34. Зміст аграрних правовідносин

Зміст аграрних правовідносин - це конкретні суб’єктивні права та юридичні обов’язки кожного з учасників виробничої та обслуговуючої сільськогосподарської діяльності, особливостями яких є: існування й функціонування цих відносин на засадах приватної, колективної та державної форми власності на землю та інше нерухоме майно, зокрема на засоби виробництва, розвиток різноманітних легальних приватних форм аграрного підприємництва поряд з державними юридичними особами, збільшення питомої ваги майнових аспектів у системі аграрних відносин, та відновлення значущості економічних функцій аграрного підприємництва.

Наприклад, ФГ та його члени мають право: (ст.. 14)

1. продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку;

2. самостійно господарювати на землі;

3. власності на посіви і насадження с/г культур, на вироблену продукцію;

4. на відшкодування збитків;

5. споруджувати житлові будинки, господарські споруди;

6. реалізувати вироблену с/г продукцію;

7. інші права

Обов’язки ФГ та його членів: (ст..15)

1. забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;

2. додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

3. сплачувати податки та збори;

4. не порушувати прав власників суміжних ділянок та землекористувачів;

5. не допускати зниження родючості грунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

6. надавати відповідним органам дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів;

7. дотримуватись санітарних, екологічних та інших вимог щодо якості продукції;

8. дотримуватись правил добросусідства та встановлених обмежень у використанні земель і земельних сервітутів;

9. зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

- інші обов’язки.

35. Класифікація аграрних правовідносин

Можна розділити за 2 критеріями

1. Які виступають матеріальною основою аграрного права:

• Земельно-аграрні правовідносини – виникають, здійснюються та припиняються щодо земельних ділянок сг призначення, які використовуються для виробництва продукції сг. Відрізняються від загальної групи земельних правовідносин за наступними критеріаями: земля в сг є просторовим базисом формування і функціонування продуктивних сил, земля в сг є знаряддям праці, земля в сг є предметом праці. Знаряддя праці – те, за допомогою чого людина здійснює певний виробничий процес. Предмет праці – те, на що спрямована діяльність людини. Аграрно-майнові відносини – опосередковує процес виробництва сг продукції, створюючи його матеріальну основу. Особливістю майна, що використовується як засіб виробництва в сг, є його вузьке цільове призначення, яке може використовуватись в переважній більшості випадків лише для виробництва сг продукції.

• Аграрні-трудові правовідносини мають своїм об’єктом сг працю, спрямовану на виробництво продукції сг. Ч.2 ст 3 КЗПП особливість праці членів кооперативів, їх об’єднань, колективних сг підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та статутамі зазначених підприємств. Особливість аграрних трудових правовідносин поялгає у специфічному поєднанні трудових ресурсів з засобами праці, трудові відносини в сг як правило розпочинаються з дитинства, як приклад наслідування поведінки батьків та сусідів. Особливістю є сезонність, яка обумовлює виробництво того чі іншого виду сг продукції.

• Відносини соціального розвитку села. До соціальної сфери села належить житлово-комунальне господарство, включаючи благоустрій сільських територій, об’єктів побутового обслуговування, об’єктів охорони здоров’я, фізичної культури, народної освіти і мистецтва. ЗУ Про пріоритетність соціального розвитку села та промислового комплексу в народному господарстві від 17 жовтня 1990 року. ПКМ № 423. ПКМ 15 вересня 2007 № 1158

• Аграрно-членські відносини складаються в сг підприємства (сг виробничих і обслуговуючих кооперативах, фермерських господарства, інших господарських товариствах) і у особистих селянських господарствах. Передбачають обов’язкову майнову участь у діяльності підприємства і як правило трудову участь.

• Аграрно-організаційно-управлінські відносини забезпечують оптимізацію процесу сг виробництва за рахунок визначення та усунення неефективних дій у процесі здійснення сг діяльності.

2 . Внутрішні і зовнішні, які відрізняються спрямованістю правого впливу всередину або назовні. Зовнішні - забезпечують функціонування сг товаровиробника у навколишньому ринковому середовищі, тому обов’язковим суб’єктом завджи є сг товаровиробник. Внутрішні виникають всередині сг підприємства під час його заснування, здійснення виробничо-господарської діяльності та фінансової діяльності. Суб’єктами цих правовідносин завжди виступають члени або учасники сг підприємст, трудовий колектив та працівники.