147. Правове регулювання збору на розвиток садівництва та хмелярства

Порядок обчислення та сплати збору на розвиток садівництва та хмелярства регулюється ЗУ «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» (діє до 2015 року) та Порядком справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженим Постановою КМУ

Платники збору: - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Виробники алкогольних напоїв та пива є платниками збору лише за умови реалізації ними цієї продукції в роздрібній торгівлі безпосередньо споживачам. У разі постачання такої продукції суб'єктам оптової та роздрібної торгівлі власного виробництва вони не є платниками збору.

Об'єкт оподаткування - виручка, одержана на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, у тому числі за операціями, що не передбачають оплати у грошовій формі.

Ставка – 1,5 % від об’єкта оподаткування (раніше – 1%)

Порядок та строки сплати:

збір сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду.

Механізм справляння та використання регулюється Порядком  справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженим Постановою КМУ.

За несвоєчасну сплату збору справляються пеня та штрафи у порядку, визначеному законом.

Збір є цільовим (відповідно збір розподіляється: на розвиток виноградарства,садівництва – 85%; хмелярства – 15%). Нецільове використання коштів є забороненим.

149. Правові засади списання та реструктуризації боргів с/г підприємств

Для с/г характерна наявність широкого застосування заходів державної підтримки при оподаткуванні, серед яких можна виділити реструктуризацію та списання податкових заборгованостей.

Законодавство з даного питання можна поділити на 2 групи:

1. до 2000 року– списанню підлягала лише сума несплаченого податку;

2. після 2000 року - списанню підлягали також штрафи, пеня.

В с/г запроваджувалися взаємозаліки – списанню підлягали податкові заборгованості с/г товаровиробників на суму заборгованості держави перед с/г товаровиробником за здану ними с/г продукцію за рахунок державного замовлення, а також за будівництво об’єктів соціальної інфраструктури в сільській місцевості. На сьогодні передбачено списання безнадійної податкової заборгованості у разі, якщо у разі настання стихійного лиха загине більше 30% врожаю (середній врожай за останні 5 календарних років).

150. Конституційні і законодавчі основи правового забезпечення соціального розвитку сільської поселенської мережі в Україні