Термінологічний словник

Абстракціонізм (лат. abstractus – віддалений) – художній світогляд, модерністська мистецька течія ХХ ст., що ґрунтується на відмові від зображення реальних предметів і явищ

Абсурдизм – художній світогляд, який базується на ідеї безсенсовості людського буття

Авангард, авангардизм – (франц. avant-garde – передовий загін) – загальна назва новаторських напрямків у художній культурі ХХ ст.

Автокефалія – (грец. autos – сам і kephal – голова) – незалежність, самоврядування у православних церквах і братствах

Автохтони – (грец. місцевий, корінний) – споконвічні або давніші жителі країни, місцевості

Агіографія – опис життя святих та видатних церковних діячів (житійна література)

Академізм – художній напрямок ХVІ–ХІХ ст., що ґрунтувався на наслідуванні зовнішніх форм мистецтва античності та епохи Відродження

Акварель – (лат. aqua – вода) – фарба на рослинному клеї, що розчиняється водою; живопис цими фарбами

Ампір – (франц. empire – імперія) – архітектурно-мистецький стиль перших десятиліть ХІХ ст., що завершив еволюцію класицизму

Андеґраунд – (англ. underground – підпілля) – напрям у сучасному мистецтві з рисами бунтарства і епатажу, відмови від загальних цінностей, ідеології, норм, традицій

Анімалістичний жанр – зображення тварин у живописі, скульптурі, графіці

Анімізм – (лат. anima, animus – душа, дух) – віра в існування душі

Антропогенез – процес виникнення і формування фізичного типу людини

Антропоцентризм – погляд на людину як центр Всесвіту і кінцеву мету світобудови

Апокрифи – стародавні твори на біблійні сюжети, не визнані церквою як канонічні (старозавітні, новозавітні, есхатологічні)

Апсида (абсида) – (грец. дуга, склепіння) –півкруглий у плані або гранчастий виступ у східній частині храму, призначений для влаштування церковного вівтаря

Арабески – європейська назва мусульманського (арабського) орнаменту

Арка – дуга, склепіння, перекриття

Аркада – ряд однакових за формою і розмірами арок

Аркатура – прикраса стіни у вигляді глухих замурованих арок

Артефакт – (лат. штучно зроблений) – предмет, що має штучне, а не природне походження

Археографія – наукова галузь, що вивчає історію, теорію і практику видання писемних джерел та розробляє принципи і методи публікації документів

Археологічна культура – комплекс археологічних пам’яток

Археологія – наука, яка вивчає давні періоди розвитку людського суспільства на основі речових пам’яток

Архімандрит – настоятель великого чоловічого монастиря

Архітектура – мистецтво проектування і спорудження будівель

Архітектурний ордер – система конструкції будівель, що виникла у стародавній Греції (основні ордери – доричний, іонічний, коринфський)

Асиміляція – розчинення народу чи його частини у середовищі іншого народу із втратою національних традицій, звичаїв, мови, культури тощо

Аттик – стінка, низький поверх над головним карнизом будівлі, зазвичай прикрашена рельєфами

Бабинець – приміщення у західній частині храму, прилегле до нави, у якому під час літургії знаходилися жінки (притвор, нартекс)

Базиліка – (грец. – царський дім) – прямокутна у плані будівля зального типу, розділена поздовжніми рядами колон на нави (нефи)

Балада – віршований ліро-епічний, вокальний або інструментальний твір

Балет – вид музично-театрального мистецтва на основі хореографії

Бандура, кобза – українські народні струнно-щипкові інструменти

Барельєф – низький рельєф, вид рельєфної скульптури

Бароко – (італ. – вигадливий, химерний) – мистецький стиль, поширений у Європі у XVI–XVIII ст.

Бастіон – фортифікаційна споруда-виступ на кутах фортеці

Башта – (італ. – укріплення) – вежа

Билини, старини – народні епічні пісні Київської Русі

Бійниця – проріз для стрільби у фортечній стіні

Брама – великі ворота, башта або комплекс башт з ворітним прорізом

Братства – національно-релігійні громадські об’єднання

Бріколаж – нашарування несумісних у реальності подій

Будителі – діячі культурно-просвітницького руху у Закарпатті

Бут – будівельний камінь з неправильними „рваними“ формами

Бюст – погруддя, портретне зображення людини в круглій скульптурі

Варварство – період в історії розвитку первісного суспільства після дикості

Вертеп – старовинний український ляльковий театр

Веснянка – народна обрядова пісня

Вишивка – вид декоративно-ужиткового мистецтва

Вівтар – жертовник; місце для жертвоприношень; головна (східна) частина християнського храму

Відродження, ренесанс – назва культурної епохи у розвитку європейських країн XIV–XVI ст.

