Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
питання до іспиту з методики.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
719 Кб
Скачать
☆
  1. Організація діяльності регіональних центрів соціальних служб для молоді

Діяльність українських соціальних служб, особливо у локальних соціальних структурах, таких, як Житомирська область, є досить новою галуззю знань та практичної діяльності. Офіційно соціальна робота в Україні як професія була зареєстрована у березні-квітні 1991р.

Н

Консультування - спеціально організований процес спілкування соціального працівника з клієнтом, за допомогою якого у клієнта можуть бути актуалізовані додаткові психічні сили і здібності заради пошуку нових можливостей виходу із тяжких життєвих ситуацій.

а час офіційного визнання нових професій (соціальний педагог та соціальний працівник) вже існувала професія “соціальний працівник” у відділах соціального

забезпечення. Але призначенням цих фахівців

було надання соціально-побутової допомоги

інвалідам та пенсіонерам, тобто існувала назва

професії, але її зміст не відповідав розумінню

сутності професії соціального працівника у

більшості країн світу.

У своїй роботі український соціальний

працівник керується кодексом етики, що є

міжнародним еталоном ставлення професіонала до своїх обов’язків. Кодекс визначає поведінку соціального педагога:

  • стиль спілкування,

  • компетентність,

  • чесність,

  • навчання й дослідницьку роботу,

  • права і обов’язки,

  • ввічливість тощо.

При центрах ССМ нині діє 1250 спеціалізованих формувань, зокрема:

  • служби негайної психологічної допомоги “Телефон довіри”;

  • центри ресоціалізації та реабілітації дітей та молоді;

  • клуби дітей-інвалідів;

  • консультативно-діагностичні служби для тих, хто вступає в шлюб;

  • школи лідерів дитячих громадських організацій;

  • н

    Спеціалізовані соціальні служби – заклади соціальної спрямованості, які існують самостійно (або в системі соціальних служб для молоді) і мають

    права юридичної особи

    едільні школи для дітей-інвалідів;

  • асоціації “Батьки дітей-інвалідів”;

  • соціальні служби “Пошта довіри”;

  • клуби “Молода сім‘я”;

  • громадські приймальні;

  • магазини безкоштовних речей;

  • пересувні медико-консультативні пункти тощо.

Центри ССМ покликані проводити соціальну роботу з дітьми та молоддю за наступними напрямками:

1. Соціальна підтримка молодої сім‘ї: клуби молодої сім‘ї, школи батьківської підтримки, консультативні пункти, відеолекторії, служба знайомств, пошта довіри, благодійні акції, семінари, конференції.

2. Соціальна адаптація молодих жінок. Так, при Житомирському ЦССМ застосовується компенсаторна форма навчання і соціально-психологічної підтримки дівчат-підлітків “Вечірня жіноча гімназія”; крім того, попередженню насильства та запобіганню торгівлі жінками сприяє спеціалізована служба відеолекторію “Роксолана”.

3. Соціальна підтримка дітей та молоді з особливими потребами: при Житомирському ЦССМ відкрито клуб сімейного виховання “Особлива дитина” для дітей-інвалідів та їх батьків.

Волонтерський рух - рух щодо надання безкорисливої допомоги тим, хто її потребує.

4. Соціальна підтримка дітей та молоді пільгових категорій: створено волонтерський загін, що складається з трьох груп: до першої ввійшли медики, педагоги, бібліотекарі, наукові працівники, до другої – студенти вищих навчальних закладів м.Житомира, до третьої – учні загальноосвітніх шкіл та гімназистки вечірньої жіночої гімназії; систематично працює “Телефон довіри” (0-50); на базі школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, створений клуб сімейного виховання “Дівчинка, дівчина, жінка”.

5. Профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі: відео лекторій з проблем статевого виховання “Поговоримо відверто”, відеолекторій з профілактики негативних явищ у молодіжному середовищі “Світ без наркотиків”.

6. Профілактика правопорушень у дитячому й молодіжному середовищі. Форми роботи: школи правових знань, громадські приймальні, спеціалізована телефонна лінія. У м.Житомирі і в м.Коростені діють притулки для неповнолітніх.

7. Сприяння працевлаштуванню та вторинній зайнятості молоді: крім консультативних пунктів і телефонних ліній, у м. Житомирі існує молодіжна біржа праці та агентство зайнятості.

