7. Народницький та робітничий рух на Поділлі.

Діяльність київського «Союзу боротьби» сприяла організації соціал-демократичних гуртків у нашому краї.

Перший на Поділлі марксистський гурток виник у 1809 році в Кам'янці-Подільському. Організатором гурткіа, що об' єднував революційну молодь, був Студент медичного факу­льтету Київського університету Я. В. Сенгалевич, висланий охрайкою на Поділля за участь у студентських заворушеннях. У гуртку нараховувалося 15 чоловік. Найактивнішими членами його були С. В . Салько, М. М. Конопацький, Н. М. Бавріна.

Велику роль, продовжує вчитель, у дальшому поширен­ні соціал-демократичного руху і вплив на розвиток страй­кового руху на території сучасної Хмельниччини мала ле­нінська газета «Искра», яка нелегально транспортувалася із Львова до Теофіполя, а далі переправлялась до Києва. Пі­сля того, коли цей шлях став відомим властям, редакція газети доручила М. М. Кудріну і Й. Б. Басовському, агентам «Искрм», налагодити інший шлях. З початку листопада 1902 року було налагоджене транспортування газети через Ісаківці, Жванець, Чорнокозинці, Мілівці, Шидлівці, Гусятин. М. М. Кудрін оселився в Кам'янці-Подільському і очолив гру­пу агентів «Искрьі». З міста література пересилалася до Києва, Харкова, Москви, Тифліса, Самари та інших міст країни. В липні 1902 року недалеко від Кам'янця-Подільського поліція виявила близько трьох тисяч примірників нелега­льних видань. В січні 1903 року поблизу села Ісаківців Кам'янецьксго позіту поліція знову виявила два чемодани з забо­роненою літературою. Всьо­го до лютого 1903 року через Кам'янець-Подільський переве­зено понад 60 пудів літератури.

Під час проходження літератури з-за кордону частина її залишилась у нашому краї. У лютому 1903 року між Гусятином і с. Бондарівкою Кам'янецького повіту було виявлено 483 примірники різних заборонених урядом видань. Це, зокрема, ленінські твори «До сільської бідноти», «Що робити?», В квітні 1904 року працю «До сіль­ської бідноти» разом з «Проектом Програми Російської со-ціал-демократичної робітничої партії» і «Листом до товари­ша про наші організаційні завдання» поліція вилучила в с. Чорнокозинцях.

Розповсюдження марксистської літератури, говорить учи­тель, сприяло посиленню на початку 900-х років селянсько­го руху і виступів робітників. Лише протягом 1900-1902 ро­ків в нашому краї відбулось понад 158 селянських виступів. Селяни села Слобідки Женишковецької Летичівського повіту розігнали місцеве начальствоо і поліцейську команду із спра­вником, яка прибула для їх «утихомирення». Селянське за­ворушення набуло такого розмаху, що сюди прибув сам губе­рнатор з 200 козаками.

У різних селах Ушицькдго повіту відбулися сутички між поміщиками і селянами, у селі Ізяславського повіту на початку липня 1905 року тселяни захопили спірну землю у поміщика Сангушки. Було заарештовано кілька «бунтівників». Селяни се­ла Магнишівки Проскурівського повіту в травні цього ж року пустили свою худобу у постій поміщика Хетгетмсько

Робата з документами.

Документи свідчать З доповідної записки подільського губернатора міністру внутрішніх справ 4 травня 1905 р.

... Наприкінці березня і в першій половині квітня цього року майже одночасно у багатьох селах Кам'янецького, Проскурівського та Ушицького повітів відбулися селянські заворушення, які виражались у тому, що селяни, зібравшись в юрбу, відправляються в економію, де висувають поміщику, орендатору або економу вимогу про підвищення заробітної плати, а також усунення перешкод у користуванні толоками, громадськими пасовищами, прогонами і водопоями: потім своїх односельчан-робіт­ників вони забирають додому, а робітників, нанятих з інших місць, виганяють інколи силою або за допомогою погроз, а в більшості випадків з мовчазної згоди з ними, попереджуючи власників, що своїх робітників не дадуть, постороніх будуть виганяти до тих пір, поки не буде збільшена заробітна плата до 50- 75 коп. і навіть до 1 рубля в день, а річних до 120 рублів в рік з повним утриманням.

