- •6.Склад та оцінка грошових потоків утворених фін діяльністю.
- •3.Організація фін д-ті та фінансових служб підприємств
- •2. Методи та принципи орг.-йії фін д-ті
- •5.Поняття та структура грошових надходжень та доходів підприємства.
- •4.Вплив орга-прав форми та галузевих особливостей на фін діяльність
- •43. Методи визначення потреби у фінансових ресурсах.
- •44. Планування грошових доходів та прибутку.
- •19.Суть капіталу підприємства, його види та джерела формування.
- •45.Планування грош обороту, бюджет дох та вит, плат календар.
- •23.Склад та джерела формування, використання власного капіталу.
- •46. Нормування оборотних засобів.
- •18.Організація процесу інформаційного забезпечення фінансових служб. Склад та застосування фінансової звітності.
- •15.Особливості фінансової діяльності кооперативних об’єднань.
- •24. Формування та розподіл прибутку – формування і використання резервного додаткового капіталу
- •11. Управління ліквідністю п-ва – послуги з кеш-менеджменту
- •13. Оцінка ефективності організації фінансової діяльності
- •22. Підходи до організації фінансового забезпечення
- •14. Особливості фінансової діяльності приватних підприємств
- •7. Організація розрахунків підприємств
- •10.Безготівкові розрахунки підприємств.
- •30.Організація суб’єктом господарської діяльності випуску облігацій.
- •9. Розрахунково-касове обслуговування підприємств.
- •26.Методи та джерела короткострокового фін-ня, оцінка їх вартості.
- •27.Випуск та розміщення акцій п-ва – процедури ipo, pp. Проспект емісії.
- •37.Методики обчислення режимів обслуговування фінансових зобов’язань.
- •29.Виплати дивідендів, дивідендна політика.
- •12. Елементи та послідовність організації фінансової діяльності
- •54.Методи фін забезпечення п-в, які перебувають у фінансовій кризі.
- •25. Методи та дж довгострокового фінансування, оцінка їх вартості.
- •49.Оподаткування суб’єктів та його вплив на фінансову діяльність.
- •41. Зміст, завдання, принципи фінансового планування.
- •52.Пенсійні збори та відрахування в фонди соціального страхування – оподаткування фонду заробітної плати.
- •38.Фіне забезпечення відтворення основних фондів – амортизація
- •27.Зміст акціонування як методу фін забезпечення. Збільшення, зменшення статутного капіталу, формування його початкового рівня.
- •8. Відкриття, закриття, обслуговування рахунків підприємств
- •51.Пряме оподаткування підприємства – податок на прибуток.
- •39. Фінансове забезпечення оборотних фондів
- •42.Анізація фінансового планування, система фін планів та бюджетів
- •16.Особливості фінансової діяльності господарських товариств.
- •31. Технологія фінансового забезпечення з використанням методу – секюритизації.
- •48Організація внутрішнього фінансового контролю
- •33Банківське кредитування s г-ня
- •34Комерційне кредитування, ефективність кредитної політики s.
- •32.Організація опта фін оренди, оцінка доцільності їх здійснення.
- •36.Значення та методи державної фінансово-кредитної підтримки.
- •35.Облік векселів, факторинг, форфейтинг та їх застосування у фінансовій діяльності.
30.Організація суб’єктом господарської діяльності випуску облігацій.
Облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою доходу, порядок визначення якого передбачається умовами випуску. Облігації можуть випускатися іменними і на пред’явника. Враховуючи те, що строк, на який розміщуються облігації, становить здебільшого від 5 до 15 років, для спрощення процедури передачі права власності більшість підприємств випускають облігації на пред’явника. Умови випуску і розміщення облігацій підприємств визначаються законодавчими та нормативними актами, а також статутом емітента. Розміщення облігацій на ринку може здійснюватися або безпосередньо емітентом, або з допомогою фінансового посередника. Витрати, пов’язані із залученням коштів на основі емісії облігацій складаються з одноразових накладних витрат і поточних (чи остаточних) виплат доходів за облігаціями. Одноразові накладні витрати становлять у середньому 4—7 % вартості емісії. Враховуючи достатньо високий рівень накладних затрат, пов’язаних з емісією облігацій, вважається що вона є доцільною лише за значного обсягу залучення коштів. Рішення про випуск облігацій підприємств приймається емітентом та оформляється протоколом зборів власників чи іншим уповноваженим на те органом. Протокол рішення про випуск облігацій підприємств повинен обов’язково містити: реквізити емітента; відомості про статутний капітал, господарську діяльність і службових осіб; найменування аудиторської фірми; дані про розміщення раніше випущених цінних паперів; мету випуску і вид облігацій (іменні чи на пред’явника); загальну суму емісії, кількість і номінальну вартість облігацій; кількість учасників голосування; порядок випуску облігацій та виплати доходів по них; строки повернення коштів при відмові від випуску облігацій; порядок повідомлення про випуск та розміщення облігацій; порядок оплати облігацій. До основних переваг фінансування на основі емісії облігацій можна віднести такі:диверсифікація капіталодавців, зокрема кредиторів; залучення коштів здійснюється на довгостроковий період;податкові переваги, оскільки проценти за облігаціями відносяться на зменшення оподаткованого доходу емітента;порівняно з акціями облігації є менш ризиковим об’єктом вкладення коштів для інвесторів. Серед найсуттєвіших недоліків цього інструменту фінансування найчастіше наводяться такі:порівняно високий рівень накладних витрат, пов’язаних із випуском облігацій; ризик сплати завищених процентів, передбачених умовами випуску облігацій, у разі зменшення ставок на ринку капіталів; через значну кількість держателів облігацій і широку географію їх знаходження можуть виникнути труднощі ведення переговорів з капіталодавцями у разі необхідності пролонгації строків погашення. На відміну від акцій, курс емісії облігацій (за винятком конвертованих облігацій) може збігатися з номіналом, бути вищим чи нижчим за нього. Якщо курс емісії перевищує номінал, то підприємство-емітент отримує дохід у вигляді ажіо (премію), аналогічно до емісійного доходу за корпоративними правами.