Вітраж – (лат. vitrum – скло, віконне скло) – орнаментальна або сюжетна композиція із кольорового скла та ін. матеріалів, що пропускають світло

Водевіль – театральна вистава-комедія з музикою, піснями і танцями

Волхви – служителі релігійних культів язичницької Русі

Ґалерея – довге крите світле приміщення; художній музей (картинна галерея); верхній ярус зали для глядачів (гальорка)

Гедонізм – (грец. насолода) – філософсько-етичне вчення, за яким найвищим благом, до якого прагне людина, є насолода (духовна, чуттєво–моральна)

Генеалогія – (грец. родовід) – спеціальна дисципліна, що досліджує походження родів, окремих осіб, родинні зв’язки

Геральдика – спеціальна дисципліна, що вивчає походження і функції символів, емблем і гербів

Герб – (нім. Erbe - спадщина) – особливий знак, що виражає характерні риси та особливості держави, території, роду тощо; станова відзнака

Глаголиця – давньослов’янська азбука (алфавіт)

Гонт – дерев’яна черепиця

Горельєф – високий рельєф, вид рельєфної скульптури

Городище – історико-культурна пам’ятка, залишок укріпленого поселення

Готика, готичний стиль – (італ. gotico – готський) – художній напрям у розвитку європейського середньовічного мистецтва ХІІ–ХV ст.

Гравюра – (франц. graver – вирізати, висікати) – вид графічного мистецтва; друкований відбиток, спосіб розмножування малюнка за допомогою друкарської форми з дерева, металу, пластмаси чи каменю (дереворит, дереворіз, ліногравюра, літографія, офорт та ін.)

Графіка – (грец. живопис) – вид образотворчого мистецтва, основним зображувальним засобом якого є малюнок або рисунок, виконаний переважно на папері твердими (олівець, вугіль, крейда, пастель) чи рідкими (чорнило, туш, акварель) матеріалами, а також друкована графіка (гравюра, літографія, офорт тощо)

Графіті – видряпані на речах, стінах будівель написи та малюнки

Гротеск – (франц. grotesque – химерний, комічний) – термін на позначення контрастного поєднання реального і фантастичного, комічного і трагічного, прекрасного і потворного (химерні орнаменти і т. п.)

Гуаш (букв. водяна фарба) – фарби, розтерті на воді з клеєм і домішкою білила; також живопис цими фарбами

Гуманізм – (лат. humanus – людський, людяний) – система ідей і поглядів на людину, як на найвищу цінність; ідеологія і культурна течія епохи Відродження

Гута, гутне скло – склодувна майстерня та скляні вироби, виготовлені способом вільного дуття, без застосування форм

Дадаїзм – модерністська літературно-художня течія, що сформувалася у Європі під впливом подій Першої світової війни

Декор, декорація – (лат. dekoro – прикрашаю) – прикраси; художнє або архітектурне оформлення

Декоративне мистецтво – галузь пластичних мистецтв

Декоративно-ужиткове мистецтво – галузь художньої творчості, спрямованої на створення мистецьких виробів для побуту

Дерев’яна архітектура – мистецтво спорудження дерев’яних будівель

Джаз – вид музично-естрадного мистецтва; джазовий оркестр або ансамбль

Дзвіниця – башта (вежа) з відкритим верхнім ярусом для підвішування дзвонів

Дидаскал – учитель у братських школах

Дизайн – проектування предметного середовища

Дикість, дикунство – первісна епоха у розвитку людства, що передує варварству

Дисиденти, дисидентство – інакомислячі особи, морально-політична опозиція

Дитинець – укріплена центральна частина давньоруських міст

Діадема – головний убір (пов’язка або обруч) – символ царської влади; жіноча прикраса у формі невеликої корони

