60. Наукові засади контролю в управлінні.

Контроль  у  державному  управлінні  розглядається  як  один  із  важливих  його

елементів,  за  допомогою  якого  забезпечується  своєчасність  внесення  коректив  в

управлінську  діяльність,  отримання  інформації  про  реальний  стан  справ  у  сфері

державного управління, виявлення порушень чинного законодавства та відхилень від

встановлених стандартів і правил, а також прийнятих управлінських рішень.

Під час економічних, політичних і соціальних змін, що відбуваються в Україні,

стає  очевидною  потреба  у  нових  підходах  до  здійснення  контролю  в  державному

управлінні, він має відігравати не лише відображаючу, фіксуючу роль, а й регулятивну,

насамперед у вдосконаленні процесу управління соціально-економічними системами.

Докорінна зміна суспільних відносин, відповідно до цілей та принципів організації

демократичної, соціальної, правової держави, оновлення системи норм права і розвиток

на  їх  основі  принципово  нового  способу функціонування  державного  апарату,  який

відповідає вимогам законності, неможливі без належної організації і здійснення контролю

та нагляду в державному управлінні, суспільстві загалом.

нізаційно-економічний зміст функції державного контролю в процесі управлення

реґіональними соціально-економічними системами:

– контроль як економічна категорія;

-  контроль як функція управління;

– контроль як самостійний механізм.

Існує достатня кількість визначень поняття “контроль” як у вітчизняних, так і в

зарубіжних авторів. О. Андрійко вважає, що контроль – це управлінська діяльність,

завданням якої є кількісна і якісна оцінка та облік результатів роботи [8]. Отже, це є

управлінською діяльністю, зі змісту якої випливає, що керівник будь-якого  рівня не

обмежується тільки кількісною або якісною оцінкою та обліком результатів діяльності

свого структурного сегмента. Сфера  його компетенції є набагато ширшою, адже  на

підставі цих результатів керівник повинен прийняти відповідне управлінське рішення.

Формулювання  категорії  контролю  у  зарубіжних  авторів,  наприклад  у М. Мескона,

Ф. Хедоурі, сформульована наступним чином, а саме контроль це процес забезпечення

та  досягнення цілей  [9]. Таке  розуміння є  досить вузьким,  але конкретним  по суті.

Л. Федулова тлумачить контроль як основну функцію менеджменту, яка об’єднує види

управлінської діяльності, пов’язані з формуванням інформації про стан і функціонування

об’єкта управління (ведеться облік), вивченням інформації про процеси та результати

діяльності (проводиться аналіз), роботою з діагностики і оцінки процесів розвитку та

досягнення цілей, ефективності стратегій, успіхів і прорахунків у використанні засобів та

методів управління [10]. На нашу думку, це є найбільш повним відображенням контролю

як функції управління.

62. Головні завдання державної податкової служби України.

Головними задачами Державної податкової служби України є:

1. Здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю начислення податків, повнотою і своєчасністю внесення у відповідні бюджети податків, зборів і інших обов'язкових платежів, установлених законодавством.

2. Прийняття рішень щодо застосування фінансових санкцій і накладення адміністративних штрафів на порушників податкового законодавства і забезпечення їхній стягнення. Захист інтересів держави в судових органах у питаннях, пов'язаних із сплатою податків, зборів і інших обов'язкових платежів.

3. Прийняття нормативних і методичних документів із питань оподатковування, бухгалтерського обліку і звітності для виконання відповідних законодавчих актів.