2. Критерії оцінювання кон’юнктури товарного ринку

Для того, щоб оцінити стан кон’юнктури товарного ринку, дійти висновку щодо його привабливості чи непривабливості для бізнесу, необхідно володіти певними критеріями та показниками оцінки його стану. Ці критерії повинні відображати стан, співвідношення власне того, що становить, створює ринок, тобто товарне пропонування, попит, товарні запаси, ціни тощо, а також інтереси сторін на ринку виробників, продавців та покупців, споживачів товарів і послуг.

Критерії оцінювання кон’юнктури умовно можна поділити на дві групи: економічні та соціальні. Економічними критеріями переважно оцінюють стан ринку та сприятливість для бізнесу, за соціальними критеріями можна виявити, наскільки враховано інтереси клієнтів ринку.

До критеріїв економічного спрямування слід віднести:

• відповідність товарних запасів нормативам;

• збалансованість товарного пропонування та попиту на товар;

• знаходження ціни рівноваги щодо існуючих сегментів ринку;

• рівень покриття купівельних фондів населення обсягом реалізованих товарів;

• виконання, досягнення встановлених завдань фінансово-господарської діяльності фірмою.

До критеріїв соціального спрямування належать:

• фактичні витрати часу на купівлю товарів;

• рівень досягнення рекомендованих норм споживання продуктів харчування та забезпечення непродовольчими товарами;

• сприйняття бізнесу, товару, послуги.

3. Економічні критерії оцінювання кон’юнктури товарного ринку

Економічними називають критерії оцінювання кон’юнк­тури товарного ринку тому, що їх сутність виражена через економічні категорії, показники, які їх відображають.

Перевага економічних критеріїв полягає в тому, що вони об’єктивні, трактуються однозначно і достатньо повно висвітлюють ситуацію, тобто стан кон’юнктури товарного ринку.

За критерієм відповідності товарних запасів нормативам відстежують забезпечення нормального торговельного процесу. Причому надлишкові товарні запаси призводять до зайвих витрат фірми, пов’язаних з їх обслуговуванням: розміщення, складуванням, зберіганням товарів та їх кредитним обслуговуванням.

Відповідність товарних запасів нормативам простежують за наступними показниками: товарні запаси в абсолютній сумі, товарні запаси в днях товарообороту, товарні запаси, виражені в разах обороту за певний період (рік).

Інший критерій оцінки товарного ринку — збалансованість товарного пропонування та попиту.

Збалансованість ринку оцінюється у трьох вимірах: загальний обсяг, структурований товарними групами та асортиментними різновидами (назвами товарів, марками).

Як правило, збалансованість товарного ринку, тобто пропозиції та попиту у загальному обсязі, визначають на вищих ієрархічних рівнях: національний масштаб, великі регіони, території. Вибір збалансованості ринку за асортиментними різновидами здійснюють в межах населеного пункту, адміністративного району.

За критерієм збалансованості на товарному ринку можливі наступні ситуації:

• товарна пропозиція збалансована з попитом на цей товар, спостерігається відповідність цих двох категорій;

• товарна пропозиція не збалансована з попитом на цей товар, якого пропонується менше, ніж цього вимагає попит;

• товарна пропозиція не збалансована з попитом на цей товар, товарів пропонується більше, ніж їх може поглинути ринок.

Неважко дійти висновку про те, що перші два варіанти ситуації на товарному ринку сприятливі для бізнесу. Однак для прийняття остаточного рішення необхідні ґрунтовні дослідження, конкретні об’єктивні показники. Їх можна отримати, якщо звести до певних залежностей надходження товарів, їх продаж, норматив товарних запасів і фактичні запаси та формалізувати їх за допомогою математичного апарату.