Діаспора (грец. – розсіяння) – розселення поза межами батьківщини

Донжон – центральна башта (вежа) середньовічного замку або фортеці, що одночасно виконувала функції оборонної споруди, житла, складу, тюрми і була останнім притулком захисників під час нападу ворога

Дума – жанр української народної поетичної творчості, що виконується речитативним наспівом під акомпанемент кобзи чи бандури

Драма – один із основних (поряд з епосом і лірикою) родів літературної творчості

Екзистенціалізм – світогляд, який утверджує унікальність існування світу людської суб’єктивності

Еклектизм – поєднання художніх елементів різних стилів

Екслібрис – (лат. ex libris – букв. з книг) – книжковий знак

Експресіонізм – (лат. expressio – вираження) – художній світогляд, напрям у європейській культурі перших десятиліть ХХ ст., що проголошував духовні цінності єдиною реальністю та ставив своєю метою вираження внутрішніх переживань людини

Екуменізм, екуменічний рух – (грец. ойкумена, заселена земля) – рух за об’єднання християнських церков

Емаль – (франк. smeltan – плавити) – тонкий шар склоподібної речовини на поверхні керамічних або металевих виробів, техніка декорування ювелірних виробів (виїмчаста, перегородчаста, на скані, розписна тощо)

Енкаустика – (грец. – палю, випалюю) – восковий живопис, що виконується гарячим способом розплавленими фарбами

Епіграф – (грец. напис) – цитата, крилатий вислів, афоризм, вміщені перед текстом

Епіграфіка – допоміжна наукова дисципліна, що вивчає давні написи

Епітафія – надгробний напис

Епос – (грец. – слово, розповідь) – різновид художньої літератури, народна творчість (билини, думи, казки, легенди, міфи, оповідання, пісні, поеми тощо)

Ескіз (графічний, живописний, скульптурний) – попередній начерк, що відображає задум художнього твору у загальних рисах

Естамп – літографічний або гравюрний відбиток, станковий твір художньої графіки

Етюд – твір, виконаний з натури з метою її вивчення

Євхаристія – одне з християнських таїнств – причастя, причащання

Жанр – (лат. рід, вид) – різновид художнього твору, напр., в образотворчому мистецтві – історичний, батальний, портрет, пейзаж, натюрморт, міфологічний, релігійний, анімалістичний та ін.

Живопис – вид образотворчого мистецтва (монументальний, станковий, театрально-декораційний, мініатюра), художнє зображення фарбами на будь-якій поверхні (полотно, дерево, папір тощо)

Зáмок – середньовічна оборонна споруда, що поєднувала у собі оборонні та житлові функції

Заставка – орнаментальна композиція на початку розділу чи сторінки

Звіриний стиль (зооморфний) – умовна назва стилізованого зображення тварин

Зернь – дрібні золоті або срібні кульки, які у ювелірних виробах напаюють на орнамент із філіграні; ювелірна техніка напаювання дрібних кульок

Золотарство – вид декоративно-ужиткового мистецтва; виготовлення прикрас, предметів побуту й культу із дорогоцінних металів та інших коштовних матеріалів

Зруб – чотиристінна дерев’яна споруда

Ігумен – керівник монастиря

Ідол – (грец. – зображення, образ, подоба) – у релігії об’єкт культу, поклоніння, уособлення божества

Ізборники – збірники літературних творів

Ієрархія – (грец. – священний, влада) – порядок підлеглості; поділ на посади, чини, соціальні групи

Ікона – (грец. зображення, образ) – у християнській традиції живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Богоматері, Ісуса Христа, сцен зі Святого письма, святих тощо; предмет релігійного поклоніння

Іконографія – характерна, визначена для певної епохи система зображень персонажів і сюжетів, пов’язаних з релігійним культом і ритуалами; їх опис і систематизація

Іконопис – вид культового станкового живопису

Іконостас – перегородка з іконами у два–п’ять ярусів, що відокремлює основний простір православного храму від вівтаря

Ілюстрація – зображення, що наочно пояснює або доповнює друкований текст

Імпресіонізм – (франц. impression – враження) – художній напрям у культурі останньої третини ХІХ – початку ХХ ст., що витончено відтворював скороминущі враження, відчуття і переживання митців у відтворенні дійсності

Ініціал – збільшена заголовна літера будь-якого розділу у тексті рукописної чи друкованої книги, оздоблена орнаментом, малюнком

Інкрустація – (лат. incrusto – покриваю, викладаю) – декорування виробів і будинків (інтер’єру, фасаду тощо) різними візерунками і зображеннями зі шматочків мармуру, металу, кераміки, дерева, перламутру та ін.

