4. Основні напрямки використання прибутку на автотранспорті.

Із загального балансового прибутку сплачується податок на при­буток. Величина, що залишилась, називається чистим прибутком. З неї виплачуються борги і проценти за довгострокові кредити, а решта поділяється на дві частини:

1) прибуток, що розподіляється між власниками майна (капіталу) підприємства, спрямовується на заохочувальні виплати його персо­налу за результатами роботи та інші потреби (внески в благодійні фонди, формування фондів соціального заохочення та матеріально­го стимулювання);

2) прибуток, що залишається на підприємстві та використовується на інвестиційні потреби (фонд розвитку виробництва) і створення ре­зервного фонду.

Сьогодні підприємства дістали певну самостійність у формуванні власних фондів. Якщо раніше існували нормативи відрахувань по фондах, то тепер підприємства можуть розпоряджатися прибутком на власний розсуд, вилучати з нього такі суми по різних фондах, які вони вважають за потрібне.

5. Прибуток, як об’єкт оподаткування від господарської діяльності атп.

Податкова система – це сукупність податків, що справляються у державі, форм і методів їх побудови і стягнення, а також відповідних державних органів, які практично займаються управлінням цієї специфічної діяльності.

Визначними рисами податкової системи держави мають слугувати:

1. пряма пропорційна залежність відрахувань у бюджет від доходів суб’єктів господарювання;

2. поєднання централізованого управління рівнями оподаткування з гнучкістю;

3. рівність умов оподаткування для підприємств, організацій та фізичних осіб;

4. ясність та визначеність умов вилучення податків, їх достатньо довготривала дія;

5. цілеспрямований стимулюючий вплив податкової системи на макроекономічні процеси.

Серед усіх податків, які діють на території України основними є:

• податок на добавлену вартість (являє собою частину новоствореної вартості, що сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів. Платниками цього податку є національні і іноземні суб’єкти підприємницької діяльності, які знаходяться на території України. Проте існують певні категорії, які не оподатковуються.):

• податок на прибуток (об’єктом оподаткування слугує валовий прибуток підприємства, зменшений на суму рентних платежів, доходів від продажу цінних паперів та пайової участі в діяльності інших господарюючих об’єктів або валовий доход);

• акцизний збір (це непрямий податок на високорентабельні та монопольні товари, що включається до їх ціни);

• податок на експорт та імпорт (форма вилучення в доход держави чистого прибутку, утвореного в наслідок відмінностей у цінах на товар який ввозиться або вивозиться;

- мито (справляється з вартості або обсягу товарів, що підлягають митному контролю на території України.);

• плата за землю;

- екологічний податок (за завдання шкоди довкіллю).

6. Показники рентабельності роботи атп.

Прибуток показує абсолютний ефект діяльності підприємства без урахування використаних при цьому ресурсів, тому його слід допов­нювати показником рентабельності.

Рентабельність – це відносний показник, що характеризує рівень ефективності роботи підприємства.

Найдоцільнішим вираженням загального рівня рентабель­ності є відношення балансового прибутку до суми вартості основних виробничих фондів.

Пб

R = ––––– * 100% - рентабельність основних фондів

Фосн

Пб – балансовий прибуток, грн..

Фосн – основні фонди, грн..

Пб

Rпер. = ––––– * 100% - рентабельність АТП

Векс

Пб – балансовий прибуток, грн..

Векс – експлуатаційні витрати, грн..

Такий рівень рентабельності показує, наскільки раціонально ви­користовуються матеріальні ресурси підприємства.

Усі показники рентабельності можуть бути плановими і фактич­ними. Відмінність полягає в тому, що для визначення планової рен­табельності беруть заплановані дані, а для визначення фактичної — фактичні.

Рівень рентабельності всіх організацій та установ залежить від величини прибутку, товарної продукції, витрат виробництва, величини основних виробничих фондів і нормованих обігових засобів. Важ­ливими факторами, що забезпечують зростання прибутку і рента­бельності підприємства, є підвищення продуктивності праці, фондовід­дачі, економія матеріальних ресурсів, рівень технічного прогресу, а саме, механізації та автоматизації трудомістких технологічних про­цесів, удосконалення організації виробництва та ін. Урахування під­приємством таких факторів дасть змогу підвищувати ефективність його діяльності.