Профілактична медико-соціальна робота розподіляється на два види:

• первинна профілактика;

• вторинна профілактика.

Завдання первинної профілактики — попередження розвитку у людини патологічних станів, тобто проведення соціально-економічного аналізу, формування у населення уявлень про здоровий спосіб життя, активну життєву позицію щодо свого здоров'я.

Завдання вторинної профілактики — попередження подальшого прогресування хвороби, розробка комплексу лікувальних і профілактичних заходів, а також вирішення цілої низки соціальних завдань.

Напрями профілактичної медико-соціальної роботи:

• підвищення рівня медичної освіти населення (З цією метою використовуються ЗМІ, проводяться семінари, індивідуальна санітарно-просвітницька робота, різноманітні форми навчання.).

• виявлення найбільш важливих соціальних факторів, які справляють негативний вплив на здоров'я людини ( надання матеріальної допомоги малозабезпеченим чи багатодітним сім'ям, психологічна корекція стану, патронаж "сімей соціального ризику", надання допомоги клієнтам у вирішенні правових проблем, забезпечення їх продуктами харчування, ліками);

• спільна з клієнтом робота з попередження шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю тощо

2. Патогенетичний напрямок – передбачає організацію медико-соціальної допомоги; проведення медико – соціальної експертизи; проведення соціальної роботи в областях медицини і охорони здоров’я, проведення корекції психічного статусу клієнта.

Напрям патогенетичної медико-соціальної роботи :

• є реабілітація (комплекс медичних, соціально-економічних, педагогічних заходів, спрямованих на попередження розвитку патологічних процесів, що призводять до тимчасової чи стійкої втрати працездатності, повне чи часткове відновлення порушених функцій організму, підвищення адаптаційних ресурсів людини, її соціальної активності).

Медико-соціальна робота поділяється на первинну і вторинну:

Первинна соціальна робота - відновлення у населення необхідності дотримуватися здорового способу життя, вирішення цілої низки соціальних проблем суспільства, сім'ї, індивіда, досягнення певного рівня економічного розвитку суспільства.

Вторинна соціальна робота - створення певних соціальних умов, які дозволяють особистості без шкоди для здоров'я краще адаптуватися у соціальному середовищі, бути корисним суспільству, відчути себе особистістю, а також вирішення цілого ряду інших соціальних проблем (забезпеченості необхідними житловими умовами, транспортом, харчуванням, професією, яка відповідає стану здоров'я, усунення шкідливих звичок тощо).

21.Охарактеризуйте посадові обов’язки соціального педагога в загальноосвітньому закладі

. Соціальний педагог призначається на посаду і звільняється з посади начальником міського управління освіти при погодженні з завідувачем Центру практичної психології і соціальної роботи (ЦППСР).

Соціальний педагог повинен мати вищу спеціальну освіту, володіти професійними знаннями та ефективно застосовувати їх в практичній діяльності.

Соціальний педагог адміністративно підпорядковується директору навчально-виховного закладу, методично – працівникам Центру практичної психології і соціальної роботи управління освіти Чернівецької міської ради (завідувачу та методистам).

У своїй діяльності соціальний педагог керується Законом України „Про освіту”, „Положенням про психологічну службу в системі освіти України”, „Положенням про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти”, „Концепцією розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2012 року”, наказами органів управління освітою всіх рівнів; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і протипожежного захисту, а також Статутом, Правилами внутрішнього розпорядку навчально-виховного закладу, цією Інструкцією. Соціальний педагог дотримується Конвенції про права дитини