Інкунабули - (лат. incunabula –колиска, початок, роки дитинства) – першодруки; назва перших друкованих книг у ХV ст.

Інтелект – (лат. intellektus – пізнання, розуміння) – розум, здатність мислення, раціонального пізнання

Інтелігенція – соціальна група людей, які професійно займаються творчою розумовою працею

Інтер’єр – внутрішній простір будівлі

Інтермедія, інтерлюдія – короткі сценки, переважно гумористичного характеру, що ставилися між актами основної драми

Інформація – (лат. information – пояснення, викладання) – одне з загальних понять науки; нові відомості про навколишній світ

Ірмос – церковна пісня, гімн

Кавальєр – мала сторожова вежа, розташована на фортечній стіні або на куті бастіона

Канон – (грец. правило, норма) – твердо встановлене, загальноприйняте правило, норма

Кант – (лат. cantus – спів, пісня) – жанр поезії, віршований твір; спів, поширений в Україні у ХVІ–ХVІІІ ст.

Кантата – (лат. canto - співаю) – великий вокально-інструментальний твір

Капище – культова споруда, місце поклоніння ідолам

Капітель – верхня частина колони або пілястри

Карниз – горизонтальний виступ на стіні, що підтримує дах і захищає стіну від стікаючої води

Картуш – скульптурна (ліпна) або графічна прикраса у вигляді щита чи сувою із зображенням герба, емблеми тощо

Катехізис – (грец. повчання, настанова) – твір у формі питань і відповідей з викладом основних догматів та положень християнського віровчення

Кахлі – декоративні плитки з випаленої глини, покриті кольоровою глазур’ю

Квадривіум – освітній цикл навчальних дисциплін у середньовічних закладах, що складався із чотирьох дисциплін – арифметики, геометрії, астрономії і музики та вивчався після тривіуму (граматика, риторика й діалектика)

Кераміка – (грец. keramos – глина, гончарне мистецтво) – галузь декоративно-ужиткового й монументального мистецтва, вироби (матеріали) з керамічної сировини (теракота, майоліка, фаянс, фарфор)

Кирилиця – давньослов’янський алфавіт (азбука)

Кінематографія – галузь культури і господарства, яка здійснює виробництво, тиражування і прокат кінофільмів

Кіномистецтво – вид мистецтва, що оперує рухомим зображенням (художнє, ігрове кіно, документальне кіно, мультиплікаційне кіно, науково-популярне кіно)

Кіч, кітч – (нім. Kitsch – халтура, несмак) – один з проявів масової культури, низькопробний твір

Класика, класичне мистецтво – (лат. classicus - взірцевий) – культурна спадщина світового рівня, що віками не втрачає свого визнання, зокрема, мистецтво античної доби

Класицизм – (лат. classicus - взірцевий) – напрям у європейському мистецтві ХVІІ – початку ХІХ ст.

Клейнод, клейноди – (нім. Kleinod –дорогоцінність) – відзнака, атрибути влади (інсигнії)

Клір – духовенство, церковнослужителі

Комедія – вид драми з відтворенням подій у смішній формі

Колегіум – (лат. collegium – товариство, братство, співпраця) – навчальний заклад

Колекція – зібрання творів, предметів мистецтва за певними ознаками

Коломийка – жанр народних пісень у Прикарпатті; гуцульський танець

Колона – архітектурно оформлена вертикальна опора, що складається з бази, стовбура й капітелі; несучий елемент ордерної конструкції

Колонада – ряд колон, розташованих під загальним горизонтальним перекриттям

Колонізація – заселення і господарське освоєння земель

Колт – підвісна жіноча прикраса у Київській Русі

Конструктивізм – (лат. construktivus – необхідний, доцільний) – художній напрям у мистецтві, зокрема в архітектурі, у 20-30-х рр. ХХ ст.

