8. Поясніть порядок контролю за виконанням бюджетів та особливост проведення аналізу відхилень

Методика та техніка контролю за виконанням бюджетів Принцип та порядок складання гнучких бюджетів.

З метою оцінки результатів діяльності окремого підрозділу необхідно порівняти фактичні показники з бюджетними даними. Інформація про фактичні значення показників накопичується у так званому звіті про виконання бюджету. Різниці, що виникають у процесі оцінки, називають відхиленнями. Зауважте, що для отримання вірогідних оцінок досягнень підрозділу слід дотримуватися двох основних умов:

1) порівнюються тільки такі доходи і витрати, які контролюються менеджером цього підрозділу;

2) фактичні та бюджетні дані порівнюються на основі однакового рівня діяльності, тобто оцінка діяльності підрозділу відбувається виходячи з фактично досягнутого рівня виробництва.

Недотримання зазначених умов може призвести до помилкових висновків.

5.Аналіз відхилень з використанням гнучкого бюджету

Керівництво підприємства цікавлять причини відхилень, що виникли. З цією метою здійснюють аналіз відхилень, основні напрями якого : відхилення по доходу від реалізації (відхилення за рахунок цін реалізації, за рахунок обсягу реалізації), відхилення по виробничим витратам, відхилення по адміністративним витратам, витратам на збут).

Такий аналіз часто називають управлінням за відхиленнями — це особлива форма обліку відхилень, за якою увага керівництва зосереджується тільки на суттєвих (значних) відхиленнях від бюджету. Перевага такої системи полягає в тому, що менеджери беруть до уваги виключні обставини. В загальному вигляді система має висвітлювати відхилення, які, наприклад, становлять більше 10% від величини бюджетних даних.

Процес бюджетування, включаючи складання гнучкого бюджету і аналіз відхилень, тісно пов'язаний зі стандартними (нормативними) даними . Оскільки стандартні витрати — це витрати, які виникають для виготовлення продукції за нормальних умов діяльності, то їх часто асоціюють з бюджетними даними.

Наявність процесу бюджетування на підприємстві свідчить про досить високий рівень управління підприємством і раціональність економічної поведінки суб'єкта господарювання.

9. Витрати виробництва класифікуються за складом, економічним змістом, характером участі у виробництві, способом віднесення на собівартість продукції, відношенням до обсягу виробництва. Поясніть їх сутність та склад?

за складом

одноелементні та комплексні (які складаються з кількох економічних елементів).

За економічним змістом (елементами витрат)

Матеріальні витрати — витрати на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, придбані у сторонніх організацій паливо і енергію, тару, будівельні матеріали, запасні частини, МШП, використані в операційній діяльності підприємства.

Витрати на оплату праці — нарахована основна, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відрахування на соціальні заходи — нарахування на фонд оплати праці до спеціальних фондів, (утримання із заробітної плати до соціальних фондів були віднесені на витрати в складі нарахованої заробітної плати).

До елемента "амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів з використанням методів, визначених П(С)БО 7 та 8.

Інші операційні витрати включають— витрати на відрядження, оплату послуг банків, податки, збори та інші обов'язкові платежі, витрати на рекламу, на організацію прийомів, презентацій і свят, витрати на зв'язок, витрати на оплату послуг транспортних, страхових та посередницьких організацій, тощо.

За характером участі у виробництві

Виробничі витрати – витрати на виготовлення продукції та загальновиробничі (накладні) витрати. Виробничі витрати поділяються на прямі та загальновиробничі (накладні) витрати.

Невиробни́чі ви́трати — витрати пов'язані з основними фондами, товарними запасами, предметами споживчого призначення, які безпосередньо не залежать від процесів виробництва(витрати на експлуатацію будівель, заклади охорони здоров'я, освіти, культури, витрати пов'язані із збереженням товарів, транспортні витрати та ін.).

Або ж

Основне виробництво належать виробництва, цехи, дільниці, що беруть безпосередню участь у виготовленні продукції

Допоміжне (підсобне) виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва: виконання робіт по ремонту основних засобів, забезпечення інструментом…

За способом віднесення на собівартість продукції

прямі і непрямі (які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом). 

За відношенням до обсягу виробництва

змінні і постійні:

змінні витрати — це витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням (витрати на сировину, матеріали, технологічне паливо і енергію, на оплату праці виробничого персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи тощо);

постійні витрати — це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється (це витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвом, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва).