- •Визначити вимоги, що висуваються до міжнародних інформаційних систем; охарактеризувати гнучкість, надійність, ефективність, безпеку міс
- •Визначити джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •Визначити інформаційні загрози для різних сфер життєдіяльності суспільства; обґрунтувати необхідність протидій інформаційним загрозам на національному рівні
- •Визначити основні принципи роботи і функціонування Інтернет та особливості його користування
- •Визначити особливості організації інформаційного моніторингу проблемної ситуації
- •Визначити політичні функції мас-медіа у державах сталих та нових демократій
- •Визначити роль та місце України в європейському масовокомунікаційному просторі
- •Визначити складові pr-діяльності та дати їх характеристику
- •Дати оцінку випадковим подіям та основним співвідношенням теорії ймовірностей при моделюванні проблемних ситуацій міжнародних відносин
- •Дати оцінку засобам визначення інформаційних потреб в галузі міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичним методам аналізу документів в галузі міжнародних відносин
- •Дати оцінку методу аналізу ієрархій та ефективності його використання в інформаційно-аналітичній діяльності міжнародника-аналітика
- •Дослідити структурні трансформації медіа-індустрії східноєвропейських країн
- •Дослідити формування громадської думки та політичної волі засобами масової інформації
- •Застосування pr в політичних структурах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
- •Здійснити порівняльний аналіз ключових чинників, викликів та невизначеностей глобальних тенденцій розвитку людства 2015, 2020,2025, 2030 рр.
- •Обґрунтувати сучасний стан систем управління базами даних, які можна використовувати в системі міжнародних відносин
- •Описати середовище створення додатків в ms vb 6.0 для розв`язання задач в системі міжнародних відносин
- •Особливості застосування pr в міжнародних відносинах: мета організації, pr -мета організації, pr -інструменти досягнення pr -мети
- •21. Охарактеризувати gr та лобіювання як pr технології в міжнародних відносинах
- •1. Зібрання фактів
- •22. Охарактеризувати альтернативність прогнозів та сценаріїв міжнародних відносин
- •24. Охарактеризувати види інформаційного забезпечення в інформаційно-аналітичній діяльності
- •25. Охарактеризувати текстові та табличні процесори
- •27. Охарактеризувати дифузійні моделі поширення міжнародної інформації: крива Гомперсца, крива Перла, модель Айзенсона – Хартмана
- •28. Охарактеризувати діяльність департаменту Ради Європи з інформаційної політики сдмс. Проаналізувати стратегії і програми 2009-2011рр.
- •30. Охарактеризувати діяльність міжурядово-корпоративних організацій в сфері інформації та комунікації; проаналізувати стратегії і програми організацій: Інтелсат, Інмарсат,Євтелсат,Інтерсупутник
- •31. Охарактеризувати доктрину інформаційного протиборства за теорією м’якої сили Дж. Ная та у. Оуенса. Проаналізувати концепцію «інформаційної парасольки»
- •33. Охарактеризувати етимологію міжнародного інформаційного тероризму. Визначити специфіку кібер-, медіа і психотероризму як складову інформаційних загроз
- •34. Охарактеризувати ефект праймінгу та його використання у сучасних комунікативних технологіях
- •35. Охарактеризувати Європейську стратегію 2020, основні положення та програму дій
- •36. Охарактеризувати зв’язки з громадськістю в урядових структурах
- •37. Охарактеризувати зв`язки з громадськістю в міжнародних фінансових структурах
- •38. Охарактеризувати інструментарій сучасних комунікативних технологій у зовнішньополітичній діяльності держав
- •39. Охарактеризувати інформаційний вимір теорії та практики глобалізму, антиглобалізму та альтерглобалізму
- •40. Охарактеризувати інформаційно-аналітичне забезпечення зовнішньополітичних інтересів на різних рівнях міжнародних відносин і дипломатичної діяльності
- •41. Охарактеризувати інформаційну парадигму цивілізаційного розвитку: складові,критерії, тенденції
- •43. Охарактеризувати кількісні та якісні показники оцінки ефективності pr -кампанії
- •44. Охарактеризувати конкуренцію на європейському ринку інформаційних продуктів та послуг (корпорації, держави, зарубіжні компанії)
- •46. Охарактеризувати мedіa-relatіons, як напрями pr -діяльності
- •47. Охарактеризувати методи дослідження взаємозв'язків політичних та соціально-економічних явищ
- •48. Охарактеризувати методи експертних оцінок та ефективність їх застосування в інформаційно-аналітичній діяльності департаментів з міжнародних відносин
- •49. Охарактеризувати стратегії боротьби з міжнародними інформаційним тероризмом. Проаналізувати відповідні міжнародні документи з проблем боротьби з інформаційним тероризмом
- •50. Охарактеризувати міжнародні, субрегіональні, регіональні та національні стратегії інформаційного суспільства: визначити спільні та відмінні характеристики
- •51. Охарактеризувати моделі інформаційного суспільства та основні риси ліберальної, соціальної, інтегрованої та формальної моделей.
