- •Література
- •Структура світових валютних резервів за 2000-2011 рр.
- •Література
- •Література
- •Порівняльна характеристика показників діяльності банків за 2008–2010 роки [4]
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Порівняння світового та європейського підходів до методів стрес-тестування з українським
- •Література
- •Запозичення під час кризи країнами Центральної, Східної та Південної Європи
- •Література
- •Література
- •Література
- •Динаміка присутності іноземного капіталу в банківській системі України за 2005-2012 роки [3]
- •Рейтинг 6 банків за власним капіталом станом на 1.09.2012 [2]
- •Література
- •Література
- •Показники діяльності банків за 2008 – 2012 рр.[3, 67]
- •Література
- •Література
- •Література
- •Література
- •Умови виплати відсотків за дострокове розірвання договору
- •Література
- •Література
- •Рейтинг найбільших банків світу за загальними активами станом на поточний рік. [4]
- •Література
- •Література
- •Література
- •Характеристика банківських високотехнологічних продуктів
- •Література
- •Література
- •Література
Література
1. Житний, П. Є. Світова практика стрес-тестування у банках України [Текст] / П. Є. Житний, С. М. Шаповалова, Г. М. Карамишева // Вісник Української академії банківської справи. — 2011. — № 1(30). — С. 67-72.
2. Результати стрес-тестів європейських банків [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.prostobankir.com.ua.
3. Про схвалення Методичних рекомендацій щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України : постанова, затверджена Правлінням НБУ від 6 серпня 2009 року № 460.
4. Что тестирует стресс-тест [Электронный ресурс]. – Режим доступа:
podrobnosti.ua/economy/2010/07/.
ДЗЮБИНА МАРІЯ
факультет банківського бізнесу
група БС-31
Науковий керівник:
к.е.н., доц. Балянт Г.Р.
СПІВПРАЦЯ УКРАЇНИ З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ПІД ЧАС КРИЗИ
Діяльність Міжнародних фінансових організацій (МФО) набула вагомого значення для України. Вона сприяє переходу економіки до ринкових відносин, стабілізації й економічному прогресу. У працях як іноземних, так і вітчизняних наукових дослідників розкриваються питання діяльності фінансових інститутів на глобальному фінансовому ринку. Зокрема, серед іноземних дослідників слід виділити праці Д. Хелда, Г. Кісінджера, Дж. Сороса, Дж. Стігліца [2], а серед вітчизняних дослідників – Ю. Пахомова, О. Пасхавера, В. Геєця [3].
Однією з основних тенденцій формування системи міжнародних економічних відносин у третьому тисячолітті є процес глобалізації. Неминучою стала і глобальна інтеграція фінансово-банківської системи, яка передбачає посилення економічної взаємозалежності країн світу. Зокрема, лауреат Нобелівської премії Дж. Стігліц відмітив, що у теперішніх фінансових інститутів не виявилося інструментів з попередження і мінімізації наслідків кризи [2]. За словами О. Пасхавера, в Україні поки що інвестиційний імідж прямо протилежний ідеальному зразку, але змінити його дуже просто: для цього влада повинна реально продемонструвати інвесторам серйозний і цілеспрямований рух у потрібному напрямку. В. Геєць, у свою чергу, вважає, що надзвичайно важливе завдання для України – успішно провести переговори з міжнародними фінансовими організаціями для залучення їх до реалізації різних інфраструктурних проектів, наприклад, у рамках Державного регіонального фонду розвитку [3].
Слід відзначити, що під час кризи Україна посіла одне з провідних місць за позиками в Міжнародний валютній фонд (МВФ) та Світовий банк (СБ) серед країн Центральної, Східної та Південної Європи (табл.1) [4].
Таблиця 1
Запозичення під час кризи країнами Центральної, Східної та Південної Європи
Країна |
Дата |
Обсяг (дол. США) |
Міжнародна фінансова установа |
Угорщина |
Жовтень 2008р. |
25,4 млрд. |
МВФ, СБ, ЄС |
Україна |
Листопад 2008р. |
16,4 млрд. |
МВФ,СБ |
Латвія |
Грудень 2008р. |
10,5 млрд. |
МВФ,ЄС |
Білорусь |
Січень 2009р. |
2,46 млрд. |
МВФ |
Польща |
Квітень 2009р. |
20,5 млрд. |
МВФ |
Боснія і Герцеговина |
Травень 2009р. |
1,3 млрд. |
МВФ |
Румунія |
Березень 2009р. |
27 млрд. |
МВФ, СБ, ЄС, ЄБРР |
Сербія |
Січень – Жовтень 2009р. |
4,93млрд. |
МВФ |
Загальний обсяг позикових та залучених коштів |
Жовтень 2008р. – Березень 2009р. |
108,49млрд. |
МВФ, СБ, ЄС, ЄБРР |
Дослідження свідчать, що співпраця України з Світовим банком та Міжнародним валютним фондом упродовж всього періоду виявилась малоефективною. Стратегії, які використовувалися в Україні, не принесли належного позитивного результату, а більшість проектів, що реалізовувалися, не були успішними. Низька ефективність допомоги Світового банку у реформуванні економіки України змушує замислитися над наявними проблемами такої співпраці та скоригувати стратегію і тактику співробітництва з цією міжнародною установою.
Основою побудови взаємовідносин мають бути національні інтереси та стратегічні пріоритети України. Подальша робота у цьому напрямі має передбачати, по-перше, визначення оптимального алгоритму взаємовідносин на основі врахування спільних інтересів та специфіку соціально-економічного розвитку нашої країни [1] і, по-друге, вдосконалення форм та механізмів співпраці. Оптимізація алгоритму співпраці із Світовим банком має здійснюватися в напрямі підвищення її ефективності. При цьому співробітництво слід розглядати як інструмент збалансованого ресурсного забезпечення потреб економічного зростання. Форми та механізми співпраці повинні унеможливити звичайне «проїдання» запозичених коштів і бути націлені на досягнення конкретних результатів на шляху подальшого соціально-економічного розвитку нашої країни.
Україна зможе отримати максимальний соціально-економічний ефект за умови побудови співпраці з цією установою на таких засадах:
1) основним принципом співробітництва має стати максимальна відповідність форм та способів надання допомоги Світового банку потребам економічного та соціального розвитку України;
2) співпраця має бути зорієнтована на створення потужної у політичному, економічному та фінансовому плані держави.
3) рішення про залучення позичкових коштів Світового банку слід приймати на основі ретельного аналізу порівняльних переваг запозичення щодо фінансування з інших джерел на основі чітко встановлених критеріїв і тільки за умови неможливості виділення коштів з державного бюджету, комерційного кредитування або надання приватних гарантій;
4) залучення коштів Світового банку може здійснюватися тільки за умови забезпечення їх ефективного і повного використання та отримання відповідних вигод, які будуть реальними джерелами погашення боргів.