Контрфорс – вертикальний зовнішній виступ, що підтримує стіну

Концептуалізм – художній світогляд, у якому дійсність замінюється її вербалізованою концепцією

Коренізація – національна політика більшовиків в СРСР у 1920-х – на початку 1930-х рр. з метою зміцнення влади у національних республіках

Корогва, хорогва – бойовий прапор; церковне знамено; атрибут багатьох сучасних громадських організацій у вигляді штандарта із зображенням емблеми і відповідним написом

Космологія – уявлення давніх людей про будову і розвиток Всесвіту

Крипта – (грец. – тайник) – таємний хід, підземне приміщення, каплиця під вівтарною частиною храму

Ксилографія – гравюра на дереві (дереворит, дереворіз)

Ктитор – (грец. – засновник) – особа, на кошти якої побудовано або оздоблено храм

Кубізм – (франц. cube – куб) – авангардистська течія в образотворчому мистецтві першої половини ХХ ст. з використанням комбінації перехресних ліній і геометричних форм (куб, конус, квадрат, циліндр тощо)

Культ (лат. cultus – вшанування, поклоніння) – звеличення, обожнювання; сукупність дій, обрядів, ритуалів, пов’язаних з вірою у надприродне

Культура – (лат. cultura – обробіток, виховання, освіта) – сукупність матеріальних і духовних надбань; у вужчому розумінні – сфера духовного життя суспільства і людини

Культура елітарна – протилежна поняттю масової культури; культура, що поглиблює ідеї класичної художньої спадщини та відповідає запитам високих духовних стандартів

Культура масова – культурна продукція, у т. ч. низькопробна і вульгарна, яка щоденно виробляється у великих обсягах і поширюється (тиражується) засобами масової інформації та комунікації

Культура традиційна – культура, яка сприймається як споконвіку існуюча і передається шляхом усної і невербальної комунікації

Культурно-історична епоха – відрізок історичного часу, певна культурна спільність (античність, середньовіччя, Відродження та ін.)

Купол, баня – просторове покриття будинків, споруд, храмів

Курган (тюрк.), могила – земляний, рідше кам’яний, насип над похованням

Лібретто – словесний текст, сценарій музично-драматичного твору

Ліра – давньогрецький струнно-щипковий інструмент; емблема музики

Лірика – один з трьох основних (поряд з епосом і драмою) родів художньої літератури

Література – сукупність писаних і друкованих творів, різновид мистецтва (мистецтво слова)

Літературознавство – наукова галузь, що вивчає літературну творчість, закономірності та особливості розвитку літератури

Ліплення – створення скульптури з м’яких матеріалів (глина, віск, пластилін)

Літопис – історико-літературний твір з викладом подій за роками (літами)

Літургія – церковна відправа з таїнством причащання у християн

Магдебурзьке право – право середньовічних міст на самоврядування

Магія – (грец. чаклунство) – сукупність обрядів і дій, пов’язаних із вірою у здатність людини надприродним шляхом впливати на інших людей, тварин та явища природи

Мандрівні дяки – вихованці середньовічних шкіл в Україні, що ходили по містах і селах з вертепом, навчали дітей грамоти, складали вірші, співали духовні і світські пісні

Масони, масонство (вільномулярство) – наднаціональний, альтернативний до державних структур, громадський рух

Матріархат – період в історії первіснообщинного ладу з переважним становищем жінки–матері у суспільстві

Меандр – геометричний орнамент у вигляді ламаної під прямим кутом безперервної лінії або кривої з завитками

Мегаліти – (грец. великий камінь) – давні споруди, складені з одного або багатьох блоків необтесаного чи грубо оббитого каменю (дольмени, кромлехи, менгіри)

Мерлони – зубці фортечної стіни; ділянки бруствера між бійницями

Мечеть - (араб. місце поклоніння) – мусульманський храм, культова споруда

Мистецтво – художня творчість; високий ступінь майстерності

Мистецтвознавство – комплекс дисциплін, що вивчають теорію мистецтв і художню культуру у цілому, а також окремі види мистецтва (літературознавство, музикознавство, театрознавство, кінознавство тощо) у їх розвитку та художній критиці

Митрополія – церковна структура на чолі з митрополитом; головне місто, столиця

Мінарет – (араб. - букв. маяк) – висока циліндрична або гранована вежа з кільцевою галереєю та шпилем при мечеті

Мідьорит – графічна техніка глибокого друку на мідній пластині

Мініатюра – (лат. minium – кіновар, сурик) – твір образотворчого мистецтва невеликого розміру на папері, кістці, металі, фарфорі тощо, що потребує витонченої техніки виконання (емаль, гуаш, акварель, лак, олія, темпера тощо)