- •52. Охарактеризувати основні принципи тпр в міжнародних відносинах
- •53. Охарактеризувати основну задачу кореляційного аналізу в дослідженні міжнародних відносин. Кореляційна залежність. Вибірковий коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона
- •54. Охарактеризувати особливості застосування методів теорії ігор при дослідженні міжнародних відносин
- •55. Охарактеризувати параметричні та непараметричні методи аналізу політичних та соціально-економічних явищ
- •Охарактеризувати рангові статистичні методи дослідження впливу фактору у випадку впорядкованих та невпорядкованих альтернатив
- •Охарактеризувати особливості розвитку мас-медійного ринку в Україні, та перспективи створення в Україні суспільного мовлення
- •58. Громадська думка: підходи до визначення поняття, функції гд, форми та канали вираження гд, ознаки гд
- •Охарактеризувати поняття “медіакратія” та визначити її особливості у країнах розвинених та нових демократій
- •Охарактеризувати поставлені події та їх поширення у медіа
- •Охарактеризувати принципи аналітичної роботи в системі міжнародних відносин
- •Охарактеризувати принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної діяльності
- •64. Охарактеризувати провідні галузі європейського інформаційного бізнесу та перспективи міжнародної конкуренції Європи на світовому інформаційному ринку
- •65. Охарактеризувати проект конвенцій міжнародної інформаційної безпеки та їх базові положення і принципи
- •68. Охарактеризувати складові інтегрованих політичних комунікацій
- •69. Охарактеризувати соціально-когнітивну теорію як основу феномену медіа впливу
- •70. Охарактеризувати специфікою зв’язків з громадськістю в умовах кризових ситуацій
- •Успішність кризових комунікацій визначається такими факторами:
- •Завдання пр-служб після кризи
- •71. Охарактеризувати специфіку зв`язків з громадськістю в політичних структурах
- •Завдання служб пр політичних партій
- •72. Охарактеризувати стадії (етапи) процесу інформаційно-аналітичної діяльності в аналізі зовнішньої політики
- •74. Охарактеризувати стратегію кібербезпеки сша, як складову стратегії національної безпеки держави. Обґрунтувати зв’язок стратегій з трансформацією глобального розвитку
- •75. Охарактеризувати стратегію міжнародного іміджу держави за брендбуком України
- •76. Охарактеризувати структуру гіпертекстового документу
- •77. Охарактеризувати структуру інформаційного ринку єс:
- •78. Охарактеризувати сутність понять, ознаки та особливості іміджу і репутації
- •79. Охарактеризувати сучасні програмні засоби для створення web-вузлів
- •80. Охарактеризувати теорії, стратегії, напрями і рівні глобального інформаційного суспільства
- •81. Охарактеризувати теорію графів як апарат математичного моделювання в міжнародних відносинах
- •82. Охарактеризувати технології пошуку в системі www та основні пошукові машини мережі Інтернет
- •83. Охарактеризувати технологію створення Web-сторінок та протоколи іp та tcp мережі Інтернет
- •84. Охарактеризувати типи аудиторії у структурі кампаній із зв’язків з громадськістю у системі міжнародних відносин
- •85. Охарактеризувати типологію інформаційних ресурсів зовнішньополітичних установ
- •87. Охарактеризувати фактори, точності аналітичних оцінок та прогнозів при аналізі зовнішньої політики
- •88. Охарактеризувати феномени медіалізму та медіатизації; їх прояви у сучасних міжнародних відносинах
- •89. Охарактеризувати чинники гомогенізациї світового ринку медіа; американізацію та розвиток глобальної культури журналістики
- •90. Проаналізувати взаємозв'язок джерел та каналів в інформаційно-аналітичній діяльності
- •91. Проаналізувати доповідь б. Обами про нову стратегію інформаційної безпеки сша (2008). Визначити основні положення і критерії кібербезпеки сша
- •92. Проаналізувати законодавче забезпечення pr – діяльності в Україні
- •93. Проаналізувати ієрархію інформаційних ринків. Охарактеризувати світовий інформаційний ринок та перспективи конкурентоспроможності тнк на світовому інформаційному ринку
