Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВІдповіді.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
850 Кб
Скачать
☆

Навчальна інструкція з методики гігієнічної оцінки обладнання шкільних приміщень та навчальних меблів

Обладнання шкільних приміщень повинно відповідати санітарногігієнічним вимогам, сприяти оптимальному забезпеченню педагогічного процесу та ефективному проведенню позакласної навчально-виховної роботи. Тому навчальні класи і кабінети повинні бути обладнані меблями згідно з вимогами діючих нормативних документів.

Меблі слід добирати відповідно до довжини тіла учнів. Заборонено використовувати замість стільців лави і табурети. Фізіологічною робочою позою для учнів вважають робочу позу, при якій кут нахилу грудної частини тіла до поперекової частини дорівнює 145. Разом з тим цілком неприпустимою для школярів є робоча поза, при якій відстань від поверхні парти до очей становить менше 30 см.

Мал. 39.3 Основні розміри шкільної парти

(1 – висота переднього краю стола; 2 – висота заднього краю стола; 3 – ширина горизонтальної частини кришки стола; 4 – ширина похилої частини кришки стола; 5 – висота сидіння; 6 – глибина сидіння; 7 – ширина сидіння; 8 – дистанція спинки; 9 – дистанція сидіння; 10 – диференція)

До числа основних розмірів навчальних навчальних меблів, що використовуються у ході проведення їх гігієнічної оцінки, відносять наступні (мал. 39.3):

  • висота заднього краю стола, що являє собою відстань від заднього краю стола до підлоги;

  • висота сидіння, що визначається як відстань від переднього краю сидіння до підлоги та повинна відповідати довжині гомілки разом зі стопою з додаванням 1,5–2 см на висоту підбору, забезпечуючи згинання ніг у кульшовому і колінному суглобі під прямим кутом та адекватне спирання стопи на підлогу або підставку;

  • дистанція сидіння, що являє собою відстань у горизонтальній площині від переднього краю сидіння до проекції на площину сидіння заднього краю кришки стола та може бути нульовою, якщо край стола і стільця розташовані на одній вертикалі, додатною, якщо край сидіння не досягає опущеної від заднього краю стола вертикалі та від’ємною, якщо опущена вертикаль потрапляє на площину сидіння. Для виконання навчальної діяльності в робочій позі сидячи (письмо, читання тощо) оптимальною вважають від’ємну дистанцію, що складає 35 см, у разі здійснення навчальної діяльності стоячи (відповідь на запитання вчителів тощо) як оптимальну визначають додатну дистанцію сидіння (мал. 39.4);

Мал. 39.4. Різні варіанти дистанції сидіння

(А – від’ємна; Б – нульова; В – додатна)

  • дистанція спинки, що являє собою відстань від заднього краю кришки стола до спинки стільця, яка повинна перевищувати передньозадній розмір грудної клітки учня на ширину дитячої долоні;

  • диференція, що являє собою відстань у вертикальній площині від заднього краю кришки стола до площини сидіння, яка повинна дорівнювати відстані від сидіння до ліктя вільно опущеної руки з додаванням 56 см та забезпечувати вільне розташування рук на столі. Суттєве зменшення диференції примушує учня сильно нахилятися вперед і спиратися на стіл, що призводить до стиснення органів грудної клітки та черевної порожнини, опущення правого плеча і виникнення лівобічного сколіозу. Натомість збільшення диференції зумовлює підняття правого плеча і виникнення правостороннього сколіозу (мал. 39.5);

Мал. 39.5 Положення тіла при малому (а) та великому (б) розмірі диференції

  • глибина сидіння, що являє собою передньозадній розмір сидіння, який має становити від 2/3 до ¾ довжини стегна;

  • висота спинки, що має сягати рівня поперекового відділу хребта і забезпечувати спирання на неї грудного відділу хребта;

  • кут нахилу кришки стола, що повинен дорівнювати 15 та, на цій підставі, дозволяти учневі утримувати книжку або зошит на оптимальній відстані (3035 см) від очей під найбільшим кутом при найменшому нахилі голови, забезпечуючи сталу акомодацію і запобігаючи виникненню міопії;

  • рельєф сидіння, що повинен відповідати формі стегна та сідниць і мати невеликий нахил назад, який надає учневі змогу не сповзати вперед під час виконання основної навчальної діяльності у положенні сидячи.

Для забезпечення учнів шкільними меблями відповідно до довжини тіла, і, отже, на підставі їх віднесення до певної ростової групи, розроблено 6 спеціальних розмірів шкільних меблів (ДСанПіН 5.5.2.00801, ДСТУ 599493, 1101593, 1101693): №1 для учнів з довжиною тіла 100–115 см; №2 – для учнів з довжиною тіла 116–130 см; №3 – для учнів з довжиною тіла 131–145 см; №4 – для учнів з довжиною тіла 146–160 см; №5 – для учнів з довжиною тіла 161–175 см; №6 – для учнів з довжиною тіла понад 176 см.

Розміри основних конструктивних елементів навчальних меблів та особливості їх вимірювання наведені в таблиці 3.

Таблиця 3