...На основі зібраних даних прихожу до висновку, що поштовх для цього руху було дано зовні, шляхом поширення прокламацій, у зв'язку з читанням селянами газетних листків і бесідами різних непевних осіб, які таємно відвідують села під виглядом мандрівників, продавців тощо. Прокламації ці попали на сприятливий ґрунт у зв 'язку зі слабким у минулому році врожаєм, який викликав нестачу хліба для прогодування і в особливості фуражу для худоби...

З доповідної записки неодмінного члена Поділь­ського губернського в селянських справах Присуствія подільському губернатору 7 квітня 1905 року.

... Маю честь доповісти, що я об'їхав всі місцевості, охоплені заворушеннями, розмовляв із селянами, був присутній на допитах повітовими справниками, вчиненими в селах Ушицького та Проскурівського повітів і прийшов до таких висновків.

Характер безпорядків: селянські безпорядки, які виникли спочатку в селі Солобківцях Ушицького повіту, а потім досить швидко перекинулись в Проскурівський і в Кам'янецький, знаходять вираз у такій формі: селяни збираються на схід без участі сільського старости і виробляють розцінки для поденних і строкових робіт. Рішення громади вважають обов 'язковим для всіх членів їх сільського товариства, а також суміжних власників. Рішення сходу оголошують жителям села, а в Солобківцях в базарний день це рішення було оголошено всім прибу­лим на базар жителям інших сіл. Один селянин виліз на віз і викрикував призначені громадою ціни. Вирок сходу приводився до виконання всім сходом, тобто всі йшли в маєток і оголошували робітникам певні умови найму, в інших селах для цього вибирали уповноважених. Прийшовши в перший раз у маєток, юрба до насилля не вдається, а обмежується тільки оголошенням робітникам та слугам поміщика, щоб вони дешевше визначеної ними ціни не робили і тоді, коли ці останні виявляли непослух, юрба виганяла їх силою...

Причини виникнення безпорядків

... Страйки фабричних робітників послужили прикла­дом для страйків в селах. Звістки про страйки фабричних робітників могли проникнути в села за допомогою газет, через мандрівників, які йдуть на поклін до святих місць, а може і осіб відомого напрямку, переодягнутих лише мандрівниками.

Звичайно, всі ці звістки про страйки не мали ніякого впливу, якби для цього не виявилося відповідного ґрунту.

Все населення губернії перебуває у вкрай несприят­ливих матеріальних умовах. Офіційно визнано, що врожайність озимих хлібів на селянських землях в Південно-Західному краї в даний час не перевищує в середньому 55-60 пудів з однієї десятини: при такій врожайності надільні землі через свою мізерність не можуть забезпечити доросле населення навіть у про­довольстві.

До викладених загальних причин виникнення безпо­рядків необхідно додати в кожному окремому випадку і особливі місцеві причини. До останніх належать вкрай невдале в більшості випадків розташування селянських надільних земель, яке дає привід до непорозумінь через прогін худоби до водопою, проїзду через надільні землі, користування толокою тощо.

Заходи щодо припинення безпорядків. Як до заходу тимчасового, доводиться вдаватись до адміністративної та кримінальної репресії. В цьому напрямі зроблено все, що потрібно в місцевостях, де цей рух виник, але прийняті заходи не виключають можливості виникнення таких же безпорядків у майбутньому, де вони затихли, так і в тих, де для цього ґрунт готовий...

Із спогадів М.І. Мельника, більшовика, учасника революційного руху на Поділлі. Січень 1917 року.

«... Я бачив багато дезертирів, які повтікали з фронту і тинялися по селах, грабували перехожих і проїжджих, розпутничали.

Села були переповнені військовими заготівельними організаціями. Команди одужуючих об'їдали населення. Збирання врожаю, оранку і сівбу проводити не було кому. В селах залишились лише жінки та діти. В той же час в тилу, в Проскурові та інших містах офіцери влаштовували п'яні оргії, спекулювали цукром, хлібом, крупами та іншими продуктами. Вони розпутничали з жінками, а на фронт йти не збирались.»