Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Збірник наукових праць 2012 р..doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Література

1. Житний, П. Є. Світова практика стрес-тестування у банках України [Текст] / П. Є. Житний, С. М. Шаповалова, Г. М. Карамишева // Вісник Української академії банківської справи. — 2011. — № 1(30). — С. 67-72.

2. Результати стрес-тестів європейських банків [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.prostobankir.com.ua.

3. Про схвалення Методичних рекомендацій щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України : постанова, затверджена Правлінням НБУ від 6 серпня 2009 року № 460.

4. Что тестирует стресс-тест [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

podrobnosti.ua/economy/2010/07/.

ДЗЮБИНА МАРІЯ

факультет банківського бізнесу

група БС-31

Науковий керівник:

к.е.н., доц. Балянт Г.Р.

СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ПІД ЧАС КРИЗИ

Діяльність Міжнародних фінансових організацій (МФО) набула вагомого значення для України. Вона сприяє переходу економіки до ринкових відносин, стабілізації й економічному прогресу. У працях як іноземних, так і вітчизняних наукових дослідників розкриваються питання діяльності фінансових інститутів на глобальному фінансовому ринку. Зокрема, серед іноземних дослідників слід виділити праці Д. Хелда, Г. Кісінджера, Дж. Сороса, Дж. Стігліца [2], а серед вітчизняних дослідників – Ю. Пахомова, О. Пасхавера, В. Геєця [3].

Однією з основних тенденцій формування системи міжнародних економічних відносин у третьому тисячолітті є процес глобалізації. Неминучою стала і глобальна інтеграція фінансово-банківської системи, яка передбачає посилення економічної взаємозалежності країн світу. Зокрема, лауреат Нобелівської премії Дж. Стігліц відмітив, що у теперішніх фінансових інститутів не виявилося інструментів з попередження і мінімізації наслідків кризи [2]. За словами О. Пасхавера, в Україні поки що інвестиційний імідж прямо протилежний ідеальному зразку, але змінити його дуже просто: для цього влада повинна реально продемонструвати інвесторам серйозний і цілеспрямований рух у потрібному напрямку. В. Геєць, у свою чергу, вважає, що надзвичайно важливе завдання для України – успішно провести переговори з міжнародними фінансовими організаціями для залучення їх до реалізації різних інфраструктурних проектів, наприклад, у рамках Державного регіонального фонду розвитку [3].

Слід відзначити, що під час кризи Україна посіла одне з провідних місць за позиками в Міжнародний валютній фонд (МВФ) та Світовий банк (СБ) серед країн Центральної, Східної та Південної Європи (табл.1) [4].

Таблиця 1

Запозичення під час кризи країнами Центральної, Східної та Південної Європи

Країна

Дата

Обсяг

(дол. США)

Міжнародна фінансова установа

Угорщина

Жовтень 2008р.

25,4 млрд.

МВФ, СБ, ЄС

Україна

Листопад 2008р.

16,4 млрд.

МВФ,СБ

Латвія

Грудень 2008р.

10,5 млрд.

МВФ,ЄС

Білорусь

Січень 2009р.

2,46 млрд.

МВФ

Польща

Квітень 2009р.

20,5 млрд.

МВФ

Боснія і Герцеговина

Травень 2009р.

1,3 млрд.

МВФ

Румунія

Березень 2009р.

27 млрд.

МВФ, СБ, ЄС,

ЄБРР

Сербія

Січень – Жовтень

2009р.

4,93млрд.

МВФ

Загальний обсяг позикових та залучених коштів

Жовтень 2008р. –

Березень 2009р.

108,49млрд.

МВФ, СБ, ЄС,

ЄБРР

Дослідження свідчать, що співпраця України з Світовим банком та Міжнародним валютним фондом упродовж всього періоду виявилась малоефективною. Стратегії, які використовувалися в Україні, не принесли належного позитивного результату, а більшість проектів, що реалізовувалися, не були успішними. Низька ефективність допомоги Світового банку у реформуванні економіки України змушує замислитися над наявними проблемами такої співпраці та скоригувати стратегію і тактику співробітництва з цією міжнародною установою.

Основою побудови взаємовідносин мають бути національні інтереси та стратегічні пріоритети України. Подальша робота у цьому напрямі має передбачати, по-перше, визначення оптимального алгоритму взаємовідносин на основі врахування спільних інтересів та специфіку соціально-економічного розвитку нашої країни [1] і, по-друге, вдосконалення форм та механізмів співпраці. Оптимізація алгоритму співпраці із Світовим банком має здійснюватися в напрямі підвищення її ефективності. При цьому співробітництво слід розглядати як інструмент збалансованого ресурсного забезпечення потреб економічного зростання. Форми та механізми співпраці повинні унеможливити звичайне «проїдання» запозичених коштів і бути націлені на досягнення конкретних результатів на шляху подальшого соціально-економічного розвитку нашої країни.

Україна зможе отримати максимальний соціально-економічний ефект за умови побудови співпраці з цією установою на таких засадах:

1) основним принципом співробітництва має стати максимальна відповідність форм та способів надання допомоги Світового банку потребам економічного та соціального розвитку України;

2) співпраця має бути зорієнтована на створення потужної у політичному, економічному та фінансовому плані держави.

3) рішення про залучення позичкових коштів Світового банку слід приймати на основі ретельного аналізу порівняльних переваг запозичення щодо фінансування з інших джерел на основі чітко встановлених критеріїв і тільки за умови неможливості виділення коштів з державного бюджету, комерційного кредитування або надання приватних гарантій;

4) залучення коштів Світового банку може здійснюватися тільки за умови забезпечення їх ефективного і повного використання та отримання відповідних вигод, які будуть реальними джерелами погашення боргів.