143. Договірне регулювання відносин у сфері надання дорадчих послуг суб’єктам аграрного підприємництва

Регулювання – ЗУ «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність», КУ, ЦК, ГК.

Сільськогосподарська дорадча діяльність - сукупність дій та заходів, спрямованих на задоволення потреб особистих селянських та фермерських господарств, господарських товариств, інших сільськогосподарських підприємств усіх форм власності і господарювання, а також сільського населення у підвищенні рівня знань та вдосконаленні практичних навичок прибуткового ведення господарства. Дорадчі послуги - послуги, що надаються суб'єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, сільському населенню, а також органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади.

Суб'єктами сільськогосподарської дорадчої діяльності є:

- дорадники, - експерти-дорадники, - дорадчі служби.

Право суб'єкта сільськогосподарської дорадчої діяльності на надання дорадчих послуг підтверджує сертифікат сільськогосподарської дорадчої служби (видається на 5 років), який засвідчує внесення його до Реєстру сільськогосподарських дорадчих служб. Достатній фаховий рівень підготовки сільськогосподарського дорадника підтверджує кваліфікаційне свідоцтво сільськогосподарського дорадника або експерта-дорадника.

Дорадчі послуги поділяються на:

• соціально спрямовані дорадчі послуги - послуги, що надаються суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільському населенню за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (за спеціальною державною програмою; на конкурсній основі, є неприбутковою діяльністю);

• дорадчі послуги, які надаються за плату (плату здійснюють суб’єкти господарювання - замовники послуг).

Право на отримання дорадчих послуг мають фізичні та юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність у сільській місцевості, сільське населення, а також органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади.

Основними завданнями дорадчої діяльності є:

• підвищення рівня знань і вдосконалення практичних навичок прибуткового ведення господарства суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільського населення в умовах ринкової економіки;

• надання суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність у сільській місцевості, та сільському населенню дорадчих послуг з питань економіки, технологій, управління, маркетингу, обліку, податків, права, екології тощо;

144. Загальні засади правового регулювання оподаткування господарської діяльності у с/г

Загальні засади регулювання визначені ПК України, а також порядок нарахування та сплати регулюється рядом Постанов КМУ.

Особливості регулювання:

1. наявність спеціального режиму оподаткування с/г товаровиробників (напр.., фіксований сільськогосподарський податок, спеціальний режим оподаткування ПДВ тощо);

2. зменшення ставок оподаткування для с/г товаровиробників, а також звільнення від сплати окремих видів податків ( наприклад, особливості оподаткування виробників с/г продукції податком на прибуток (сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті; при цьому с/г товаровиробником вважаються підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий)рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу;)

3. різне розуміння поняття «с/г товаровиробник» для цілей оподаткування різними податками;

4. в частині плати за землю існує ряд пільг; звільняються від сплати:

• дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

• новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - протягом п'яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність;

Також не сплачується податок за:

• сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

• землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

• земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень тощо.

5) широке застосування заходів державної підтримки, яке полягає у реструктуризації та списанні податкових заборгованостей.