15.Особливості фінансової діяльності кооперативних об’єднань.

Кооп — юр ос, утворена фіз. та/або юр. особами на засадах добров членства та об’єднання майнових пайових внесків для спільної виробн. д-ті та обслуговування переважно членів кооперативу. В У-ні кількість членів кооп залежить від його виду та галузі д-ті.

Кооп має всі ознаки п-ва: самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, виконавчі органи. Основним правовим док-ом, що регулює д-ть кооперативу, є статут.

Членом кооперативу може бути фіз(юр) ос, яка зробила вступний і пайовий внески в розмірах, визначених статутом кооперативу (чи спілки), визнає принципи і цілі кооперативу, дотримується вимог його статуту і користується правом ухвального голосу в кооперативі. Вступ до кооперативу здійснюється на підставі поданої заяви. Рішення правління (голови) кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає схваленню аг. зборами.

Вітчизняним законодавством передбачена можливість створення сіль.госп, обслугов, промисл, трансп, житлових та буд. кооперативів, багатофункціональних товариств у системі споживчої кооперації; кредитних спілок, кооперативних банків і товариств для взаємного страхування.

До осн принципів д-сті коопв можна віднести такі: добровільність членства в кооперативі та безперешкодний вихід з нього; обов’язкова трудова участь членів кооп у д-ті вир-го кооперативу; обов’язкова участь членів у госп. д-ті обслугов. кооперативу; демократичний характер управління, рівні права у прийнятті рішень за правилом «один член кооперативу — один голос»; розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в д-ті кооперативу; контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, передбаченому статутом.

Осн правами членів кооперативу є: участь в управлінні справами кооперативу, право голосу на заг. зборах кооперативу, право обирати і бути обраним в органи управління кооперативом; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат — частини доходу кооперативу, що підлягає розподілу між його членами; одержання частки доходу на пай (додатковий пай); одержання паю в разі виходу з кооперативу в порядку і термін, визначені статутом кооперативу.

Фін. рес кооп формуються за рах: доходу від реаліз продукції, пайових та ін внесків членів кооп, кредитів та ін., не заборонених законодавством.

Вищ органом управління кооперативу є аг. збори. До орг упр-ня належить правління кооперативу. Правління або виконавчий директор кооп використовує фін реси відп до кошторисів або ін док, зокрема бюджетів, затвердж орг упр-ня кооперативу згідно з їх компетенцією. У разі потреби кооператив наймає виконавчого директора, утворює спостережну раду

24. Формування та розподіл прибутку – формування і використання резервного додаткового капіталу

Прибуток — найважливіша фін. категорія, що відображає позитивний фін. результат госп. дія-ті під-ва, характеризує ефективність вир-ва.

Прибуток як кінцевий фін. результат дія-ті під-ва становить собою різницю між загал. сумою доходів і витратами на вир-во й реалізацію продукції.

Загприбуток (балансовий) — це весь прибуток під-ва, одержаний від усіх видів дія-ті, до його оподаткування та розподілу.

Чистий прибуток — це сума прибутку під-ва після сплати податку на прибуток; її обчислюють як алгебраїчну суму прибутку від звичайної дія-ті, надзвичайного прибутку та податку з надзвичайного прибутку.

Прибуток і-ва формується за рах таких джерел: а) продаж (реалізація) продукції (послуг); б) продаж іншого майна; в) позареалізаційні операції.

Прибуток від продажу продукції (виконання робіт, надання послуг) обчислюється як різниця між виручкою від продажу продукції (без урахування ПДВ і акцизного збору) та її повною собівартістю.

Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу основних фондів (матеріальних активів), немат. активів, цінних паперів інших під-в тощо. Його розраховують як різницю між ціною продажу та баланс. (залишк.) вартістю об'єкта, який продається, з урахуванням витрат на продаж (демонтаж, транспортування, оплата агентських послуг).

Прибуток від позареалізаційних операцій — це прибуток від пайової участі в спільних під-вах, здавання майна в оренду (лізинг), дивіденди на цінні папери, дохід від володіння борговими зобов'язаннями, роялті, надходження від ек. санкцій тощо.

Напрямки використання прибутку (розподіл прибутку)

1) прибуток, що спрямовується за межі п-ва у вигляді виплат власникам корпоративних прав, персоналу п-ва за результатами роботи (як заохочувальний захід), на соц. підтримку тощо (розпод прибуток); 2) прибуток, що залиш на під-ві і є фін. дже його розвитку (нерозп прибуток).

Використання чистого прибутку під-во може здійснювати через попереднє формування цільових грош. фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат.

Резервний фонд є фін. дж компенсацій можливих відхилень від нормального обороту коштів або джерелом покриття додаткової потреби в них; це сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нормативними актами. Його формування є обов'язковим для господарських товариств, орендних підприємств, кооперативів.

За джерелами формування резерви поділяють на:

капітальні резерви — формуються за рахунок коштів власників та інших осіб (відображаються за статтями «додатковий вкладений капітал» та «інший додатковий капітал»); резервний капітал, сформований за рахунок чистого прибутку під-ва; резерви, які створюються за рахунок збільшення витрат підприємства.

Рез капітал може використовуватися на такі основні цілі:покриття збитків суб’єкта господарювання; виплата боргів у разі ліквідації підприємства;виплата дивідендів (якщо величина резервів перевищує мінімально допустимий рівень);інші цілі, передбачені законодавством чи засновницькими документами.

Додатковий капітал — це сума приросту майна під-ва, яка виникла в результаті переоцінки (індексації), безоплатно одержаних необор. активів та від емісійного доходу. Нрмативними актами не встановлено жодних обмежень щодо розмірів капітальних резервів.

Додатк к-л можна викор. за такими осн. напрямами:на покриття балансових збитків, за умови, що на ці цілі використані всі інші джерела;на збільш. статутного чи пайового к-лу; на покриття різниці між факт. с\в вилученого капіталу, який анулюється, та його номіналом.