59. Охарактеризувати принципи аналітичної роботи в системі міжнародних відносин

Аналітика – методологія інформаційно-аналітичної роботи, організаційне забезпечення цього процесу і технолого-методологічне забезпечення розробки і створення інструментальних засобів для її ведення. В її основі лежить принцип «випередження подій», що дозволяє прогнозувати майбутній стан об’єкту аналізу.

Основні принципи ІАР:

• формування мети досліджень (це основа підходу для вирішення питання «Для чого» проводиться дослідження);

• створення понятійного апарату ( що дозволяє формувати судження й умовиводи в певних категоріях);

• забезпечення достатньої інформованості ( досягнення «критичної» маси);

• розкриття значення фактів ( обробити «сирі» факти)»

• встановлення причин та наслідків;

• врахування історичного розвитку та національного характеру;

• визначення тенденцій розвитку;

• забезпечення високого рівня достовірності;

• формування висновків і рекомендацій;

• наявність зворотного зв’язку (аналітик повинен знати оцінку споживачів, як використовуються результати досліджень).

Основні види аналізу, що використовуються під час аналітичної роботи, це: графічний аналіз, факторний, аналіз часових рядів, аналіз варіацій, дискримінантний аналіз, порівняльний, причинно-наслідковий, теоретико-ігрове моделювання, кореляційний аналіз, кластер ний, контент-аналіз, аналіз показників ефективності тощо.

Яким би чином не була організована аналітична робота, найважливішою процедурою є первинний аналіз і відбір релевантної інформації. Зміст цієї процедури полягає в встановленні сутності, важливості, точності, повноти і значущості інформації на основі її розподілу і співставлення. Завжди треба враховувати при аналітичній роботі можливість внесення добре підготовленої дезінформації.

Для того, щоб аналітична робота здійснювалася ефективно треба слідувати двом базовим підходам до її здійснення. Перший підхід – «циркуляція». Він полягає в інтенсивному обміні добутою інформацією в групі осіб, що мають пряме до неї відношення. Другий підхід – «синтез». Він полягає у з’єднання всіх уривків інформації для створення максимально повного представлення про події, діяльність конкурентів. Поступово сформувалися і основні принципи аналітичної діяльності і основні принципи аналітичного методу, які в багатьох аспектах співпадають з діалектними принципами.

До основних принципів належать: цілеспрямованість, актуальність, активність, достовірність, повнота, альтернативність, обґрунтованість, системність, своєчасність, ініціативність, об’єктивність, неперервність, гнучкість.

Цілеспрямованість – орієнтація аналітичної діяльності на досягнення конкретних цілей вирішуваних задач.

Системність – комплексний аналіз вирішуваних проблем з урахуванням їх міста, ролі і взаємозв’язків в загальній структурі забезпечення діяльності;

Актуальність – аналітична робота має витікати з необхідності практики, мати високий ступінь важливості в даний момент, в даній ситуації, для вирішення конкретних проблем;

Своєчасність – отримання і видача результатів в точні строки, у зручному вигляді і в формі, передбаченій для безпосереднього використання адресатом;

Активність – проведення аналітичної діяльності і видача її результатів незалежно від конкретних запитів користувачів з визначеними елементами прогнозування. Для забезпечення ефективності дослідження необхідно визначити динаміку розвитку досліджуваної ситуації.

Ініціативність – виявлення і опис проблем, формулювання задач і способів їх вирішення.

Достовірність – урахування істинності вихідних даних аналізу, точності використовуваних кількісних даних, ступеню об’єктивності і обґрунтованості висновків, оцінок, пропозицій;

Об’єктивність – відсутність тенденційності у відношенні аналітика до дослідження та його результатів;

Повнота – використання всієї наявної інформації, що відноситься до вирішуваних задач;

Неперервність – організація постійно діючого інформаційно-аналітичного моніторингу обставин, своєчасно і з заданим ступенем деталізації, що відображає основні зміни в ситуації, що досліджується;

Альтернативність думок – наявність у кожного співробітника аналітичного підрозділу можливості вільно виказати свою незалежну думку з результатів проведеного дослідження і довести його до керівництва;

Гнучкість – можливість швидкої адаптації до змін суспільно-політичних обставин без модифікації структури методів і засобів реалізації аналітичної роботи;

Обґрунтованість – отримання аргументованих результатів аналітичної роботи на основі сучасних досягнень науки, ефективних інформаційних і аналітичних технологій, прямування до об’єктивно істинного і перевіреного знання, використання всього комплексу пізнаваних принципів.

З цих загальних принципів витікають окремі принципи аналітичної роботи: об’єктивність і незалежність підходу, все сторонність розгляду, виявлення основних проблем в «больових точках» їх конструювання; системність розгляду, пізнання сутності сторони явищ і процесів; виявлення взаємозв’язку з іншими об’єктами; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; порівняння і аналогія; виявлення основних тенденцій розвитку; єдність кількісних і якісних характеристик; єдність форми і змісту.

Слід зауважити, що вищеперераховані принципи частіше за все використовуються інтуїтивно.

Аналітична діяльність, в основному, привчає з повагою ставитися до історично усталених інститутів і традицій, оскільки часто висновки треба давати з урахуванням інерції мислення, стереотипів поведінки, стійкості традицій.