- •Основні клінічні методи дослідження ( а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація ).
- •Додаткові методи дослідження ( а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні ).
- •Основні клінічні методи обстеження. Огляд.
- •Пальпація ( обмацування ) .
- •Перкусія ( вистукування ) .
- •Якщо в легенях зменшується кількість повітря, при наявності щільної тканини, а також рідини у плевральній порожнині, - звук над ними стає притупленим або тупим.
- •Межі легень в нормі:
- •Межі відносної серцевої тупості в нормі:
- •Аускультація ( вислуховування ).
- •Додаткові методи дослідження.
- •Частина іі:
- •Алгоритм №1 «Схема суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта».
- •Алгоритм №4 «Визначення тургору шкіри»
- •Алгоритм №5 «Об’єктивне обстеження органів дихання».
- •Алгоритм №6 «Огляд грудної клітки»
- •Алгоритм №7 «Пальпація грудної клітки»
- •Алгоритм №8 «Порівняльна перкусія легень»
- •Алгоритм №9 «Топографічна перкусія легень»
- •Алгоритм №11 «Аускультація легень».
- •Алгоритм №12 «Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи».
- •Алгоритм №13 «Дослідження пульсу на променевій артерії».
- •Алгоритм №14 «Вимірювання артеріального тиску».
- •Алгоритм №15 «Пальпація ділянки серця».
- •Алгоритм №16 «Визначення меж відносної серцевої тупості».
- •Алгоритм №17 «Визначення ширини судинного пучка».
- •Алгоритм №18 «Аускультація серця».
- •Алгоритм №19 «Черговість запису екг».
- •Алгоритм № 20 «Розшифровка екг».
- •Алгоритм №21 «Об’єктивне обстеження органів травлення».
- •Алгоритм №22 «Огляд органів системи травлення».
- •Алгоритм №24 «Пальпація печінки за методом Образцова-Стражеско».
- •Алгоритм №25 «Перкусія печінки».
- •Алгоритм №26 «Визначення симптому Пастернацького».
- •Методичні рекомендації
- •Паспортна частина.
- •Скарги пацієнта.
- •Історія теперішнього захворювання.
- •Історія життя пацієнта.
- •Об’єктивний стан пацієнта.
- •Система органів дихання.
- •Серцево-судинна система.
- •Система органів травлення.
- •Результати додаткових обстежень.
- •Диференційний діагноз.
- •Лікування.
- •Щоденники спостережень.
- •Профілактика.
- •Література.
- •Тема : «Захворювання органів дихання».
- •Зміст роботи:
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації з написання історії хвороби пульмонологічного хворого.
- •Тема: «Захворювання органів кровообігу»
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Тема: «Захворювання органів травлення».
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Література:
Пальпація ( обмацування ) .
В залежності від мети дослідження органа чи системи, пальпацію проводять по різному, але завжди по певній системі і правилам.
Шкіру та м’язи промацують, якщо їх взяти у складку - для визначення товщини, пружності, еластичності. Для встановлення місцевого підвищення температури – руки кладуть на симетричні ділянки. За допомогою пальпації визначають стан лімфовузлів; пульс та його характеристику; голосове тремтіння; верхівковий поштовх серця, набряки.
Велике значення має пальпація органів черевної порожнини. Вона поділяється на поверхневу і глибоку, та використовується в діагностиці захворювань печінки, кишечнику, нирок, пухлин і т. д.
Образцовим і Стражеско була запропонована методична глибока ковзаючи пальпація. Вона дає змогу визначити поверхню органів, величину, форму, рухливість, болючість. Пальці при цьому з кожним видихом занурюються разом із черевною стінкою все глибше і ковзають по нерухомому органу або орган ковзає під нерухомими пальцями під час дихання.
Перкусія ( вистукування ) .
Під час вистукування тканини і органи набувають коливального руху, який ми сприймаємо як звук.
Всі щільні органи, які не містять повітря ( печінка, селезінка, нирки, м’язи, безповітряна легеня, рідина ) - дають глухий, ледве чутний ( стегновий ) звук, який ще називають – тихим або тупим. Гучний, або ясний, або легеневий звук – визначається над легенями, тобто над органами, які містять повітря. Кишки і шлунок теж містять повітря, але їх напруга менше, тому над ними в нормі визначається тимпанічний або барабанний звук.
Якщо в легенях зменшується кількість повітря, при наявності щільної тканини, а також рідини у плевральній порожнині, - звук над ними стає притупленим або тупим.
При емфіземі ( підвищена повітряність легенів ) - перкуторний звук нижче, ніж у нормальній легені і називається коробковим звуком.
Якщо напруга тканини легені зменшується ( при запаленні і набряку легенів, при наявності повітряної порожнини в легені, при пневмотораксі ) - з’являється тимпанічний або барабанний звук.
Перкусія, що проводиться з метою порівняння звуку на симетричних ділянках грудної клітки – називається порівняльною перкусією.
На основі різниці звуку, можна знайти межі між органами які містять і які не містять повітря ( топографічна перкусія ) – між легенями і печінкою, між легенями і серцем. За допомогою топографічної перкусії визначають межі органів, їх величину і форму.
Межі легень в нормі:
Верхні межі легень. |
|
на 3-4см.
на рівні VII шийного хребця. |
Нижні межі легень. |
|
на рівні V міжребер’я.
на рівні VI міжребер’я.
на рівні VII міжребер’я.
на рівні VIII міжребер’я.
на рівні IX міжребер’я.
на рівні X міжребер’я.
на рівні остистого відростка XI грудного хребця. |
