59. Охарактеризувати поставлені події та їх поширення у медіа

ЗМІ в жодному разі не є незалежними у виборі тем для висвітлення.

Політ діячі намагаються впливати на діяльність мас-медіа таким чином, щоб приховати слабкі сторони, а сильні підкреслити і відповідним чином про них повідомити.

Розрізняють три типи подій,які можуть стати предметом повідомлень ЗМІ:реальні, опосередковані та поставлені події.

Поставлені події, або псевдоподії - це такі події, яких не було б без участі ЗМІ або іх повідомлень. Вони «розігруються спеціально для поширення у ЗМІ, користуються відомим журналістським досвідом вибору й таким чином керують темами й часом повідомлення (наприклад,прес-конференції)».

Створення приводів для повідомлень, або інсценізація псевдоподій, у сучасних демократ медіа-суспільствах стало надзвичайно важливим інструментом у роботі з пресою. Оскільки змі часто чутливо реагують на майстерні інсценізації, псевдоподії можуть із максимально можливою вірогідністю проходити фільтри сприйняття системи інформаційних засобів.

Створення “поставлених подій”.

Такі події відрізняються від реальних тим, що їх заздалегідь планують і розігрують, аби заповнити новинні блоки мас-медіа. Це “ініціативи” політичних діячів, їх участь у церемоніальних актах тощо.

Великий внесок у розробку і подальший розвиток цієї стратегії зробили не стільки представники мас-медіа, скільки спеціалісти з політичного маркетингу: їм потрібна постійна реклама в ЗМК лідерів, яких вони “розкручують”, бо це сприяє поліпшенню іміджу останніх, а отже й кращому “продажеві” уміло “упакованих” політиків, впливу на формування громадської думки.

До класичного прикладу використання стратегії псевдоподії можна зарахувати сюжет в теленовинах за часів рейганівської адміністрації про відвідини президентом недільного богослужіння. Ніяких ознак “новинності” сюжет не містив, але відповідальні за підтримку іміджу вирішили рутинній процедурі надати статусу новини, аби підкреслити “високі моральні й духовні якості” свого шефа.

Особливо багато псевдоподій створюється під час передвиборчих кампаній. Для правлячої еліти це легальний шлях зайвий раз з’явитися на телеекрані у вигідному світлі й не платити грошей за політичну рекламу.

Конкурс "Мисс Америка" изначально создан в результате творческого решения вопроса, стоящего перед большинством американских курортов: "Как нам продлить туристический сезон и после Дня труда?" Этот конкурс не только способствовал расцвету экономики Атлантик-Сити, но и стал прекрасным развлечением для всей Америки.

Яскравим взірцем «поставленої події» ост. часу є одруження молодшого сина королеви Великої Британії Єлизавети II. Ця радісна для дому Віндзорів церемонія повинна була слугувати зміцненню іміджу королівської родини, оскільки всі діти королеви пройшли через роз­лучення, а смерть улюблениці британців принцеси Діани особливо негативно вплинула на ставлення підданих до принца Чарльза та його матері. Використовуючи такі комунікаційні стратегії, як тривіалізація та ритуалізація, британські медіа й іміджмейкери королівської родини зробили багато для того, щоб це весілля нагадувало весілля Чарльза і Діани. Репортери відзначали, що й наре­чені схожі одна на одну. І, мабуть, задля цього навіть фа­сони весільного вбрання були деякою мірою подібні. Все було спрямоване на відтворення функції заміщення у ма­совій свідомості британців одного образу іншим.