- •Розділ 2.Властивості харчових речовин фруктів і овочів
- •2.1. Вода і сухі речовини
- •2.2. Вуглеводи
- •2.3. Органічні кислоти
- •2.5. Мінеральні речовини
- •Вміст мікроелементів у фруктах і овочах,
- •2.6. Фенольні сполуки
- •2.7. Барвні речовини
- •2.8. Ароматичні сполуки і фітонциди
- •2.9. Азотисті речовини
- •2.11. Глікозиди
- •Розділ 3. Свіжі овочі та фрукти
- •3.1 Будова і класифікація фруктів
- •3.2. Будова і класифікація овочів
- •Розділ 4. Фрукти: види, сорти, хвороби, пошкодження, показники, градація якості, пакування і зберігання
- •4.1. Насіннячкові плоди
- •4.2. Кісточкові плоди
- •Вміст вітамінів у кісточкових плодах,
- •Г їстівної частини)
- •Хвороби і пошкодження кісточкових плодів
- •4.3. Ягоди
- •Хімічний склад дикорослих ягід
- •Хвороби і пошкодження ягід
- •4.4. Цитрусові плоди
- •Хвороби і пошкодження цитрусових плодів
- •4.4. Цитрусові плоди
- •Хвороби і пошкодження цитрусових плодів
- •4.5. Субтропічні плоди
- •4.6. Тропічні плоди
- •4.7. Горіхоплідні
- •Хвороби і пошкодження горіхів
- •Розділ 5. Овочі: види, сорти, хвороби, пошкодження.
- •5.1. Бульбоплідні овочі
- •Хвороби і пошкодження картоплі
- •5.2. Коренеплідні овочі
- •Хімічний склад коренеплодів,
- •Хвороби і пошкодження коренеплідних овочів
- •5.3. Капустяні овочі
- •Хімічний склад капустяних овочів,
- •Хвороби і пошкодження капустяних овочів
- •5.3. Капустяні овочі
- •Хімічний склад капустяних овочів,
- •Хвороби і пошкодження капустяних овочів
- •Хімічний склад цибулевих овочів
- •Хвороби і пошкодження цибулевих овочів
- •5.5. Зелені овочі
- •Хімічний склад зелених овочів,
- •Хвороби і пошкодження зелених овочів
- •5.6. Пряно-смакові овочі
- •5.7. Десертні овочі
- •5.8. Гарбузові овочі
- •Середній хімічний склад гарбузових овочів, %
- •5.9. Томатні овочі
- •Середній хімічний склад томатних овочів,
- •Хвороби і пошкодження томатних овочів
- •5.10. Бобові та зернові овочі
- •Середній хімічний склад бобових і зернових овочів, % на сиру масу
- •Хвороби і пошкодження зернобобових овочів
- •Розділ 6. Продукти переробки овочів і фруктів
- •6.1. Овочеві та фруктові консерви
- •6.2.Солоні, квашені, мочені овочі та фрукти. Процеси ферментації, їхній вплив на хімічний склад та якість готових продуктів
- •Особливості виробництва і асортимент ферментованих фруктів і овочів
- •6.3. Картоплепродукти. Класифікація, асортимент і харчова цінність
- •Розділ 7. Гриби та продукти їхньої переробки
- •Список літератури
Хімічний склад коренеплодів,
% на сиру масу
Коренеплід |
Цукри |
клітковина |
Азотисті речовини |
Зола |
Вітамін С, мг/100г |
Морква |
3,5-12,0 |
0,5-3,5 |
1,2—2,2 |
0,6-1,7 |
5-10 |
Буряки столові |
7,5-10,0 |
0,7-0,9 |
1,3-3,5 |
0,8-1,0 |
5-15 |
Редиска |
0,8-4,0 |
0,5-1,0 |
0,8-1,3 |
0,6-0,8 |
8-30 |
Петрушка листкова |
1-6 |
1,3-1,7 |
1,5-3,7 |
1-1,3 |
70-160 |
Петрушка коренеплідна |
10-12 |
1,1-1,4 |
1,1-3,2 |
0,9-1,3 |
20-76 |
Селера коренеплідна |
2,1-6,7 |
0,6-1 |
1,2-1,4 |
0,9-1,1 |
11-42 |
Селера листкова |
1,9-2,1 |
1,1-1,3 |
1,1-3 |
0,8-1 |
44-140 |
Редька |
1,5-6,4 |
0,8-1,7 |
1,6-2,5 |
1-1,2 |
8-30 |
Морква, крім зазначених речовин, містить близько 10 вітамінів: |3-каротин - 9,0 мг/100 г, РР- 1,0, Е - 0,63, В6 - 0,13, В2 - 0,07, В1 -0,06, В3 - 0,26 мг/100 г, а також вітамін В2 (фолацин) - 9 мкг/100 г, біотин - 0,6 мкг/100 г. У моркві виявлено більш як 16 мінеральних елементів, яблучну, лимонну, щавлеву кислоти. Крім того, є пектинові речовини (1,1 %), незначна кількість фосфоліпідів, лецитину, стеролів.
Морква - цінний харчовий і лікувально-профілактичний продукт, її рекомендують дітям, вагітним жінкам, людям, чия професія пов'язана з напруженням зору - водіям, друкаркам, машиністам, мікрокопіювальникам, викладачам, студентам. Морквяний сік - лікувальний засіб для дітей, особливо з медом.
Буряки багаті на азотисті речовини. За вмістом незамінних амінокислот буряки переважають майже всі овочі. Найважливішою є гамма-аміноолійна кислота, яка сприяє обміну речовин головного мозку. Буряки за вмістом заліза (1400 мкг/100 г) займають друге місце після часнику, а цинку в них більше, ніж в інших овочах і плодах. В буряках міститься також багато міді (140 мкг/100 г). Ці мікроелементи сприяють кровотворенню. Завдяки цинку поліпшується зір. Нестача цинку призводить до інфаркту міокарда. Буряки, порівняно з морквою і редискою, містять більше калію, марганцю, натрію. Тому їх рекомендують для лікування гіпертонії, атеросклерозу, інших захворювань серцево-судинної системи. Барвні речовини, і особливо бетаїн, знижують кров'яний тиск, зміцнюють капіляри, розслаблюють спазми, мають протипухлинну дію. Гіппократ включав буряки до складу 10 рецептів.
Редиска за харчовою цінністю поступається перед морквою і буряками. Проте в ній міститься 8 незамінних амінокислот, 14 мінеральних елементів. За вмістом калію, заліза і міді редиска переважає моркву, а буряки - за вмістом ванадію і фтору. Вона також переважає моркву і буряки за вмістом вітаміну С. Інших вітамінів редиска містить менше.
Хвороби і пошкодження коренеплідних овочів
Коренеплоди найчастіше уражаються білою, сірою, чорною, червоною, серцевинною, хвостовою гнилями, бактеріозом, бактеріальним раком.
Біла гниль уражає коренеплоди моркви, петрушки, селери, пастернаку. На поверхні з'являється білий пухкий наліт з малими чорними склероціями. Уражена тканина стає драглистою. При зберіганні хвороба швидко передається здоровим коренеплодам.
Сіра гниль уражає моркву, буряки, селеру, петрушку. Спочатку на поверхні коренеплода утворюється попелястий наліт, а потім уражені місця вкриваються слизом.
Чорна гниль уражає коренеплоди моркви. На їхній поверхні з'являються розм'якшені ділянки жовто-коричневого кольору, тканина стає слизисто-водянистою і набуває неприємного смаку.
Чорна гниль уражає моркву, буряки, брукву. В період вегетації на коренеплодах з'являються свинцеві підшкірні плями, а на поверхні розвивається щільна плівка темно-фіолетової грибниці, яка пізніше зникає, а поверхня коренеплоду вкривається маленькими, численними склероціями гриба. При зберіганні уражені місця довго залишаються твердими, потім розм'якшуються і загнивають.
Серцевинна гниль (фомоз) уражає буряки і моркву ще у полі, а потім розвивається і при зберіганні. Серцевина буряків і моркви чорніє. Хвороба передається здоровим коренеплодам.
Хвостова гниль буряків починається із загнивання корінчиків і кінчика стрижневого кореня і поширюється на основу кореня, а пізніше і на весь коренеплід. Хвороба розвивається в період зберігання і спричинює великі втрати.
Бактеріозом уражається редиска, редька, бруква. Судинно-провідні пучки чорніють, а м’якоть навколо них набуває гидкого запаху.
Бактеріальний рак буряків. На коренеплодах під час росту утворюються нарости, які при зберіганні в’януть і загнивають.
.
