- •Змістовий модуль 1. Гігієна праці
- •Основні задачі цехового терапевта
- •Основні обов’язки цехового терапевта
- •3. Класифікація основних видів і форм трудової діяльності. Види трудової діяльності
- •6. Шум як виробнича та побутова шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоров’я та захворювання).
- •7. Вібрація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоров’я та захворювання).
- •Змістовий модуль 2. Гігієна дітей і підлітків
- •Групи здоров'я :
- •3. Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоров’я. Методи оцінки фізичного розвитку.
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
- •Оцінка фізичного розвитку комплексним методом
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і приміщень дитячих дошкільних закладів. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу.
- •Методика гігієнічної оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •5. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та улаштування загальноосвітньої школи. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •6. Гігієнічні основи навчально–виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до навчальних посібників, розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення)
- •Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
- •Навчальна інструкція з методики хімічного аналізу дитячих іграшок
- •3. Визначення свинцю у фарбі.
- •Навчальна інструкція з методики гігієнічної оцінки обладнання шкільних приміщень та навчальних меблів
- •Мал. 39.3 Основні розміри шкільної парти
- •Розміри основних конструктивних елементів навчальних меблів
- •Особливості розподілу меблів серед школярів різного віку
- •2 (Група стола, стільця)
- •115130 (Довжина тіла учнів)
- •8. Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей і підлітків (основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня). Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.
- •Показники добової рухової активності пiдлiткiв 15–17 рокiв
- •Показники рухової активності підлітків 15–17 років у вільний час
- •Навчальна інструкція з методики визначення фізичної працездатності дітей і підлітків за допомогою степ-енергометрії (pwc170)
- •Показники фізичної працездатності (рwc170) дітей і підлітків різного віку
- •Навчальна інструкція
- •З методики проведення лікарської професійної консультації та професійного відбору
- •Основні етапи проведення професійної консультації та професійного
- •Відбору
- •Підбір адекватних, інформативних, надійних і, водночас, простих методик дослідження професійно-значущих функцій;
- •Методики прогнозування успішності професійної діяльності
- •10. Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою та спортом дітей і підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.
- •Терміни поновлення занять фізичною культурою після гострих захворювань
- •Змістовий модуль 3. Екологія людини
- •1. Гігієнічні основи здорового способу життя. Фактори ризику та їх профілактика
- •2.Основи психогігієни та психопрофілактики
- •Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи хроногігієни.
- •Десинхронози та заходи щодо їх профілактики. Хроногігієна
- •Роль води в загартуванні.
- •Гігієнічні вимоги до взуття
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Змістовий модуль 5. Гігієна лікувально-профілактичних закладів
- •2. Гігієнічні принципи лікарняного будівництва. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і будівель лікарні.
- •3. Гігієнічні аспекти організації праці лікарів. Профілактика професійно–зумовлених захворювань лікарів різних спеціальностей. Особливості праці в медичній галузі та лікарів різних спеціальностей
- •Заходи по оздоровленню умов праці медичних працівників.
- •4. Гігієнічні вимоги до палатної секції та лікарняної палати. Методики вивчення мікрокліматичних умов та ефективності вентиляції в палаті. Показники якості повітря в палаті.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації терапевтичного відділення. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації акушерсько–гінекологічного відділення і пологового будинку. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації дитячого відділення лікарні і дитячих лікарень. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення лікарні. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Основний зміст дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, спрямованого на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій
- •Санітарно-протиепідеміч-ний режим
- •Змістовий модуль 6. Радіаційна гігієна
- •Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
- •Правила роботи
- •З закритими радіонуклідними джерелами і пристроями,
- •Що генерують іонізуюче випромінювання:
- •Правила роботи з відкритими радіонуклідними джерелами:
- •Ліміти доз опромінення, мЗв/рік
- •Розрахунок дози зовнішнього —опромінення
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок параметрів захисту при використанні захисних екранів
- •Розрахунок товщини екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Відділення дистанційної променевої терапії
- •Відділення для лікування закритими джерелами
- •Відділення для лікування відкритими джерелами
Відділення дистанційної променевої терапії
Основними структурними підрозділами цього відділення являються процедурні з кімнатами управління.
