37. Розкрийте порядок встановлення і зміни стандартів виходячи від їх типу (за системи нормативного методу калькулювання).

В економ. літературі США виділяють такі типи стандартів:

1) Базисні – це нормативи, які передбачають коригування. Їх недоліком є те, що через деякий час вони старіють. На підставі цих стандартів під-во має можливість визначити зміни ціни на матеріали,а також робочу силу.

2) Поточні стандарти – це нормативи, які передбачають їх постійне коригування. Діють короткий період часу ,до року.

3) Ідеальні стандарти – включають нормативи тих елементів витрат, чкі приймаються та виконуються в оптимальних умовах виробництва.

4) Досягнені стандарти – визнач. на підставі можливостей працівників підприємства.

5) Полегшені стандарти – встановл. для некваліфікованих робітників з більшими витратами праці при низькій тарифній оплаті.

6) Мотивуючі – нормативи витрат, які можна виконати застосовуючи розумні зусилля в нормальних виробничих умовах.

7) Реальні стандарти – відображ. нормативи витрат, які можна очікувати при даних ймовірних умовах функціонування виробництва.

Фактори зміни або перегляду стандартів:

- ціна;

- зміни по технології виробництва;

- недосконалість раніше встановлених стандартів;

- інфляція;

- і т. д.

Стандарти, які застосов. тривалий проміжок часу назив. базисною стандартною собівартістю.

38. Облік витрат і калькулювання собівартості приплоду та робіт, виконаних живою тягловою силою одиниці калькулювання, порядок оцінки продукції (робіт), визначення собівартості, наведіть склад витрат в розрізі статей, особливості відображення витрат та виходу продукції (робіт) в обліку.

На собівартість послуг живої тяглової сили відносять вартість кормів, амортизацію робочих тварин та інших необоротних активів, оплату праці працівників, що доглядають за тваринами, витрати на профілактичні ветеринарні заходи тощо.

Визначена собівартість одиниці послуг живої тяглової сили є підставою для віднесення витрат на споживачів виходячи з кількості використаних ними робочих днів (конеднів).

Методика розрахунку собівартості приплоду:

1)Собівартість одного кормо-дня визначається шляхом ділення витрат, пов’язаних з утриманням робочих коней на загальну кількість кормо-днів *кількість голів робочих коней 365 днів) – одержаний результат з усіма знаками після коми

2)Собівартість 1 робочого дня: витрати, пов’язані з утрим. дорослих коней – вартість приплоду та побічної продукції / загальна кількість виконаних коне-днів

39. Застосовуючи аналіз «витрати-обсяг-прибуток», слід зважати на припущеннях, покладені в основу:перелічіть їх з коротким описом.

Економічна модель аналізу «витрати — обсяг — прибуток» являє

собою абстрактне відображення реальних умов господарювання підприємства і дозволяє значно спростити дійсність. Виділяють такі обмеження й передумови, покладені в основу цього аналізу та які слід ураховувати при його застосуванні.

Це такі припущення:

Припущення 1. Решта змінних факторів є постійними

Аналіз передбачає, що фактором витрат і доходів є лише обсяг діяльності (обсяг продажу), а решта факторів (ціна, технологія тощо) не

змінюються впродовж аналізованого періоду.

Припущення 2. Один вид продукції або постійна комбінація продажу

Аналіз можна застосувати за умов виробництва одного продукту або

постійного співвідношення кількох продуктів у комбінації продажу їх. Тож якщо мають місце зміни у комбінації продажу, слід внести відповідні корективи в результати початкових розрахунків.

Припущення 3. Прибуток визначають на основі калькулювання змінних витрат

Аналіз взаємозв'язку "витрати — обсяг — прибуток" передбачає, що

всі постійні витрати вираховуються з доходу звітного періоду. Якщо

підприємство застосовує калькулювання повних витрат, тоді розглянута вище методика аналізу може бути застосована лише за відсутності змін у товарних запасах..

Припущення 4. Сукупні витрати та дохід є лінійною функцією випуску. Лінійний зв'язок між змінними витратами на одиницю, ціною і обсягом

діяльності, а також незмінність величини постійних витрат зберігаються лише за умов релевантного діапазону діяльності підприємства та в межах короткого відрізку часу. Застосування аналізу щодо діяльності за межами релевантного діапазону може призвести до хибних результатів.

Припущення 5. Витрати можна точно розподілити на змінні та постійні.

Оскільки в основу аналізу покладено розподіл витрат на змінні та

постійні точність аналізу залежить від того, наскільки надійною є функція витрат.

40. Облік витрат і калькулювання собівартості послуг холодильних установок: калькуляційна одиниця, порядок оцінки послуг, визначення собівартості, зміст статей витрат по холодильних установках, відображення витрат та надання послуг в обліку.

Облік витрат на утримання холодильних установок здійснюють на окремому аналітичному рахунку. На підставі журналу обліку руху та зберігання продукції в холодильних камерах і спеціальних сховищах щомісяця розраховується кількість центнероднів зберігання кожного виду продукції. Фактична собівартість послуг холодильних камер відноситься на споживачів, збільшення собівартості продукції, що зберігається, або на витрати збуту.

На субрахунку 234 "Енергетичні виробництва (господарства)" окремо обліковують витрати на електро-, тепло-і газопостачання, експлуатацію холодильного обладнання.Витрати на холодильне обладнання, що використовується безпосередньо при виробництві продукції (охолодження продукції на потокових лініях, молока на фермах та ін.), включають до собівартості продукції.Аналітичний облік з кожного виду енергетичних виробництв ведуть за відповідними статтями витрат.

Собівартість 1 ц (для зберігання продукції) = фактичні витрати на утримання холодильних камер/загальну кількість центнеро-днів зберігання продукції

У журналі обліку витрат у ремонтній майстерні прямі витрати обліковуються за такими статтями: витрати на оплату праці; відрахування на соц. заходи; паливо; буд. матер.; запасні частини; МШП; роботи і послуги.

На статтю "паливо" списують вартість палива, витраченого на обкатку машин після ремонту Дт 234 КТ 203

На статті "буд. матер." відображують вартість буд. матер., витрачених на ремонт Дт234 Кт205

На статю "запасні частини" списують вартість запасних частин, шин, акумуляторів, готових виробів використовуваних ждя заміни спрацьованих деталей, вузлів і обладнання під час ремонту основних засобів. Дт234 Кт207

На стітті МШП обліковується вартість МШП, використаних на ремонт об'єкта Дт234 Кт22

На статі "роботи і послуги" відображають вартість робіт і послуг, виконаних сторонніми організаціями або власними допоміжними виробництвами для цього ремонтованого об'єкта Дт234 Кт63, 68 та ін.

За статтею "Витрати на оплату праці" обліковують суми нарахованої основної і додаткової оплати праці робітникам ремонтної майстерні, зайнятим на ремонті машини, обладнання, тракторів тощо. По статті "відрах. на соц. заходи" відображають відрах. від витрат на оплату праці робітників майстерень.

Непрямі витрати збираються на аналітичному рахунку Цехові витрати. В межах даного рахунку відбувається накопичення витрат за такими статтями: матеріальні витрати; витрати на оплату праці (з/п завідувач ремонтної майстерні, інженер, механік тощо); відрах. на соц. заходи; амортизація; інші витрати. Розподіл цехових витрат відбувається в кінці місяця. База їх розподілу виступає пряма оплата праці. Розподіл цехових витрат проводиться шляхом здійсненя такого бух. запису Д234 Кт234. Фактична с/в виконання ремонту = прямі витрати + цехові розподілені витрати.