- •Змістовий модуль 1. Гігієна праці
- •Основні задачі цехового терапевта
- •Основні обов’язки цехового терапевта
- •3. Класифікація основних видів і форм трудової діяльності. Види трудової діяльності
- •6. Шум як виробнича та побутова шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоров’я та захворювання).
- •7. Вібрація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, прилади та одиниці вимірювання, зрушення у стані здоров’я та захворювання).
- •Змістовий модуль 2. Гігієна дітей і підлітків
- •Групи здоров'я :
- •3. Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоров’я. Методи оцінки фізичного розвитку.
- •Оцінка фізичного розвитку методом сигмальних відхилень
- •Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
- •Оцінка фізичного розвитку комплексним методом
- •Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і приміщень дитячих дошкільних закладів. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу.
- •Методика гігієнічної оцінки функціональної готовності дітей до вступу у школу
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •5. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та улаштування загальноосвітньої школи. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •6. Гігієнічні основи навчально–виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до навчальних посібників, розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення)
- •Допустима сумарна кількість годин (уроків) тижневого навантаження учнів
- •Навчальна інструкція з методики хімічного аналізу дитячих іграшок
- •3. Визначення свинцю у фарбі.
- •Навчальна інструкція з методики гігієнічної оцінки обладнання шкільних приміщень та навчальних меблів
- •Мал. 39.3 Основні розміри шкільної парти
- •Розміри основних конструктивних елементів навчальних меблів
- •Особливості розподілу меблів серед школярів різного віку
- •2 (Група стола, стільця)
- •115130 (Довжина тіла учнів)
- •8. Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей і підлітків (основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня). Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.
- •Показники добової рухової активності пiдлiткiв 15–17 рокiв
- •Показники рухової активності підлітків 15–17 років у вільний час
- •Навчальна інструкція з методики визначення фізичної працездатності дітей і підлітків за допомогою степ-енергометрії (pwc170)
- •Показники фізичної працездатності (рwc170) дітей і підлітків різного віку
- •Навчальна інструкція
- •З методики проведення лікарської професійної консультації та професійного відбору
- •Основні етапи проведення професійної консультації та професійного
- •Відбору
- •Підбір адекватних, інформативних, надійних і, водночас, простих методик дослідження професійно-значущих функцій;
- •Методики прогнозування успішності професійної діяльності
- •10. Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою та спортом дітей і підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.
- •Терміни поновлення занять фізичною культурою після гострих захворювань
- •Змістовий модуль 3. Екологія людини
- •1. Гігієнічні основи здорового способу життя. Фактори ризику та їх профілактика
- •2.Основи психогігієни та психопрофілактики
- •Гігієнічні аспекти медичної біоритмології. Основи хроногігієни.
- •Десинхронози та заходи щодо їх профілактики. Хроногігієна
- •Роль води в загартуванні.
- •Гігієнічні вимоги до взуття
- •Гігієнічна оІцінка лікарняного та побутового одягу Дослідження фізичних властивостей тканини
- •Визначення питомої ваги (щільності) тканини
- •Визначення пористості тканини
- •Визначення капілярності тканини
- •Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
- •Дослідження пприроди волокон тканини
- •Змістовий модуль 5. Гігієна лікувально-профілактичних закладів
- •2. Гігієнічні принципи лікарняного будівництва. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки і будівель лікарні.
- •3. Гігієнічні аспекти організації праці лікарів. Профілактика професійно–зумовлених захворювань лікарів різних спеціальностей. Особливості праці в медичній галузі та лікарів різних спеціальностей
- •Заходи по оздоровленню умов праці медичних працівників.
- •4. Гігієнічні вимоги до палатної секції та лікарняної палати. Методики вивчення мікрокліматичних умов та ефективності вентиляції в палаті. Показники якості повітря в палаті.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації терапевтичного відділення. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації хірургічного відділення лікарні. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації акушерсько–гінекологічного відділення і пологового будинку. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації дитячого відділення лікарні і дитячих лікарень. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Гігієнічні вимоги до улаштування, обладнання та експлуатації інфекційного відділення лікарні. Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій. Санітарно–протиепідемічний режим.