8. Сприяння творчому розвиткові дітей та молоді, організація їх змістовного дозвілля, відпочинку та оздоровлення.

9. Соціальна підтримка військовозобов‘язаної молоді: працівники соціальних служб м. Житомира беруть участь у організації спеціальних тренінгів для військовослужбовців.

Соціальними проблемами дітей та молоді, які вирізняються із загального кола і становлять підґрунтя для реалізації цілей та завдань центрів соціальних служб для молоді, на нашу думку, можуть бути названі три наступні:

І. Соціальні проблеми, які виникають сфері соціально-економічного розвитку. Водночас з деяким пожвавленням економічного розвитку у загальноукраїнському масштабі регіони страждають від знищення економічних зв‘язків між підприємствами та неадекватного розподілу бюджетних коштів.

Вперше за останні 10 років спостерігається ріст виробництва промислової продукції як по всій територіїУкраїни, так і на території Житомирщини. Однак рівень безробіття у регіонах, на відміну, наприклад, від м.Києва, продовжуєзростати – приблизно на 22% за рік, що безумовно впливає на ставлення молодих людей до можливостей своєї професійної реалізації та вибір ними навчальних закладів для продовження освіти після закінчення школи.

ІІ. Соціокультурна ситуація найбільші труднощі відчуває через нестачу ресурсів та катастрофічне зменшення державного фінансування. Спостерігається скорочення охоплення дітей освітніми установами; зростання видатків сімей на освіту призвело до скорочення числа відвідувань клубів, спортивних секцій, таборів відпочинку тощо. На фоні зменшення фінансування відбувається зниження рівня освітніх послуг на всіх рівнях освіти, починаючи зі шкільного.

У зв‘язку з вищесказаним зростає кількість внутрігрупових конфліктів у шкільному та студентському середовищі, що суттєво впливає на емоційно-чуттєву сферу молоді та її здатність до толеранції стосовно оточуючого середовища. Сприймаючи це середовище як агресивне, підлітки та молодь відчувають на собі тиск неадекватної нормативно-ціннісної сфери, що знижує їх соціальну компетентність.

До всього, соціальна нерівність, яка проникла у шкільні класи та середовище неформального підліткового спілкування, спричинює етнічне, регіональне та статусне нерозуміння, хоча воно не виражається відкрито.

Нами проводилося опитування у молодіжному та студентському середовищі міста Житомира стосовно їх ставлення до:

А) соціально-політичної ситуації у країні та регіоні;

Б) перспектив професійної реалізації та отримання соціально значущої освіти;

В) особливостей міжгрупового та внутрігрупового спілкування у молодіжному середовищі.

ІІІ. У системі охорони здоров‘я однією з головних проблем залишається чорнобильська. В Україні зареєстровано 1млн 960тис. дітей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. При цьому державне фінансування сфери охорони здоров‘я щороку скорочується, не дивлячись на те, що темпи захворюваності на СНІД, наркоманію, алкоголізм постійно зростають. Так, у Житомирській області зареєстровано 10 хворих на СНІД, 240 інфікованих. Однак спеціалісти відзначають, що за відсутності компетентної діагностики захворюваності реальне число хворих та інфікованих уп‘ятеро (!) більше. 90% інфікованих – ін‘єкційні наркомани. Усього за даними обласного наркологічного диспансеру у області зареєстровано 857 хворих на наркотичну залежність. Знову ж таки, реальне число, за свідченням фахівців, має бути збільшене у 10 разів. Серед тих, хто пройшов лікування у обласному наркологічному диспансері (спеціалізованих кризових стаціонарів на території області немає), - лише 7% не повертаються більше до вживання наркотиків, переважно через те, що стають членами протестантських церков, які активно працюють з цією категорією молоді.

Навіть короткий огляд трьох із загального числа соціальних проблем свідчить про їх всеохоплюючий характер та глибоке проникнення у середовище т.зв. пасивної частини соціальної структури – молоді, підлітків, перестарілих, груп ризику тощо. Головним змістовим компонентом діяльності соціальних служб має стати створення рівних шансів для створення та реалізацію соціальних можливостей для себе та свого мікро оточення.

Соціальні служби нашого регіону знаходяться у початку свого шляху: випробовують нові форми роботи, використовують позитивний міжнародний досвід, адаптуючи його до місцевих умов і прагнуть працювати з найбільш незахищеними верствами населення.