Відділення дистанційної променевої терапії

Основними структурними підрозділами цього відділення являються процедурні з кімнатами управління.

Для дистанційної променевої терапії використовують:

• рентгенотерапевтичні установки, які генерують випромінювання енергією 0,1-0,3 МеВ;

• бетатрони, які генерують електронне випромінювання з енергією 15-30 Мев;

• -терапевтичні установки з активністю радіонукліду (кобальт-60) від 1200 до 6000 кюрі та енергією -випромінювання 1,17 і 1,33 МеВ.

Дистанційне опромінення може бути статичним і рухливим. При статичному опроміненні джерело випромінювання протягом всього сеансу опромінення перебуває в фіксованому положенні відносно хворого, рухливе опромінення характеризується переміщеннями джерела відносно хворого в процесі опромінення, яке може бути ротаційним, секторним і дотичним.

Радіаційна небезпека у відділенні дистанційної променевої терапії характеризується можливістю тільки зовнішнього опромінення персоналу і пацієнтів.

Протирадіаційний захист суміжних приміщень і території, яка прилягає до блоку дистанційної променевої терапії, забезпечується:

• будівельними конструкціями з бетону при товщині стін понад 1 м;

• влаштуванням процедурних без природного освітлення;

• раціональним формуванням пучка випромінювання, створюваного джерелом з допомогою різних пристроїв – діафрагм, фільтрів, коліматорів, щоб надати йому певні розміри і форму для максимального зменшення можливості проникнення в суміжні приміщення;

• влаштування на прилеглій території зони недоступності.

Протирадіаційний захист персоналу забезпечується:

• перебуванням його в кімнаті управління (захист екрануванням);

• застосування технічних засобів спостереження і мовного спілкування з хворими під час процедур;

• влаштування входу в процедурну по типу лабіринту;

• регламентацією тривалості робочого дня (захист часом).

Радіаційна безпека хворих забезпечується:

• раціональним вибором способу опромінення;

• раціональним формуванням пучка випромінювання з метою зменшення можливості негативного впливу на здорові тканини.

Відділення для лікування закритими джерелами

В цьому відділенні застосовують контактні методи опромінення (аплікаційний, внутрішньопорожнинний, внутрішньотканинний), при яких джерело випромінювання у вигляді радіонуклідного препарату розміщують в безпосередній близькості до поверхні патологічного процесу або вводять прямо в пухлину.

Закритими джерелами називають радіонукліди, фізичний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого). В більшості випадків закриті джерела мають форму циліндрів з закругленими кінцями або голок, у яких один кінець загострений, другий закруглений, коротких стрижнів, кульок, які містять -випромінюючі радіонукліди – кобальт-60, цезій-137, тантал-182, іридій-192, або -випромінюючі радіонукліди – фосфор-32, стронцій-90, ітрій-90, прометій-147, талій-204.

При аплікаційному методі опромінення спочатку в порожнину вводять спеціальний фіксуючий пристрій (кольпостат, ендостат), а потім джерело випромінювання. При чому джерело випромінювання може бути введено без участі медперсоналу з допомогою запрограмованих автоматичних систем або дистанційних маніпуляторів.

Основними структурними елементами відділення для лікування закритими джерелами являється блок радіонуклідного забезпечення, який включає: сховище джерел випромінювання, маніпуляційну, процедурну, радіологічні палати, побутові та інші приміщення.

Радіаційна небезпека в цьому відділені характеризується можливістю тільки зовнішнього опромінення.

Протирадіаційний захист суміжних приміщень і прилеглої території забезпечується:

• звичайними будівельними конструкціями, товщина яких повинна відповідати вимогам чинного законодавства;

• регламентацією сумарної активності радіонуклідних джерел в радіологічних палатах;

• влаштуванням зони недоступності на прилеглій території .

Протирадіаційний захист персоналу забезпечується:

• використанням всіх засобів протирадіаційного захисту (захист відстанню, часом, кількістю, екрануванням (всі маніпуляції з радіонуклідними джерелами повинні виконуватись тільки в захисних боксах та за захисними екранами, вхід в маніпуляційну зсередини повинен мати захисну стінку з бетону);

• дотримання норм радіаційної безпеки і санітарних правил при роботі з джерелами випромінювання.

Радіаційна безпека хворих забезпечується:

• раціональним вибором форми променевої терапії;

• дотриманням існуючих правил проведення променевої терапії.