8. Шляхи зниження собівартості автоперевезень, то і ремонту автомобілів.

В АТП постійно повинна проводитися систематична робота зі зниження собівартості перевезень. Загальними шляхами зниження собівартості перевезень є :

- підвищення продуктивності ходового автомобільного парку та його технічної готовності (поліпшення якості та зниження тривалості ТО і ПР автомобілів);

- зниження матеріальних витрат на утримання автомобільного парку за статтями змінних витрат;

- удосконалення організації та оплати праці робітників;

- зменшення загальновиробничих витрат.

Зниження собівартості автомобільних перевезень при підвищенні продуктивності автомобільного парку відбувається в результаті поліпшення таких експлуатаційних показників: підвищення коефіцієнтів використання вантажопід”ємності та пробігу, підвищення технічної швидкості автомобіля, збільшення часу в наряді. Це, перш за все, стосується вантажних перевезень.

Зниження витрат на шини можна досягнути правильною технічною експлуатацією: підтриманням нормального тиску повітря, правильним регулюванням ходової частини автомобіля, своєчасною перестановкою коліс, умілим водінням.

Зниження витрат на експлуатаційні ремонти досягається шляхом збільшення міжремонтних пробігів за рахунок своєчасного та високоякісного проведення всіх видів ТО, дотримання правил технічної експлуатації рухомого складу та виконання ПР в необхідні терміни та з високою якістю.

Витрати на заробітну плату в загальних витратах на утримання автопарку можуть бути знижені за рахунок зменшення трудових витрат на одиницю транспортної продукції. Це досягається за рахунок підвищення продуктивності праці водіїв, кондукторів, ремонтних робітників.

Зниження загальновиробничих витрат відбувається в результаті економії коштів на утримання парку, скорочення штатів, посилення фінансового контролю та інших заходів.

Тема 8. Ціноутворення.

1. Політика ціноутворення в період переходу до ринкових відносин.

Одним із важливих інструментів управлінням ринковою економікою є ціна. Саме на основі цін визначають результати діяльності усіх ланок виробництва. Як економічна категорія, ціна існує кілька тисяч років, з того часу, як виникли товарно-грошові відносини.

Головними факторами у формуванні ціни є попит і пропозиція.

Укладання угоди купівлі-продажу передбачає домовленість про ціну. Отже, ринкова угода, яка передбачає домовленість про ціну, відбувається за умови, коли бажання покупця придбати товар збіглося з бажанням продавців його продати. Рішення (бажання) покупців придбати товар і є попитом. А рішення (бажання) продавців продати товар називається пропозицією.

а).Фактори, які впливають на попит:

• ціна нашого товару;

• ціни інших товарів;

• доходи покупців;

• смаки та уподобання покупців;

• очікування покупців.

Якщо, виключити інші фактори, крім ціни, то матимемо функцію попиту від ціни. Чим вище ціна на товар, тим менший попит, і чим менша ціна, тим більший попит. Цю причинно-наслідкову залежність називають законом попиту.

б).Фактори, які впливають на пропозицію:

• ціна даного товару;

• ціни інших товарів;

• застосовувана технологія;

• податки;

• дотації виробникові (пільги).

Досвід господарювання засвідчує: якщо ціна вища, то на ринку пропонується більша кількість товару. Ця залежність називається законом пропозиції.

в). Ціни інших товарів можуть змінюватись, якщо інший товар:

• доповнює наш у споживанні;

• є замінником нашого товару.

Прикладами доповнюваних (супутних) товарів можуть бути: ручка і чорнило, автомобіль і ПММ, комп`ютер і програмне забезпечення, фарби і пензлі.

До товарів замінників належить: кава і чай, масло і маргарин, нафта і газ, окуляри і контактні лінзи тощо.

Якщо зростає ціна на доповнюваний товар, без якого споживання нашого товару неможливе або обмежене, то попит на нього скоротиться. Навпаки, здешевлення супутніх товарів спричинить зростання попиту .

Якщо збільшується ціна на товар-замінник, то попит на наш товар зростає і навпаки (кава-чай).

г). Доходи покупців.

Зростання доходів покупців може спричинити зростання попиту на апельсиновий сік і зменшення – на хліб.

д). Смаки і уподобання.

є). Очікування (інфляційні).

Можуть збільшувати попит на товар навіть коли ціна висока.

ж). Ціни інших товарів.

Істотно впливають на пропозицію нашого товару, коли ці інші товари є ресурсами для його створення. Як ресурсні товари, вони впливають на витрати виробництва нашого товару (подорожання деревини приведе до скорочення пропозиції меблів і навпаки).

з). Застосування нових технологій має на меті економію ресурсів і зменшення витрат, а це збільшує пропозицію.

і). Оподаткування може бути пільговим і стимулюючим, або фіксальним і стримуючим. Збільшення податків зменшує пропозицію.

й). Дотації збільшують доход підприємця, сприяють збільшенню пропозиції.

Висновки:

Споживач і виробник з`являються на ринку з власним уявленням про ціну і кількість товару, що його один з них має продати, а другий купити.

Уявлення покупця формуються під впливом цін на супутні товари і товари-замінники, його доходів, смаків, уподобань та очікування щодо ринкових цін.

Уявлення продавця про ціни та обсяг виробництва формуються залежно від цін на ресурсні товари, застосованих технологій та оподаткування доходів.

Обсяг попиту та пропозиції певним чином залежить від ціни даного товару: при вищій ціні попит стає меншим, а пропозиція – більшою; при нижчій ціні попит зростає, а пропозиція зменшується.