Міф – (грец. переказ) – сакральна історія, продукт народної творчості, фантастичні символічні уявлення стародавніх людей про світ, богів, надприродних героїв тощо

Модерн – (франц. – новітній, сучасний) – художній напрям, стиль у світовому мистецтві, що сформувався наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Модернізм – узагальнююча назва способів світобачення та художніх напрямків і течій ХХ століття

Мозаїка – (італ. mosaico, від лат. musivum – букв. присвячене музам) – зображення, виконане з однорідних або різних за матеріалом частинок (камінь, смальта, кераміка тощо)

Монастирі – (грец. букв. келія самітника) – основна форма організації чернецтва; чернечі громади, які володіють культовими і побутовими спорудами, іншою власністю і керуються єдиними правилами (статутом) з аскетичним способом життя

Монотеїзм – форма релігійних вірувань, яка полягає у поклонінні єдиному богові

Монумент - (лат. monumentum, від moneo – нагадую) – архітектурна чи скульптурна споруда великих розмірів на честь визначних історичних подій або діячів

Монументальне мистецтво – рід пластичних мистецтв; твори, призначені для архітектурного (природного) середовища, у взаємодії з яким набувають образної завершеності (пам’ятники, монументи, оздоблення будинків, вітражі тощо)

Музи – у грецькій міфології богині-покровительки поезії, мистецтв, наук

Музика – (грец. букв. мистецтво муз) – вид мистецтва, що відображає дійсність у художньо-звукових образах

Муляж – точне відтворення, зліпок, маска

Нартекс, притвор – вхідне приміщення, приміщення перед входом у храм

Натюрморт - (франц. nature morte – мертва природа) – жанр, твір образотворчого мистецтва, зображення речей, що оточують людину у побуті

Неолітична революція –перехід до відтворюючих форм господарства

Неф, нава – (лат. navis– корабель) – витягнуті у довжину приміщення у базиліках та хрестово-купольних храмах, відокремлені одне від одного стовпами, колонадами або аркадами, на які спирається перекриття

Нумізматика – наука про монети; допоміжна історична дисципліна

Обеліск – меморіальна споруда, пам’ятник

Образотворче мистецтво – пластичні мистецтва (живопис, скульптура, графіка, фотомистецтво)

Оклад – оправа книг, декоративне покриття ікони

Опера – (лат. opera – праця, твір) – синтетичний вид музичного мистецтва, зміст якого втілюється у сценічних музично-поетичних образах з поєднанням вокально-інструментальної музики, драматургії, образотворчого мистецтва, хореографії тощо

Оперета – жанр музично-театрального мистецтва комедійного характеру, у якому спів і танці поєднуються з розмовним діалогом

Оранта – іконографічний образ Богородиці, яка молиться

Орнамент - (лат. ornamentum – прикраса) – візерунок з геометричним, рослинним, антропоморфним, зооморфним та ін. мотивами

Офорт – вид гравюри на металі

Палеографія – наукова дисципліна, яка досліджує виникнення та розвиток письма

Палімсест - рукопис, на якому стерто попередній текст і написано новий

Палітра – невелика дошка для змішування фарб; перелік колірних сполучень

Пантеїзм – ототожнення Бога з природою

Пантеон – храм усім богам; усі боги культу; місце поховання визначних людей

Парсуна – назва творів портретного живопису ХVІІ–ХVІІІ ст.

Партесний спів – багатоголосний церковний хоровий спів

Пастель – живопис м’якими кольоровими олівцями без оправи

Патерик – збірка оповідань про подвижницьке життя пустельників і ченців

Патріархат – період в історії первіснообщинного ладу з панівним становищем чоловіка-батька у суспільстві

Пейзаж – жанр або твори образотворчого мистецтва, які змальовують природу

Пектораль – (лат. pektoralis – нагрудний) – дорогоцінна нагрудна прикраса

Писало – паличка для письма у давніх слов’ян

Писанки – форма народного розпису; орнаментовані в геометричному, рослинному та анімалістичному стилях пташині яйця (крашанки, дряпанки, мальованки і т. п.)

