- •Основні клінічні методи дослідження ( а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація ).
- •Додаткові методи дослідження ( а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні ).
- •Основні клінічні методи обстеження. Огляд.
- •Пальпація ( обмацування ) .
- •Перкусія ( вистукування ) .
- •Якщо в легенях зменшується кількість повітря, при наявності щільної тканини, а також рідини у плевральній порожнині, - звук над ними стає притупленим або тупим.
- •Межі легень в нормі:
- •Межі відносної серцевої тупості в нормі:
- •Аускультація ( вислуховування ).
- •Додаткові методи дослідження.
- •Частина іі:
- •Алгоритм №1 «Схема суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта».
- •Алгоритм №4 «Визначення тургору шкіри»
- •Алгоритм №5 «Об’єктивне обстеження органів дихання».
- •Алгоритм №6 «Огляд грудної клітки»
- •Алгоритм №7 «Пальпація грудної клітки»
- •Алгоритм №8 «Порівняльна перкусія легень»
- •Алгоритм №9 «Топографічна перкусія легень»
- •Алгоритм №11 «Аускультація легень».
- •Алгоритм №12 «Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи».
- •Алгоритм №13 «Дослідження пульсу на променевій артерії».
- •Алгоритм №14 «Вимірювання артеріального тиску».
- •Алгоритм №15 «Пальпація ділянки серця».
- •Алгоритм №16 «Визначення меж відносної серцевої тупості».
- •Алгоритм №17 «Визначення ширини судинного пучка».
- •Алгоритм №18 «Аускультація серця».
- •Алгоритм №19 «Черговість запису екг».
- •Алгоритм № 20 «Розшифровка екг».
- •Алгоритм №21 «Об’єктивне обстеження органів травлення».
- •Алгоритм №22 «Огляд органів системи травлення».
- •Алгоритм №24 «Пальпація печінки за методом Образцова-Стражеско».
- •Алгоритм №25 «Перкусія печінки».
- •Алгоритм №26 «Визначення симптому Пастернацького».
- •Методичні рекомендації
- •Паспортна частина.
- •Скарги пацієнта.
- •Історія теперішнього захворювання.
- •Історія життя пацієнта.
- •Об’єктивний стан пацієнта.
- •Система органів дихання.
- •Серцево-судинна система.
- •Система органів травлення.
- •Результати додаткових обстежень.
- •Диференційний діагноз.
- •Лікування.
- •Щоденники спостережень.
- •Профілактика.
- •Література.
- •Тема : «Захворювання органів дихання».
- •Зміст роботи:
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації з написання історії хвороби пульмонологічного хворого.
- •Тема: «Захворювання органів кровообігу»
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Тема: «Захворювання органів травлення».
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Література:
Алгоритм №9 «Топографічна перкусія легень»
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
Примітки |
1. |
Положення пацієнта.
|
В залежності від стану пацієнт знаходиться у вертикальному або горизонтальному положенні з ого-леним до пояса тулубом, руки вздовж тіла, а при перкусії бокової поверхні – в положенні стоячи, си-дячи або лежачи з піднятими і за-кладеними за голову руками. |
|
2.
|
Визначення верхньої ме-жі легень спереду. |
1. Покладіть палець-плесиметр по-чергово справа та зліва над ключи-цею по середині і паралельно їй. 2. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари, переміщуючи його віялом вверх та до середини, до зміни пер-куторного звуку з ясного легене-вого на тупий. 3. Відмітьте місце зміни перкутор-ного звуку з боку ясного звуку. 4. Визначте відстань від середини ключиці до відміченого місця в см. |
В нормі висота стояння верхівок легень спереду складає 3-4см над ключицею. |
3.
|
Визначення верхньої ме-жі легень ззаду. |
1. Палець-плесиметр покладіть паралельно почергово – справа та зліва на рівні ості лопатки. 2. Наносіть по пальцю-плесиметру пальцем-молоточком рівномірні удари, переміщуючи палець-плеси-метр віялом догори та до середини до зміни перкуторного звуку з яс-ного легеневого на тупий. 3. Відмітьте місце зміни перкутор-ного звуку з боку ясного звуку. 4. Визначте висоту стояння верхі-вок ззаду в см. ( від ості лопатки до отриманої мітки ). 5. Дайте оцінку отриманим резуль-татам. |
В нормі висота стояння верхівок легень ззаду – на рівні остистого від-ростка VII шийного хребця.
