- •Основні клінічні методи дослідження ( а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація ).
- •Додаткові методи дослідження ( а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні ).
- •Основні клінічні методи обстеження. Огляд.
- •Пальпація ( обмацування ) .
- •Перкусія ( вистукування ) .
- •Якщо в легенях зменшується кількість повітря, при наявності щільної тканини, а також рідини у плевральній порожнині, - звук над ними стає притупленим або тупим.
- •Межі легень в нормі:
- •Межі відносної серцевої тупості в нормі:
- •Аускультація ( вислуховування ).
- •Додаткові методи дослідження.
- •Частина іі:
- •Алгоритм №1 «Схема суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта».
- •Алгоритм №4 «Визначення тургору шкіри»
- •Алгоритм №5 «Об’єктивне обстеження органів дихання».
- •Алгоритм №6 «Огляд грудної клітки»
- •Алгоритм №7 «Пальпація грудної клітки»
- •Алгоритм №8 «Порівняльна перкусія легень»
- •Алгоритм №9 «Топографічна перкусія легень»
- •Алгоритм №11 «Аускультація легень».
- •Алгоритм №12 «Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи».
- •Алгоритм №13 «Дослідження пульсу на променевій артерії».
- •Алгоритм №14 «Вимірювання артеріального тиску».
- •Алгоритм №15 «Пальпація ділянки серця».
- •Алгоритм №16 «Визначення меж відносної серцевої тупості».
- •Алгоритм №17 «Визначення ширини судинного пучка».
- •Алгоритм №18 «Аускультація серця».
- •Алгоритм №19 «Черговість запису екг».
- •Алгоритм № 20 «Розшифровка екг».
- •Алгоритм №21 «Об’єктивне обстеження органів травлення».
- •Алгоритм №22 «Огляд органів системи травлення».
- •Алгоритм №24 «Пальпація печінки за методом Образцова-Стражеско».
- •Алгоритм №25 «Перкусія печінки».
- •Алгоритм №26 «Визначення симптому Пастернацького».
- •Методичні рекомендації
- •Паспортна частина.
- •Скарги пацієнта.
- •Історія теперішнього захворювання.
- •Історія життя пацієнта.
- •Об’єктивний стан пацієнта.
- •Система органів дихання.
- •Серцево-судинна система.
- •Система органів травлення.
- •Результати додаткових обстежень.
- •Диференційний діагноз.
- •Лікування.
- •Щоденники спостережень.
- •Профілактика.
- •Література.
- •Тема : «Захворювання органів дихання».
- •Зміст роботи:
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації з написання історії хвороби пульмонологічного хворого.
- •Тема: «Захворювання органів кровообігу»
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Тема: «Захворювання органів травлення».
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Література:
Алгоритм №25 «Перкусія печінки».
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
Примітки |
1. |
Положення пацієнта. |
Пацієнт, в залежності від загаль-ного стану, лежить на спині або стоїть з оголеним торсом, руки вздовж тіла. |
Положення пацієнта повинно бути зручним. |
2. |
Визначення верхньої межі абсолютної печінкової тупості. |
1. Перкусію проводьте зверху вниз по трьох лініях – пригрудин-ній, середньоключичній, передній пахвовій.
3. Відмітьте місце зміни перкуторного звуку по верхньому краю пальця-плесиметра (з боку ясного звуку). 4. Підрахуйте ребра, переміщуючи другий та перший пальці правої руки, які встановіть на ширину ключиці, що рахується, як перше міжребер’я, вниз по міжребер’ях даної лінії до зробленої поперед-ньо мітки. 4. Вкажіть на рівні якого ребра чи міжребер’я відмічено зміну перку-торного звуку. 5. Проведіть аналогічну перкусію по середньо ключичній лінії – починаючи з другого міжребер’я, і передній пахвовій лінії – почина-ючи з підпахвовї ділянки, дотри-муючись пунктів 2.2-2.4.
|
В нормі верхня межа печінкової тупості знаходиться: - по правій пригрудин-ній лінії – на рівні V міжребер’я; - по правій середньо-ключичній лінії – на рівні VІ міжребер’я; - по правій передній пахвовій лінії – на рівні VІІ міжребер’я.
В патології, в залежності від розташування діафрагми або при зміні розмірів печінки – її верхні межі можуть бути: - вище ( при підйомі діафрагми або при збільшенні розмірів печінки ); - нижче ( при опущенні діафрагми ).
|
3. |
Визначення нижньої межі абсолютної печінкової тупості. |
А/ Визначте нижні межі правої частки печінки по: 1/правій пе-редній пахвовій лінії; 2/ правій середньоключичній лінії; 3/ правій пригрудинній лінії; 4/ передній серединній лінії: 1. Поставте палець-плесиметр нижче пупка, перпендикулярно до серединної лінії, по правій перед-ній пахвовій лінії. 2. Тихою перкусією перкутуйте вгору до зміни перкуторного зву-ку з тимпаніту на тупий. 3. Зробіть позначку по нижньому краю пальця-плесиметра ( з боку ясного звуку ). 4. Проведіть аналогічну перкусію по середньоключичній, пригрудинній і передній серединній лінії, дотримуючись пунктів А/ 1.- А/3.
Б/ Визначте межу лівої частки печінки: 1. Палець-плесиметр установіть на місце пересічення лівої реберної дуги із лівою передньою пахво-вою лінією, перпендикулярно краю реберної дуги. 2. Тихою перкусією перкутуйте по реберній дуді досередини, до змі-ни перкуторного звуку з тимпаніч-ного на тупий. 3. Зробіть позначку по зовніш-ньому краю пальця-плесиметра ( з боку ясного звуку ). 4. Дайте оцінку отриманим результатам.
|
А/ В нормі нижні межі правої частки печінки знаходять: - по правій передній пахвовій лінії – на рівні Х міжребер’я; - по правій середньо-ключичній лінії – на рівні нижнього краю реберної дуги; - по правій пригрудинній лінії – на 2см нижче нижнього краю реберної дуги; - по передній середин-ній лінії – на на 3-6см нижче краю мечоподіб-ного відростка.
Б/ В нормі межу лівої частки знаходять по лівій реберній дузі на рівні лівої пригрудин-ної лінії.
В патології: А/ нижні межі правої частки печінки можуть зміщуватися : - вниз ( при опущенні діафрагми або при збільшенні розмірів печінки ); - вверх ( при підйомі діафрагми або при зменшенні розмірів печінки );
Б/ межа лівої частки печінки може зміщува-тися: - вліво ( при збільшенні розмірів печінки ); - вправо ( при збільшенні розмірів печінки ).
|