Плінфа – широка і тонка випалена цегла великого формату

Поліс – місто-держава

Поп-арт (англ.) – популярне, загальнодоступне мистецтво

Портрет – зображення людини або групи людей в образотворчого мистецтві; опис зовнішності персонажа у літературі

Постімпресіонізм – умовна назва одного з основних напрямків європейського живопису наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Постмодернізм – один із сучасних напрямків в архітектурі і мистецтві; етап культурного розвитку

Правопис – сукупність правил, спосіб передачі на письмі словоформ, словосполучень і речень (орфографія, пунктуація)

Примітивізм – навмисне спрощування зображувальних засобів, звернення художників до форм первісного, народного (дитячого, наївного) мистецтва

Просвіти – українські національно-культурні товариства

Просвітництво, просвітительство – ідеологія поширення освіти, наукових знань і культури серед широких народних мас

Протектор – захисник, покровитель

Псалми – твори релігійної лірики, що складають Псалтир

Рапсодія – вокальний або інструментальний твір на основі народних мелодій

Ратуша – (нім. Rathaus – будинок ради) – будинок міського самоврядування

Раціоналізм – сукупність напрямків в архітектурі, для яких характерними були лаконічність форм, зручність, економічність і т. п.

Реалізм – правдиве відображення дійсності у літературі та мистецтві

Революція – докорінна зміна, стрибкоподібний перехід від одного якісного стану до іншого; переворот у житті суспільства

Реквієм – твір скорботно-патетичного характеру

Рельєф – скульптурне зображення на площині

Реставрація - відновлення

Реформація – соціально-політичний, ідеологічний та релігійний рух у Європі XVI ст., спрямований проти католицизму

Риторика – наука красномовства

Різьба, різьблення – вид декоративно-ужиткового мистецтва; техніка художньої обробки дерева, кістки, рогу, каменю та інших матеріалів

Рок-музика – вид естрадної музики 2-ї половини ХХ ст.

Рококо – вишуканий стиль у європейському мистецтві XVІІI ст.

Романський стиль – напрям у європейському мистецтві Х–ХІІІ ст.

Романтизм – напрям у європейській культурі кінця XVІІI – першої половини ХІХ ст.

Ротонда – (лат. rotundus – круглий) – кругла у плані споруда, зазвичай перекрита куполом, з колонадою по периметру

Руст, рустування – (лат. rusticus – простий, грубий) – рельєфне облицювання будівель прямокутними, грубо обтесаними каменями (квадрами, рустами)

Сакральний – священний, релігійний

Саркофаг – прикрашена гробниця з каменю чи дерева; домовина

Символізм – напрям у європейському мистецтві кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Символіка – відмінна ознака, розпізнавальний знак

Симфонія – музичний твір для оркестрів

Синкретизм – (грец. з’єднання) – не розчленованість, злитість

Синод (духовна колегія) – вищий керівний орган у церкві

Синопсис – (грец. огляд, стислий виклад) – збірка матеріалів і статей, розміщених у хронологічному порядку

Симулякр – ключове поняття постмодерністської естетики, яке замінило художній образ; знак відсутності дійсності; симуляція, що не має за собою реальності

Скань (філігрань) – вид ювелірної техніки

Скоморохи – мандрівні актори у Київській Русі

Скрипторій – майстерня з переписування рукописних книг

Скульптура – (лат. sculptura – різьблення, висічення) – вид образотворчого мистецтва (монументальна, монументально-декоративна, станкова, скульптура малих форм)

Смальта – (італ. smalto – емаль) – кольорове непрозоре скло у вигляді кубиків або пластинок, що застосовуються для виготовлення мозаїк

Собор – головний храм міста або монастиря; зібрання єпископів

Соната – жанр камерної інструментальної музики

Ставропігія – підпорядкування певних організацій безпосередньо владі патріарха

Станкове мистецтво – твори образотворчого мистецтва, що мають самостійний характер (живопис, скульптура, графіка)

Стиль художній – єдність змісту та образних форм

Субкультура – культура груп та об’єднань

Супрематизм – (лат. supremus – найвищий) – авангардистський напрям у мистецтві, засновником якого був К.Малевич

Сфрагістика – допоміжна наукова дисципліна, що вивчає печатки

Сюрреалізм – (букв. надреалізм) – художній світогляд, напрям у світовому мистецтві ХХ ст. (С.Далі та ін.), що абсолютизує сферу підсвідомого (галюцинації, сновидіння, марення, спогади тощо)

Табу - заборона

Талант – високий ступінь духовних і розумових здібностей

Танець – вид мистецтва, творення образів за допомогою рухів тіла

Творчість – діяльність людини, що породжує нові матеріальні і духовні цінності

Театр (грец.) – місце для видовищ; виступ акторів перед глядачами; рід мистецтва (драматичний, комедійний, танцювальний, ляльковий, пантоміма)

Телебачення – вид мистецтва; одне з найвизначніших явищ світової культури ХХ ст.