В патології верхні межі легень можуть бути піднятими або опуще-ними, як з одного боку, так і з обох боків |
4. |
Визначення нижніх меж правої леге-ні. |
2. Відмітьте місце зміни перкутор-ного звуку з боку ясного звуку. 3. Підрахуйте ребра, переміщуючи другий та перший пальці правої руки, які встановіть на ширину ключиці, що рахується, як перше міжребер’я, вниз по міжребер’ях даної лінії до зробленої попередньо мітки. 4. Вкажіть на рівні якого ребра чи міжребер’я відмічено зміну перку-торного звуку. 5. Проведіть аналогічну перкусію по середньо ключичній лінії – починаючи з другого міжребер’я; передній, середній та задній пахвових лініях – починаючи з підпахвових ділянок; лопатковій і прихребтовій лініях – починаючи з нижнього кута лопатки, дотримуючись пункту 4.1-4.4. |
В нормі нижні межі правої легені розташо-вані: - по пригрудинній лінії – на рівні V міжребер’я; - по середньоключичній лінії – на рівні VІ між-ребер’я; - по передній пахвовій лінії – на рівні VІІ між-ребер’я; - по середній пахвовій лінії – на рівні VІІІ між-ребер’я; - по задній пахвовій лінії – на рівні ІХ міжребер’я; - по лопатковій лінії – на рівні Х міжребер’я; - по прихребтовій лінії – на рівні остистого відростку ХІ грудного хребця.
|
5. |
Визначення нижніх меж лівої легені. |
1. Проведіть аналогічну перкусію, але починаючи тільки з передньої пахвової лінії, далі перкутуйте по середній та задній пахвових лініях, потім по лопатковій та прихребто-вій лініях, дотримуючись пункту 4.1-4.4 2. Дайте оцінку отриманим резуль-татам. |
В нормі нижні межі лівої легені розташо-вані: - по передній пахвовій лінії – на рівні VІІ між-ребер’я; - по середній пахвовій лінії – на рівні VІІІ між-ребер’я; - по задній пахвовій лінії – на рівні ІХ міжребер’я; - по лопатковій лінії – на рівні Х міжребер’я; - по прихребтовій лінії – на рівні остистого відростку ХІ грудного хребця. В патології нижні межі легень можуть бути піднятими або опуще-ними, як з одного боку, так і з обох боків |
Алгоритм №10
« Визначення екскурсії нижнього легеневого краю»
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
Примітки |
1. |
Положення пацієнта. |
Пацієнт стоїть або сидить з ого-леним торсом, який повинен бути рівномірно освітленим з усіх боків, руки вздовж тіла, а при перкусії бокової поверхні з піднятими і за-кладеними за голову руками.
|
Положення пацієнта повинно бути зручним. |
2. |
Визначення рухомості нижнього краю правої легені. |
1. Спочатку знайдіть нижні межі легені при нормальному фізіоло-гічному диханні по средньоклю-чичній, середній пахвовій та лопат-ковій лініях. 2. Зробіть мітки про знайдені межі нижнього краю правої легені. 3. Послідовно, починаючи з серед-ньоключичної лінії, запропонуйте пацієнту зробити максимальний вдих і затримати дихання. 4. Палець-плесиметр перед вдихом укладіть паралельно ребрам, паль-цями до пахвової ділянки, а доло-нею до грудини – на виявленій межі легені. 5. За глибоким вдихом перкутуйте, поступово зміщуючи палець-пле-симетр вниз до появи тупого звуку. 6. Зробіть по верхньому краю паль-ця ( з боку ясного звуку ) другу мітку. 7. Запропонуйте пацієнту зробити максимальний видих і затримати дихання. 8. Перкутуйте вгору, від тупого звуку до появи ясного легеневого звуку. 9. Зробіть по верхньому краю пальця ( з боку ясного звуку ) тре-тю мітку. 10. Виміряйте відстань в см. між першою та другою, між першою та третьою мітками. Складіть отрима-ні результати. 11. Так само визначте екскурсію нижнього краю легені і по середній пахвовій, і по лопатковій лінії.
|
В нормі екскурсія нижнього краю правої легені: - по середньоключичній лінії – вдих – 2-3см; видих – 2-3см; сумарно – 4-6см; - по середньопахвовій лінії – вдих – 3-4см; видих – 3-4см; сумарно – 6-8см; - по лопатковій лінії – вдих – 2-3см; видих – 2-3см; сумарно – 4-6см.
|
3. |
Визначення рухомості нижнього краю лівої легені. |
1. Проведіть аналогічну перкусію, але тільки по середньо пахвовій і лопатковій лінії дотримуючись пункту 2.1-2.11 2. Дайте оцінку отриманим результатам. |
В нормі екскурсія нижнього краю лівої легені: - по середньопахвовій лінії – вдих – 3-4см; видих – 3-4см; сумарна – 6-8см; - по лопатковій лінії – вдих – 2-3см; видих – 2-3см; сумарна – 4-6см.
В патології може відбуватися обмеження екскурсії нижніх країв легень: - як однобічно, так і з обох боків; - як за рахунок фази вдиху, так і за рахунок фази видиху, і навіть за рахунок обох фаз дихання. |