Для дистанційної променевої терапії використовують:
рентгенотерапевтичні установки, які генерують випромінювання енергією 0,1-0,3 МеВ;
бетатрони, які генерують електронне випромінювання з енергією 15-30 Мев;
-терапевтичні установки з активністю радіонукліду (кобальт-60) від 1200 до 6000 кюрі та енергією -випромінювання 1,17 і 1,33 МеВ.
Дистанційне опромінення може бути статичним і рухливим. При статичному опроміненні джерело випромінювання протягом всього сеансу опромінення перебуває в фіксованому положенні відносно хворого, рухливе опромінення характеризується переміщеннями джерела відносно хворого в процесі опромінення, яке може бути ротаційним, секторним і дотичним.
Радіаційна небезпека у відділенні дистанційної променевої терапії характеризується можливістю тільки зовнішнього опромінення персоналу і пацієнтів.
Протирадіаційний захист суміжних приміщень і території, яка прилягає до блоку дистанційної променевої терапії, забезпечується:
будівельними конструкціями з бетону при товщині стін понад 1 м;
влаштуванням процедурних без природного освітлення;
раціональним формуванням пучка випромінювання, створюваного джерелом з допомогою різних пристроїв – діафрагм, фільтрів, коліматорів, щоб надати йому певні розміри і форму для максимального зменшення можливості проникнення в суміжні приміщення;
влаштування на прилеглій території зони недоступності.
Протирадіаційний захист персоналу забезпечується:
перебуванням його в кімнаті управління (захист екрануванням);
застосування технічних засобів спостереження і мовного спілкування з хворими під час процедур;
влаштування входу в процедурну по типу лабіринту;
регламентацією тривалості робочого дня (захист часом).
Радіаційна безпека хворих забезпечується:
раціональним вибором способу опромінення;
раціональним формуванням пучка випромінювання з метою зменшення можливості негативного впливу на здорові тканини.
Відділення для лікування закритими джерелами
В цьому відділенні застосовують контактні методи опромінення (аплікаційний, внутрішньопорожнинний, внутрішньотканинний), при яких джерело випромінювання у вигляді радіонуклідного препарату розміщують в безпосередній близькості до поверхні патологічного процесу або вводять прямо в пухлину.
Закритими джерелами називають радіонукліди, фізичний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого). В більшості випадків закриті джерела мають форму циліндрів з закругленими кінцями або голок, у яких один кінець загострений, другий закруглений, коротких стрижнів, кульок, які містять -випромінюючі радіонукліди – кобальт-60, цезій-137, тантал-182, іридій-192, або -випромінюючі радіонукліди – фосфор-32, стронцій-90, ітрій-90, прометій-147, талій-204.
При аплікаційному методі опромінення спочатку в порожнину вводять спеціальний фіксуючий пристрій (кольпостат, ендостат), а потім джерело випромінювання. При чому джерело випромінювання може бути введено без участі медперсоналу з допомогою запрограмованих автоматичних систем або дистанційних маніпуляторів.
Основними структурними елементами відділення для лікування закритими джерелами являється блок радіонуклідного забезпечення, який включає: сховище джерел випромінювання, маніпуляційну, процедурну, радіологічні палати, побутові та інші приміщення.
Радіаційна небезпека в цьому відділені характеризується можливістю тільки зовнішнього опромінення.
Протирадіаційний захист суміжних приміщень і прилеглої території забезпечується:
звичайними будівельними конструкціями, товщина яких повинна відповідати вимогам чинного законодавства;
регламентацією сумарної активності радіонуклідних джерел в радіологічних палатах;
влаштуванням зони недоступності на прилеглій території .
Протирадіаційний захист персоналу забезпечується:
використанням всіх засобів протирадіаційного захисту (захист відстанню, часом, кількістю, екрануванням (всі маніпуляції з радіонуклідними джерелами повинні виконуватись тільки в захисних боксах та за захисними екранами, вхід в маніпуляційну зсередини повинен мати захисну стінку з бетону);
дотримання норм радіаційної безпеки і санітарних правил при роботі з джерелами випромінювання.
Радіаційна безпека хворих забезпечується:
раціональним вибором форми променевої терапії;
дотриманням існуючих правил проведення променевої терапії.
