- •О.І.Гедвілло
- •Передмова
- •Розділ 1 основи проектування електромеханічних систем
- •1.1 Процес створення виробу та структура конструкції
- •1.2 Стадії розробки та види конструкторських документів
- •1.3 Основні принципи та завдання конструювання
- •1.3.1 Вибір геометричної форми та розмірів деталей
- •1.3.2 Вибір матеріалу деталі
- •1.3.3 Забезпечення надійності виробу
- •1.3.4 Забезпечення точності виробу
- •1.3.5 Забезпечення технологічності та економічності конструкції
- •1.3.6 Загальна методика конструювання
- •Розділ 2 основи проектування механізмів
- •2.1 Значення і зміст курсу теорії механізмів і машин
- •2.2. Основні поняття і визначення курсу теорії механізмів і машин
- •2.3 Кінематичні пари та їх класифікація
- •2.4 Кінематичні ланцюги та їх класифікація
- •2.5 Кінематичні з’єднання
- •2.6 Структурні формули кінематичних ланцюгів
- •2.7 Зайві ступені вільності й умови зв'язку
- •2.8 Основний принцип утворення механізмів
- •2.9 Задачі і методи кінематичного дослідження механізмів
- •2.10 Аналітичне оцінювання кінематичних параметрів механізмів
- •Розділ 3 основи проектування деталей машин
- •3.1 Основні терміни та поняття
- •3.2 Загальна класифікація деталей машин
- •3.3 Утворення функціональних складових частин машин
- •Розділ 4 проектування електромеханічного приводу
- •4.1 Технічне завдання
- •4.3 Основне завдання розрахунку
- •4.4 Розрахунок параметрів кривошипно-повзунного механізму
- •4.5 Визначення потужності і частоти обертання вала електродвигуна
- •4.6 Визначення силових і кінематичних параметрів приводу
- •4.7 Вибір матеріалу і визначення допускних напруг зубчастих передач
- •4.7.1 Вибір матеріалу, твердості і термообробки
- •4.7.2 Визначення допускних контактних напруг
- •4.7.3 Визначення допускних напруг на згин []г
- •4.8 Розрахунок редукторної зубчастої передачі
- •4.8.1 Проектний розрахунок
- •4.8.2 Перевірковий розрахунок зубчастої редукторної передачі
- •4.9 Розрахунок відкритої циліндричної передачі
- •4.9.1 Проектний розрахунок
- •Перевірковий розрахунок
- •4.10 Проектний розрахунок валів
- •4.10.1 Вибір матеріалу валів і визначення допускних напруг
- •4.10.2 Визначення геометричних параметрів ступінчастих частин редукторних валів
- •4.10.3 Визначення діаметру вала під колесом відкритої передачі
- •4.11 Вибір підшипників котіння
- •4.12 Конструювання корпусу редуктора
- •4.13 Вибір і розрахунок шпонок
- •4.14 Вибір муфти
- •4.15 Змащування зубчастого зачеплення і опор
- •Розділ 5 розрахунково графічна робота (ргр) з теорії механізмів і машин та деталі машин
- •5.1 Загальні методичні вказівки та методика розв’язання завдання
- •5.2 Вихідні дані до виконання ргр
- •Додаток а міжнародна система одиниць сі
- •Додаток б вказівки до використання одиниць міжнародної системи сі
- •Термінологічний словник
- •Література
- •Теорія механізмів і машин та деталі машин Основи проектування
- •73000, Україна, м. Херсон, пров. Пугачова, 5/20
4.7.2 Визначення допускних контактних напруг
Для циліндричних передач з прямими зубцями у приводах малої і середньої потужності в межах від 2 кВт до 5 кВт відповідно існує залежність для визначення допускних контактних напруг []н для сталей марок 45, 40Х, 40ХН, 35ХМ, 45ХЦ з термообробкою поліпшення:
[]н = 1,8 НВ + 67 .
Отже для шестірні і колеса редуктора, що проектується, допускні контактні напруги будуть мати значення:
[]н1 = 1,8 300 + 67 = 607 МПа = 607 106 Па ;
[]н2 = 1,8 250 + 67 = 517 Мпа = 517 106 Па .
4.7.3 Визначення допускних напруг на згин []г
Для вищезазначених умов використовують наступну залежність:
[]F = 1,03 НВ ,
тобто
[]F1 = 1,03 300 = 309 МПа = 309 106 Па;
[]F2 = 1,03 250 = 257,5 МПа = 257 106 Па.
4.8 Розрахунок редукторної зубчастої передачі
Розрахунок редукторної передачі здійснюємо у два етапи: перший розрахунок – проектний, другий – перевірковий.
Проектний розрахунок здійснюють за допускними контактними напругами з метою визначення геометричних параметрів зубчастих коліс редукторної пари. Під час проектного розрахунку приймають цілий ряд табличних величин і коефіцієнтів, приймають значення показників, що відрізняються від стандартних, з метою раціональ-ного розв’язання розрахунків виконують їх корегування. Тому після завершального визначення параметрів зачеплення виконують перевірковий розрахунок. Він повинен підтвердити правильність вибору табличних величин і коефіцієнтів, а також визначити коректність співвідношень між розрахунковими і допускними напругами гнучої і контактної витривалості.
При проектуванні передач є можливість орієнтовно прогно-зувати значення головного параметру редуктора, що визначає його масу і габарити. Наприклад, міжосьова відстань зубчастої передачі aw орієнтовно може бути визначена з виразу:
aw = m / 0,01 0,02 ,
де m – модуль зачеплення;
а маса редуктора G може бути визначена з виразу:
G = (0,1 0,2) Т2,
де Т2 – крутний момент на тихохідному валу редуктора, Т2 = 74,76 Н м .
