- •Основні клінічні методи дослідження ( а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація ).
- •Додаткові методи дослідження ( а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні ).
- •Основні клінічні методи обстеження. Огляд.
- •Пальпація ( обмацування ) .
- •Перкусія ( вистукування ) .
- •Якщо в легенях зменшується кількість повітря, при наявності щільної тканини, а також рідини у плевральній порожнині, - звук над ними стає притупленим або тупим.
- •Межі легень в нормі:
- •Межі відносної серцевої тупості в нормі:
- •Аускультація ( вислуховування ).
- •Додаткові методи дослідження.
- •Частина іі:
- •Алгоритм №1 «Схема суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта».
- •Алгоритм №4 «Визначення тургору шкіри»
- •Алгоритм №5 «Об’єктивне обстеження органів дихання».
- •Алгоритм №6 «Огляд грудної клітки»
- •Алгоритм №7 «Пальпація грудної клітки»
- •Алгоритм №8 «Порівняльна перкусія легень»
- •Алгоритм №9 «Топографічна перкусія легень»
- •Алгоритм №11 «Аускультація легень».
- •Алгоритм №12 «Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи».
- •Алгоритм №13 «Дослідження пульсу на променевій артерії».
- •Алгоритм №14 «Вимірювання артеріального тиску».
- •Алгоритм №15 «Пальпація ділянки серця».
- •Алгоритм №16 «Визначення меж відносної серцевої тупості».
- •Алгоритм №17 «Визначення ширини судинного пучка».
- •Алгоритм №18 «Аускультація серця».
- •Алгоритм №19 «Черговість запису екг».
- •Алгоритм № 20 «Розшифровка екг».
- •Алгоритм №21 «Об’єктивне обстеження органів травлення».
- •Алгоритм №22 «Огляд органів системи травлення».
- •Алгоритм №24 «Пальпація печінки за методом Образцова-Стражеско».
- •Алгоритм №25 «Перкусія печінки».
- •Алгоритм №26 «Визначення симптому Пастернацького».
- •Методичні рекомендації
- •Паспортна частина.
- •Скарги пацієнта.
- •Історія теперішнього захворювання.
- •Історія життя пацієнта.
- •Об’єктивний стан пацієнта.
- •Система органів дихання.
- •Серцево-судинна система.
- •Система органів травлення.
- •Результати додаткових обстежень.
- •Диференційний діагноз.
- •Лікування.
- •Щоденники спостережень.
- •Профілактика.
- •Література.
- •Тема : «Захворювання органів дихання».
- •Зміст роботи:
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації з написання історії хвороби пульмонологічного хворого.
- •Тема: «Захворювання органів кровообігу»
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Тема: «Захворювання органів травлення».
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Література:
Результати додаткових обстежень.
В цьому розділі наводяться результати різних обстежень і дається їх оцінка. Якщо якісь дослідження проводились декілька разів, то вказують дані першого і останнього дослідження (наприклад, динаміка печінкових проб).
Диференційний діагноз.
Порівнюють найбільш важливі симптоми, виявлені у хворого, з захворюваннями, для яких ці симптоми характерні.
Можна проводити диференціацію захворювань у вигляді таблиці або розбираючи можливі захворювання по черзі. При цьому дотримуються звичної схеми: скарги, анамнез захворювання, анамнез життя, результати об’єктивного і додаткового обстеження.
Тільки після детального аналізу можна зробити висновок про наявність або відсутність у хворого, якого ви курируєте, того чи іншого захворювання.
Лікування.
Режим хворого - треба вказати навантаження, які дозволяються хворому (наприклад: через місяць після інфаркту міокарда ходіння на 150 м), або обмеження режиму - суворий ліжковий, палатний, вільний.
Дієта хворого - назвати продукти, які слід виключити або обмежити, вказати які бажано використовувати, вказати особливості кулінарної обробки (готування на пару, подрібнення їжі, смаження). Пояснити хворому мету дієти.
Водний режим. Студенти повинні вказати, якщо треба, обмеження у вживанні рідини (1л, 0,5л), чи навпаки, якщо потрібно - збільшення рідини, що випивається протягом доби. Пояснити хворому і оцінити ефект призначеного водного режиму.
Медикаментозне лікування. Призначити згідно клінічного діагнозу необхідне лікування (3-5 препаратів). Виписати на них рецепти, вказати особливості прийому цих ліків (перед їжею, під час їжі, ковтати цілком...). Описати механізм їх дії, мету призначення, побічні явища. Призначаючи парентеральні препарати, вказати шлях введення і особливості (олійні розчини; якщо в/в крапельно, то повільно чи швидко).
Інші маніпуляції - інгаляції, компреси, банки, гірчичники. Оцінити реакцію хворого на ці маніпуляції.
Щоденники спостережень.
Дата |
Стан хворого |
Призначення |
|
|
|
В розділі стан хворого коротко відображують динаміку скарг і об’єктивного стану хворого. Приклад :
6.03 був частий приступоподібний кашель із гнійним харкотинням у великій кількості, t - 38,3, ЧСС-100 за хв., розсіяні вологі хрипи і т.і.
12.03 кашель став не таким частим, зменшилась кількість харкотиння, температура субфебрильна, ЧСС - 80 за хв., кількість хрипів зменшилась. Став краще спати, поліпшився апетит, зменшилося відчуття слабкості.
18.03 кашель незначний, харкотиння у невеликій кількості, температура нормальна. Загальний стан добрий.
Відповідно цим датам відображаються зміни в лікуванні: 1-й тиждень-антибіотики, 2-й тиждень-фізіопроцедури, масаж, ЛФК і т.і.
Вказують реакцію на лікування - алергію на медикаменти, подразнення шлунку і т.і.
Оформлюють температурний лист.
Профілактика.
Дати хворому рекомендації, яких він повинен дотримуватися вдома (умови побуту і праці, дієта, медикаменти, відвідування лікаря).