- •Основний зміст дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, спрямованого на профілактику внутрішньолікарняних інфекцій
- •Санітарно-протиепідеміч-ний режим
- •Змістовий модуль 6. Радіаційна гігієна
- •Коефіцієнти якості для деяких видів іонізуючого випромінювання
- •Коефіцієнти Wr якості для деяких органів та систем
- •Правила роботи
- •З закритими радіонуклідними джерелами і пристроями,
- •Що генерують іонізуюче випромінювання:
- •Правила роботи з відкритими радіонуклідними джерелами:
- •Ліміти доз опромінення, мЗв/рік
- •Розрахунок дози зовнішнього —опромінення
- •Розрахунок основних параметрів захисту від зовнішнього опромінення
- •Розрахунок параметрів захисту при використанні захисних екранів
- •Розрахунок товщини екрану за таблицями
- •Розрахунок товщини екрану за числом шарів половинного послаблення
- •Відділення дистанційної променевої терапії
- •Відділення для лікування закритими джерелами
- •Відділення для лікування відкритими джерелами
Визначення питомої ваги (щільності) тканини
Щільність тканини являє собою масу 1 см3 тканини (у г). Для її визначення вирізають шматочок тканини 1 х 1 см та за масою 1 см2 тканини розраховують її масу при товщині зразка 1 см.
Розрахунок проводять, використовуючи формулу (1):
10 · m
D = –––– ; (1)
S · n
де D – питома вага (щільність) тканини (г/см3);
m – маса зразка, що був зважений (г);
S – площа зразка, що був зважений (см2)
n – товщина тканини (мм).
Визначення пористості тканини
Визначення пористості тканини або процентного вмісту в ній повітря у об’ємних одиницях проводиться за формулою (2):
D
Р = (1- –– ) ·100 ; (2) d
де Р – пористість тканини (%);
D – питома вага (щільність) тканини (г/см3);
d – питома вага (щільність) волокна тканини (умовно приймається за 1,3 г/см3 незалежно від природи волокна).
Визначення капілярності тканини
Один кінець смужки тканини довжиною 25 см і шириною 2,5 см, що вирізана, закріплюють затискувачем штатива, а другий – опускають у склянку з розчином еозину (2:1000). Ступінь капілярності тканини визначається за висотою (у см) підняття розчину еозину впродовж 30 хвилин у порівнянні з вихідним рівнем рідини.
Визначення відносної теплопровідності сухої та вологої тканини
Спочатку кататермометром визначають охолоджуючу здатність повітря в лабораторії. Прилад нагрівають у склянці з водою, температура якої дорівнює 80°С, до заповнення його верхнього резервуару на одну третину. Потім кататермометр обтирають насухо і визначають час охолодження приладу (у с) від 38°С до 35°С. Величину охолоджуючої здатності повітря знаходять за формулою (3):
F
H0= –; (3)
Т
де: Н0 – шукана величина охолодження повітря в кал/см2 с;
F – фактор приладу (постійна величина, яка позначена на приладі);
T - час охолодження кататермометра з 38С до 35С, в с.
При дослідженні теплопровідності тканин визначають:
T1 - час охолодження кататермометра з 38С до 35С у сухій досліджуваній тканині;
T2 - час охолодження кататермометра з 38С до 35С у вологій досліджуваній тканині.
Прилад нагрівають ще раз, витирають насухо і на резервуар кататермометра надівають чохол із досліджуваної тканини, яка досліджується і знову визначають величину охолодження (Н1), використовуючи попередню формулу. Знаходять різницю у величині охолоджуючої здатності повітря (Н0) і охолоджуючої здатності в чохлі з тканини, яка досліджується (Н1). Потім визначають величину охолодження тканини, змоченої водою (Н2). Таким чином, знаходять величину охолодження з вологою тканиною і порівнюють в % у відношенні до сухої тканини.