- •94. Проаналізувати особливості організації інформаційного моніторингу проблемної ситуації
- •95. Проаналізувати припущення, передбачення та прогнозування у міжнародних відносинах
- •96. Проаналізувати процедуру оцінки статистичних параметрів в задачах моделювання міжнародних відносин
- •97. Проаналізувати процес створення алгоритмів для розв`язання задач в системі міжнародних відносин
- •98. Проаналізувати становлення сучасних pr в Україні. Охарактеризувати етичні кодекси pr (українська та міжнародна практика)
- •99. Проаналізувати стратегії світового розвитку, щодо зовнішньої політики держав
- •100. Проаналізувати цінності та інтереси держав і суспільств у формуванні зовнішньої політики
74. Охарактеризувати стратегію кібербезпеки сша, як складову стратегії національної безпеки держави. Обґрунтувати зв’язок стратегій з трансформацією глобального розвитку
Питання кібербезпеки США стало актуальним саме в останні роки. Із приходом до влади, Барак Обама одразу поставив головним своїм завдання саме організацію ефективної кібербезпеки. За думками багатьох аналітиків акти кібертероризму в економічному плані зараз можуть нанести більшу шкоду ніж тероризм в класичному своєму понятті. США є однією з найбільш уразливих до кібератак країн. Причиною цього є повна залежність інфраструктури США (від ЖК-послуг до торгівельних мереж) від Інтернету. Щодня на Пентагон та Білий Дім здійснюються мільйони кібератак з різних куточків світу.
У квітні 2009 року Президентом Обамою був даний на розгляд Сенату США законопроект «Акт про Радника з Національної Кібербезпеки». Головні положення документу викладені нижче:
Офіс Управління Національної Безпеки
Передбачається створення офісу Управління Безпеки в Інтернеті, підзвітного Раднику по Національній Безпеці в Канцелярії Президента США. Посада Радника по Національній Безпеці в Інтернеті підзвітна безпосередньо Президентові США.
Створення Консультативної Групи по Кібербезпеці
Необхідність розробки нових стандартів Національним інститутом стандартів і технологій (НІСТ) США.
НІСТ зобов’язаний розробити стандарти виміру і перевірки стану безпеки в Інтернеті для всіх рівнів федерального уряду, його підрядчиків і інших грантів критичної інформаційної інфраструктури систем і мереж, та розробити і встановити стандарти і показники безпеки в Інтернеті
Ліцензування і сертифікація фахівців з безпеки в Інтернеті
Безпека системи адресації доменних імен
Пропаганда усвідомлення важливості питань безпеки в Мережі Інтернет
Виділення стипендій для обслуговування програми
Впровадження програм Національного наукового Фонду стипендії орієнтовані на набір студентів на учбову програму по безпеці в Мережі.
Інші заходи:
Посилення ролі федеральних органів влади в області кібербезпеки. На відміну від Росії, де слово «посилення» трактується як «монополія», в США розуміють, що необхідно враховувати різні точки зору на проблему - не лише держави, але і бізнесу, суспільства і окремих громадян. Діяльність федеральних органів полягає в розробці рекомендацій і кращих практик по різних аспектах ІБ. Хорошим прикладом такої діяльності можна назвати публікації Національного інституту стандартів США (NІST).
· Початок дослідницьких робіт в області захищених обчислень і посилення захисту національної кіберінфраструктури.
· Захист ІТ-інфраструктури, на яку спирається американська економіка.
· Запобігання промисловому кібершпіонажу. Враховуючи все зростаюче число просочувань конфіденційної інформації, складової ноу-хау американської економіки, такий інтерес до даного напряму сповна обгрунтований.
· Розробка стратегії боротьби з комп'ютерними злочинами для мінімізації діяльності злочинних угрупувань в кіберпросторі.
· Розробка обов'язкових стандартів захисту персональних даних і зобов'язання будь-якої компанії розкривати факти про витоки персональних даних. Перший крок в цьому напрямі вже зроблений - NІST опублікував проект стандарту по захисту персональних даних.