G = (0,1 0,2) 73,26 = 7,3 14,6 Н .
4.8.1 Проектний розрахунок
Проектний розрахунок служить тільки для попереднього визначення розмірів зубчастого зачеплення і не може замінити розрахунку на контактну витривалість та виконується за наступним алгоритмом.
1) Визначаємо головний параметр зубчастої передачі – орієнтовне значення міжосьової відстані aw, мм закритої циліндричної передачі з виразу:
(4.5)
де ка – коефіцієнт міжосьової відстані (для прямозубих передач ка = 4950);
а – коефіцієнт, що враховує розташування зубчастого колеса відносно опор (при симетричному розташуванні а = 0,28 0,36; приймаємо а = 0,30;
при консольному розташуванні а = 0,2 0,25);
кн – коефіцієнт концентрації навантаги (для зубців, що припрацьовуються, кн = 1,0);
Т1 – крутний момент на бистрохідному валу шестірні редуктора (Т1 = 12,36 Нм);
[s]н - допускна контактна напруга шестірні редуктора, [s]н2 = 607 Мпа = 607 106 Па ;
uр – передатне відношення редуктора, uр = 6,3.
Обчислену величину міжосьової відстані округляють у більший бік до стандартного значення, що вибирають з наступних рядів (таблиця 4.5).
Таблиця 4.5 – Міжосьові відстані зубчастої циліндричної передачі за ГОСТ 2185-66 (за ГОСТ величини регламентовані до значення аw до 2500 мм .
1-й ряд |
40 |
50 |
63 |
80 |
100 |
125 |
160 |
200 |
315 |
400 |
500 |
630 |
2-й ряд |
140 |
180 |
225 |
280 |
355 |
450 |
560 |
710 |
|
|
|
|
Приймаємо аw = 100 мм.
2) Визначаємо модуль зачеплення m з наступних міркувань.
(4.6)
де d1 і d2 ділильні діаметри відповідно шестірні і колеса (ділильний діаметр – це діаметр кола, що проходить через точку зачеплення);
z1 і z2 – числа зубців шестірні і колеса відповідно.
З виразу (4.6) випливає, що
(4.7)
У виразі (4.7) треба задати число зубців шестірні z1 із умови їх мінімальної кількості на границі підрізання без зсуву рейки.
Аналізуючи зачеплення зубчастого колеса (модуль т, кількість зубців z) з інструментальною рейкою в кінці обробки, можна зробити висновок: якщо кількість зубців z менша деякого граничного значення zтіп, то при нарізанні зубців інструментом рейкового типу буде мати місце підріз ніжок зубців (рисунок 4.2), що значно знижує їхню згинальну міцність.
|
Мінімальна кількість зубців шестірні на границі підрізання без зсуву рейки визначається за формулою:
де - кут профілю зубзя рейки; для стандартного зачеплення = 20о , zmin 17. При великих колових швидкостях передач редукторів для зменшення шуму приймають кількість зубців шестерень z1 = 20 30. Приймаємо z1 = 18. |
Рисунок 4.2 – Залежність профілю зубців від їх числа |
Підставивши визначені дані у вираз (4.7), отримаємо:
Модулі стандартизовані за ГОСТ 9563-80 в діапазоні 0,05 100 мм. Щодо середнього машинобудування найуживаніші модулі від 1,0 до 45 мм.
Обчислену величину модуля зубчастих коліс редуктора округляють у більший бік до стандартного значення, що вибирають з наступних рядів (таблиця 4.6). При призначенні величин модулів перший ряд має перевагу перед другим.
Таблиця 4.6 – Витяг з ГОСТУ 9563-80 “Модулі зубчастих коліс”
1-й ряд |
1,0 |
1,25 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
4,0 |
5,0 |
6,0 |
8,0 |
10 |
12 |
16 |
20 |
25 |
32 |
40 |
2-й ряд |
1,125 |
1,375 |
1,75 |
2,25 |
2,75 |
3,5 |
4,5 |
5,5 |
7 |
9 |
11 |
14 |
18 |
22 |
28 |
36 |
45 |
Приймаємо m = 1,5 мм. Розрахункове і прийняте значення модуля відрізняються на 1,3%.
3) Визначаємо число зубців z2 колеса з виразу:
z2 = z1 up = 18 6,3 = 113,4 .
Приймаємо z2 = 113.
4) Визначаємо основні геометричні параметри редукторної передачі:
ділильні діаметри d шестірні і колеса:
d1 = m z1 = 1,5 18 = 27 мм ;
d2 = m z2 = 1,5 113 = 169,5 мм ;
діаметри вершин зубців шестірні і колеса:
da1 = d1 + 2 m = 27 + 2 1,5 = 30 мм;
da2 = d2 + 2 m = 169,5 + 2 1,5 = 172,5 мм;
діаметри западин зубців шестірні і колеса:
df1 = d1 – 2,5 m = 27 – 2,5 1,5 = 23,25 мм;
df2 = d2 – 2,5 m = 169,5 – 2,5 1,5 = 165,75 мм;
ширина вінця шестірні b1 і колеса b2 :
b2 = а aw = 0,3 100 = 30,0 мм;
b1 = b2 + (2. . .4) мм = 30,0 + 2,0 = 32 мм ;
фактичне значення міжосьової відстані:
