- •Основні клінічні методи дослідження ( а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація ).
- •Додаткові методи дослідження ( а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні ).
- •Основні клінічні методи обстеження. Огляд.
- •Пальпація ( обмацування ) .
- •Перкусія ( вистукування ) .
- •Якщо в легенях зменшується кількість повітря, при наявності щільної тканини, а також рідини у плевральній порожнині, - звук над ними стає притупленим або тупим.
- •Межі легень в нормі:
- •Межі відносної серцевої тупості в нормі:
- •Аускультація ( вислуховування ).
- •Додаткові методи дослідження.
- •Частина іі:
- •Алгоритм №1 «Схема суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта».
- •Алгоритм №4 «Визначення тургору шкіри»
- •Алгоритм №5 «Об’єктивне обстеження органів дихання».
- •Алгоритм №6 «Огляд грудної клітки»
- •Алгоритм №7 «Пальпація грудної клітки»
- •Алгоритм №8 «Порівняльна перкусія легень»
- •Алгоритм №9 «Топографічна перкусія легень»
- •Алгоритм №11 «Аускультація легень».
- •Алгоритм №12 «Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи».
- •Алгоритм №13 «Дослідження пульсу на променевій артерії».
- •Алгоритм №14 «Вимірювання артеріального тиску».
- •Алгоритм №15 «Пальпація ділянки серця».
- •Алгоритм №16 «Визначення меж відносної серцевої тупості».
- •Алгоритм №17 «Визначення ширини судинного пучка».
- •Алгоритм №18 «Аускультація серця».
- •Алгоритм №19 «Черговість запису екг».
- •Алгоритм № 20 «Розшифровка екг».
- •Алгоритм №21 «Об’єктивне обстеження органів травлення».
- •Алгоритм №22 «Огляд органів системи травлення».
- •Алгоритм №24 «Пальпація печінки за методом Образцова-Стражеско».
- •Алгоритм №25 «Перкусія печінки».
- •Алгоритм №26 «Визначення симптому Пастернацького».
- •Методичні рекомендації
- •Паспортна частина.
- •Скарги пацієнта.
- •Історія теперішнього захворювання.
- •Історія життя пацієнта.
- •Об’єктивний стан пацієнта.
- •Система органів дихання.
- •Серцево-судинна система.
- •Система органів травлення.
- •Результати додаткових обстежень.
- •Диференційний діагноз.
- •Лікування.
- •Щоденники спостережень.
- •Профілактика.
- •Література.
- •Тема : «Захворювання органів дихання».
- •Зміст роботи:
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації з написання історії хвороби пульмонологічного хворого.
- •Тема: «Захворювання органів кровообігу»
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Тема: «Захворювання органів травлення».
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Література:
Алгоритм №15 «Пальпація ділянки серця».
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
Примітки |
1. |
Положення пацієнта. |
Пацієнт, в залежності від загаль-ного стану, стоїть чи лежить (руки вздовж тіла ), або сидить ( руки на колінах ) з оголеним торсом. |
Верхівковий поштовх може не визначатися. |
2. |
Визначення верхівкового поштовху. |
1. Покладіть долоню правої руки на груди пацієнта основою кисті до грудини, а пальцями до лівої передньої пахвової лінії між IV, V і VI міжребер’ями. 2. Пучками 2, 3 і 4-го зігнутих пальців, поставлених перпендику-лярно до поверхні грудної клітки, поступово просувайтеся досереди-ни і уточніть місце верхівкового поштовху. |
В нормі верхівковий поштовх розміщений у V міжребер’ї на 1-1,5см досередини від лівої середньоключичної лінії. В патології він може зміщуватися: - вліво і вниз; - догори і вліво; - вліво; -вправо.
|
3. |
Визначення діастолічного тремтіння серцевої ділянки (симптом діастолічного «котячого муркотіння») |
1. Покладіть долоню правої руки на ділянку верхівки серця. 2. Якщо відчуєте тремтіння грудної клітки – симптом діасто-лічного «котячого муркотіння» позитивний. |
В нормі тремтіння грудної клітки в ділянці верхівки серця – не ви-значається.
|
4. |
Визначення симптому систолічного «котячого муркотіння» |
1. Покладіть долоню правої руки на ділянку основи серця. 2. Якщо відчуєте тремтіння груд-ної клітки – симптом систолічного «котячого муркотіння» позитив-ний. |
В нормі тремтіння грудної клітки в ділянці основи серця – не ви-значається.
|
Алгоритм №16 «Визначення меж відносної серцевої тупості».
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
Примітки |
1. |
Положення пацієнта. |
Пацієнт може лежати на спині або стояти ( залежно від стану ) з ого-леним до поясу тулубом. Руки вздовж тіла. |
На положення серця впливає положення діафрагми. |
2. |
Визначення правої межі серця. |
1. Визначить по правій середньо-ключичній лінії нижню межу легень ( в нормі – це VI міжре-бер’я ). 2. Перенесіть палець-плесиметр вверх через одне міжребер’я. 3. Поставте палець-плесиметр на знайдену точку по правій серед-ньоключичній лінії паралельно правому краю грудини. 4. Наносіть по пальцю-плесиме-тру пальцем-молоточком тихі рів-номірні удари, переміщуючи його ( в нормі – це по ІV міжребер’ю ) в напрямі до грудини до появи приглушеного звуку. 5. Визначте по зовнішньому краю пальця-плесиметра ( з боку ясно-го легеневого звуку ) праву межу відносної серцевої тупості. |
В нормі: - права межа відносної серцевої тупості знаходиться у IV між-ребер’ї на 1-1,5 см назовні від правого краю грудини. |
3. |
Визначення лівої межі серця. |
5. Відмітьте по зовнішньому краю пальця-плесиметра ( з боку ясного легеневого звуку ) місце зміни перкуторного звуку на притуплений. |
В нормі: - ліва межа відносної серцевої тупості знаходиться у V міжребер’ї на 1-1,5 см досередини від лівої середньоключичної лінії. |
4. |
Визначення верхньої межі серця.
|
|
В нормі: - верхня межа відносної серцевої тупості знаходиться по лівій пригрудинній лінії на рівні ІІІ ребра.
В патології можливе: - розширення серця вправо; - розширення серця вліво; - розширення серця вверх; - розширення всього серця; - зсув серця вправо; - зсув серця вліво.
|
