Література

1. О валютном регулировании и валютном контроле: федеральный закон РФ от 10 дек. 2003 г. № 173-ФЗ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=LAW;n=123032

2. Гарбінська А. В. Проблеми теорії та практики організації валютного контролю в Україні / А.В. Гарбінська // Науковий вісник Національного університету ДПС України. – 2009. – №3 (46). – С. 185-190.

3. Дзюблюк О.В. Валютна політика: підручник. – К.: Знання, 2007. – 422 с.

4. Лучковська С.І. Еволюція систем валютного контролю у розвинутих європейських державах: фінансово-правові аспекти / С.І. Лучковська // Університетські наукові записки. – 2005. – №4 (16). – С. 225-230.

5. Про систему валютного регулювання і валютного контролю : декрет Кабінету Міністрів України : від 19.02.1993 р. № 15-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184.

ГУРАЛЬ ІВАННА

факультет банківського бізнесу

група БСм-52

Науковий керівник:

д.е.н., проф. Дзюблюк О.В.

ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ СТРЕС-ТЕСТУВАННЯ В РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТІ БАНКІВ УКРАЇНИ

Управління ризиками – це процес, за допомогою якого банк виявляє (ідентифікує) ризики, проводить оцінку їх величини, здійснює їх моніторинг і контролює свої ризикові позиції, а також враховує взаємозв’язки між різними категоріями (видами) ризиків.

Однією зі складових ризик-менеджменту є стрес-тестування. Незважаючи на надмірну деталізацію сучасних банківських технологій з першого погляду, ризик-менеджмент українського банківського сектора мало використовує “внутрішні” стрес-тести. Проте в кризовій ситуації у банку одночасно реалізуються й взаємно підсилюються різнорідні ризики: коливання валютних курсів і котирувань, що посилюється кризою міжбанківського ринку, затримками платежів за корпоративними кредитами і масовим вилученням клієнтських ресурсів.

Останні дослідження МВФ показують, що в більшості країн центробанки або інші регулятори фінансово-кредитних ринків встановлюють вимоги для проведення стрес-тестів. В Україні подібні вимоги висвітлено в постанові «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо порядку проведення стрес- тестування в банках України», яка затверджена Правлінням НБУ від 6 серпня 2009 року № 460.

Стрес-тестування – це загальний термін, що поєднує групу методів оцінки впливу на фінансове становище організації несприятливих подій, обумовлених як “виняткові, але можливі” [4].

Стрес-тестування – метод кількісної оцінки ризику, який полягає у визначенні величини неузгодженої позиції, яка наражає банк на ризик, та у визначенні шокової величини зміни зовнішніх факторів-чинників – валютного курсу, процентної ставки тощо. Поєднання цих величин дає уявлення про те, яку суму збитків чи доходів отримає банк у разі, якщо події розвиватимуться за закладеними сценарними припущеннями [3].

МВФ і Світовий банк реконструкції та розвитку пропонують методики “стрес-тестування”, які залежать від методів оцінки ризиків і можуть розроблятися відповідно до ієрархії нижче наведених ймовірностей:

— аналіз ймовірносно-невизначених подій;

— аналіз найбільш імовірних подій;

— аналіз помірно-несприятливих подій;

— аналіз надзвичайних подій “виняткових, але можливих”.

Навесні 2010 року українські банки пройшли стрес-тести, на яких наполягали МФВ і Світовий Банк. Результати цих випробувань не є публічними. Проте відомо, що капітали 61 з 176 банків потрібно збільшити в цілому на 40 млрд грн. Проти цього європейські банкіри за результатами оприлюднених стрес-тестів виявили 7 з 91 таких, що не витримали перевірку (тобто було визнано, що банк повинен бути докапіталізований) [2].

У закордонній практиці при визначенні співвідношення ліквідних активів і депозитів використовують показник, який визначається співвідношенням поточних активів до поточних депозитів та є аналогом українського коефіцієнта поточної ліквідності. Рівень цього показника для забезпечення ліквідності банку прийнятий у розмірі не менш 5– 10 % на відміну від українського нормативного значення цього показника в 40 %.

Узагальнюючи європейський досвід, можна виділити чотири базові методи проведення стрес-тестування:

— метод еластичностей;

— метод оцінки втрат;

— сценарний метод;

— індексний метод.

Для порівняння вищезгаданих підходів із загальноприйнятими в Україні назвами методів стрес-тестування їх доцільно звести у таблицю 1.

Таблиця 1