Література

1. Банковский надзор: европейский опыт и российская практика. Пособие подготовленное в рамках проекта "Обучение персонала центрального банка – этап III", Олсен М.;

2. Звіт про світовий розвиток 1997 (Світовий банк), розділ 6.

ПЕЛЕХАТ ДАНА

факультет банківського бізнесу

група БС-33

Науковий керівник:

к.е.н., доц. Галіцейська Ю.М.

ДІЯЛЬНІСТЬ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНИХ БАНКІВ

Сучасний глобалізацій ний процес втілює у собі посилення світових господарських зв’язків між суб’єктами господарювання різних рівнів, а також включає в себе взаємопроникнення технологічних, господарських та культурних процесів практично у всіх регіонах світу. Серед причин глобалізації виділяють такі: науково-технічний прогрес; розширення сфери діяльності міжнародних організацій; лібералізацію міжнародної торгівлі, а також окреслюють процес транснаціоналізації, важливою складовою розвитку якого є транснаціональні банки (ТНБ). Процеси транснаціоналізації капіталу є основою глобалізації світової економіки. Швидке зростання масштабів міжнародного ринку капіталів, розгортання банківських операцій підштовхнули великі банки до прискореного створення зарубіжної мережі філій, дочірніх компаній, укріпивши їх зв'язок з банківським капіталом інших країн.

Транснаціональний капітал, представлений передусім транснаціональними компаніями та транснаціональними банками. [2]

ТНБ – це великі кредитно-фінансові комплекси, які за підтримки держави, маючи у своїй структурі широку мережу зарубіжних представництв, контролюють валютні та кредитні операції на світовому ринку, виступаючи головними посередниками у міжнародному русі позичкового капіталу.

За методикою ООН, транснаціональними вважаються банки з обсягом

активів не меншим 2 млрд. дол. США і власною мережею філій (не менш ніж у 5 іноземних державах). Їхня діяльність характеризується високою питомою вагою міжнародних операцій (більше 50%), глобалізацією у географічному плані, універсальністю послуг. [3]

Рейтинг найбільших банків світу за загальними активами станом на поточний рік. [4]

Рей­тинг	Банк	Країна	Загальні активи (трлн. доларів)
1	Deutsche Bank	Німеччина	2,805
2	Mitsubishi UFJ Financial Group	Японія	2,637
3	HSBC Holdings	Великобританія	2,637
4	Industrial & Commercial Bank of China	Китай	2,607
5	BNP Paribas	Франція	2,514
6	Credit Agricole Group	Франція	2,514
7	Barclays PLC	Великобританія	2,430
8	Japan Post Bank	Японія	2,363
9	JPMorgan Chase & Co.	США	2,320
10	Royal Bank of Scotland Group	Великобританія	2,246

На сьогодні ТНБ як міжнародні банківські монополії досягли такого рівня міжнародної концентрації та централізації капіталу, який завдяки об’єднанню з промисловими монополіями дає змогу їм брати реальну участь в економічному розподілі світового ринку позичкових капіталів і кредитно-фінансових послуг. Вони утворились на базі найпотужніших комерційних банків промислово-розвинутих країн, які займають провідні позиції на національних ринках позичкових капіталів.

За даним рейтингом Bank of America посідає 11 позицію, з розміром активів 2,181 трильйонів доларів США.

В умовах глобалізації ТНБ стали найважливішими фінансовими посередниками, які забезпечують необхідними ресурсами учасників зовнішньоекономічних зв’язків.

До операцій, які здійснюють ТНБ належать такі: мобілізують величезні кошти в різних валютах; надають кредити на будь-який термін; здійснюють на міжнародному рівні операції з цінними паперами; розвивають довірчі операції; застосовують різноманітні форми фінансування виробництва і зовнішньої торгівлі. [1]

Саме ТНБ суттєво прискорюють процеси глобалізації, формують глобальні стратегії, що мають такі вимоги до поведінки на світових ринках: досконале знання конкурентів на світових ринках; контроль за своїми операціями в загальносвітовому масштабі; здатність до гнучких та швидких змін у напрямках діяльності у випадку загрози змін умов конкуренції та витіснення з ринку; розміщення капіталів з найбільшою рентабельністю; координація своєї диверсифікованої діяльності за допомогою гнучких інформаційних технологій, що створить для ТНБ інтегровану мережу внутрішньобанківського обліку; об’єднання всіх своїх численних філій, дочірніх компаній і відділень в єдину мережу з загальним управління. Серед характерними рис глобальних стратегій ТНБ виділяють такі: об'єднання капіталів; взаємні придбання активів; створення глобальних маркетингових конкурентних стратегій і систем глобальних кореспондентських відносин і рахунків. [2]

Отже, ми бачимо, що ТНБ набули великого розвитку, і в процесі глобалізації фінансових ринків та лібералізації руху капіталу прагнуть до глобальної присутності на світовому ринку, зокрема на таких його основних сегментах, як валютний, кредитний і ринок капіталів. Інтереси транснаціональних банків збігаються з інтересами економічно розвинутих країн, тому вони сприяють утворенню власних ТНБ, які б надали їм значних конкурентних переваг на світовому ринку та величезні прибутки від міжнародної діяльності.