Темпера – фарби для живопису; твори, виконані цими фарбами

Теракота – (італ. випалена земля, глина) – вид кераміки

Тиньк – штукатурка

Титул – звання, що надавало особливі права і привілеї

Тоталітаризм – всеохоплюючий контроль держави над суспільством та особистістю

Тотем – магічний символ, найчастіше тварина чи рослина, якому поклонявся рід як спільному предку

Тотемізм – давня форма релігії

Трагедія – один з видів драми

Традиція – (лат. traditio – передання) – спадщина, що передається через покоління

Тривіум – освітній цикл навчальних дисциплін (граматика, риторика, діалектика), що становив перший рівень вивчення семи вільних мистецтв у середньовічних закладах

Тризна – поховальний обряд, поминки

Триптих – мистецький твір з трьох частин, об’єднаних спільною темою

Українізація – назва більшовицької політики коренізації в УСРР

Унія – єдність, об’єднання, союз

Урбанізація – зростання чисельності і ролі міст у розвитку суспільства

Урбанізм – напрям у містобудуванні ХХ ст.; створення міст-гігантів

Устав, півустав – види почерків стародавніх рукописів (уставне, півуставне письмо)

Утилітаризм – (лат. utilitas – користь, вигода) – принцип вигоди, зручності, практичності

Фарфор, порцеляна – тонкий щільний керамічний матеріал

Фасад – зовнішній бік будівлі

Фаянс – тонкий пористий керамічний матеріал

Феєрія – вистава з фантастично-казковим сюжетом

Фестиваль – масове святкування

Фетиш, фетишизм – амулет, предмет поклоніння; вид первісної релігії

Фібула – (лат. шпилька, застібка) – металева застібка, прикраса

Філігрань – вид ювелірної техніки

Фольклор – (англ. народне знання) – народна творчість

Фортифікації – оборонні укріплення

Фреска – (італ. свіжий) – живопис по свіжій штукатурці

Фриз – стрічковий орнамент, що обрамлює верх стіни

Функціоналізм – напрям в архітектурі, що базується на відповідності форми споруди її функціональному, утилітарному призначенню (конструктивізм, раціоналізм)

Футуризм – (лат. futurum – майбутнє) – назва авангардистських художніх течій у 1910–1920-х рр. з прагненням створити „мистецтво майбутнього“

Хай-тек – (англ. висока технологія) – напрям в архітектурі 2-ї половини ХХ ст.

Химера – скульптурне зображення фантастичної істоти, чудовиська

Хор – співочий колектив; музичний твір для хорового виконання

Хореографія – мистецтво створення танців і балетів

Храм – культова будівля

Християнство – одна з найбільших світових релігій поряд з ісламом та буддизмом

Хронотоп – єдність просторових і часових параметрів

Цивілізація – термін для позначення етапу розвитку людського суспільства, що наступає після епохи варварства; термін для характеристики будь-якого суспільства, синонім культури

Цитадель – (італ. маленьке місто) – найкраще укріплена частина фортеці або міста

Чернецтво – духівництво, яке дотримується обітниці безшлюбності та веде аскетичний спосіб життя

Чернь – сплав срібла, свинцю і сірки; ювелірна техніка

Четьї мінеї – збірки „житій святих“ за порядком днів і місяців

Шарж – вид карикатури

Шедевр – зразковий твір, найвище досягнення майстерності

Шістдесятники – учасники культурно-мистецького життя і дисидентського руху у 1960-х рр.

Щедрівки – народні обрядові пісні до початку нового хліборобського року

Ювелірне мистецтво – один з найдавніших і найпоширеніших видів декоративно-ужиткового мистецтва

Язичництво, поганство – дохристиянські релігійні вірування