Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Травмы головы.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
780 Кб
Скачать
☆
  1. зниження в крові рівня тиреоїдних гормонів - вводять довенно 1 мл 1% розчину Люголя на 1 л 5% р-ну глюкози, приготовленого на ізотонічному розчині хлориду натрію. Розчин Люголя можна вводити в шлунок через тонкий зонд або в мікроклізмі, або давати всередину по 30-40 крапель 3 рази на день на молоці (при необхідності дозу Люголя збільшують до 40-50 крапель кожні 4 години). Відміна йоду поступова. Перед введенням йоду призначають мерказоліл, спочатку по 60-80 мг, а далі по 40-50 мг кожні 4 години.

  2. усунення наднирникової недостатності - гідрокортизон по 100 мг кожні 6-8 один довенно або преднізолон по 200-300мг на добу разом з 50 мл 5% р-ну аскорбі-но-вої кислоти.

  3. усунення серцево-судинних розладів - при низькому АТ вводять мезатон 1-2 мл дом’язево. Бета-адреноблокатори (анаприлін, атенолол) довенно, а далі всере-дину по 25-50 мг кожні 4-8 годин (контроль за АТ,ЧСС). Відміна поступова! Для зни-ження активності калікреїн-кінінової системи вводять інгібітори протеаз (контрікал, трасилол) на ізотонічному розчині хлориду натрію. Регідратація – ізотонічний р-н хлориду натрію, глюкоза, альбумін, реополіглюкін до 2-3-4л на добу. Симптоматичні та серцеві засоби (вітаміни групи В – В1, В6, В12, аскорбінова кислота, корглікон, фенобарбітал, ретаболіл).

  4. Усунення нервово-вегетативних розладів.

Вузловий зоб

 

Вузловий токсичний зоб – це гіпертиреоз внаслідок автономно функціонуючої аденоми ЩЗ у вигляді одного або кількох вузликів.

Функція решти ділянок ЩЗ пригнічена низьким рівнем ТТГ внаслідок високих рівнів тиреоїдних гормонів. Ці ділянки виявляють за здатністю накопичувати радіоактивний йод після ін’єкції ТТГ. Вузли та кісти у ЩЗ – часто випадкові знахідки, які виявляються при УЗД.

У хворих з поодиноким вузловим утвором у тканині ЩЗ, виявленим клінічно або з допомогою УЗД, слід враховувати можливість раку у вузлах ЩЗ. Поширеність раук у вузлах ЩЗ в зонах йодного дефіциту невелика (менше 2%). При підтвердженні доброякісності вузлового утворення ЩЗ, відсутності його автономного функціонування, симптомів здавлення і проблем косметичного характеру необхідності у лікуванні вузлового еутиреоїдного зобу немає, так як причина виникнення вузлового еутиреоїдного колоїдного зобу – йодний дефіцит, при якому метою лікувальних заходів є не стільки ліквідація вузла, скільки ліквідація дефіциту йоду.

Класифікація. Загальноприйнятої класифікації вузлових утворів щитоподібної залози не існує.

Діагностика

При діагностиці вузлового утворення ЩЗ слід враховувати можливість патологічного функціонування вузла. У зв’язку з цим важливе не тільки УЗД-підтвердження виявленого пальпаторно вузла, але і визначення функції ЩЗ. При наявності кількох вузлів у пацієнтів середнього і старшого віку слід виключити функціональну автономію вузлів радіоізотопним скануванням. При наявності солітарного утвору із ознаками злоякісності необхідна пункційна біопсія. Усі вузлові утворення більше 10мм необхідно пункутувати.

Анамнез та фізикальне обстеження

  • виявити симптоми, які можуть вказувати на наявність зобу: захриплість голосу, дисфагія, болі чи здавлення у ділянці шиї.

  • оцінити фактори, які підвищують ризик виникнення вузлового зобу: вік, стать, проживання у зоні йодного дефіциту, вказівка в анамнезі на опромінення, обтяжений сімейний анамнез по раку ЩЗ.

  • оцінити наявність у пацієнта симптомів гіпотиреозу або тиреотоксикозу, хоча більшість пацієнтів із вузловим зобом знаходяться у стані еутиреозу.

  • необхідно провести пальпацію ЩЗ. Раптова поява болісного при пальпації вузла дозволяє запідозрити наявність геморагічної кісти. Наявність у пацієнта потовщення пердньої поверхні шиї за рахунок перерозподілу підшкірної жирової клітковини може створити ілюзію наявності зобу.

  • наявність пальпованого шийного лімфовузла на боці вузлового утворення ЩЗ служить важливою ознакою можливої злоякісності утворення. Інші ознаки (розміри, щільність, зміщуваність) недостатньо чутливі і специфічні для діагностики раку ЩЗ. Про злоякісність вузла можуть свідчити швидкий його ріст і захриплість голосу.

Лабораторні дослідження

  • при наявності вузла ЩЗ повинне бути проведене визначення рівня ТТГ високочутливим методом для оцінки функції ЩЗ. Пригнічений рівень ТТГ вимагає виключення функціональної автономії. Виявлення підвищеного рівня ТТГ свідчить про наявність у хворого гіпотиреозу. Відхилення рівня ТТГ від норми значно зменшує, але не виключає вірогідність наявності раку ЩЗ.

  • визначення рівня тиреоглобуліну при вузловому зобі не є необхідним. Його рівень необхідно інтерпретувати у динаміці, після того як діагноз раку ЩЗ був встановлений і була проведена тиреоїдектомія. Також немає потреби визначати рівні Т4 і кальцитоніну.

  • УЗД дозволяє вияснити розміри і структуру вузлових утворів ЩЗ, уточнити кількість, розміри та структуру вузлових утворень ЩЗ, але не дозволяє твердити про злоякісність цих вузлів. У 30-50% здорових людей виявляються непальповані вузли (діаметром менше 1см). Наявність мікрокальцинатів всередині вузла повинна насторожувати по відношенню до можливого папілярного раку ЩЗ.

  • сцинтиграфія. Метою проведення сцинтиграфії ЩЗ є визначення розмірів і розташування змішаного зобу, а також виявлення “гарячих” (із підвищеним накопиченням ізотопу) і “холодних” (ділянки, які не накопичують ізотоп) вузлів. Проведення сцинтиграфії тільки для виключення злоякісності недоцільне (95% вузлів будуть “холодними”).

  • тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАБ) використовується для діагностики доброякісних і злоякісних вузлів. При отриманні неінформативного результату проводиться повторна біопсія.

  • у більшості випадків випадково виявлені непальповані вузли ЩЗ (інциденталоми) діаметром менше 1,5 см потребують тільки динамічного нагляду: пальпація ЩЗ і УЗД 1 раз у 6 місяців. Необхідно враховувати наявність у пацієнтів наступних факторів: опромінення в анамнезі, обтяжений сімейний анамнез по раку ЩЗ, діаметр вузла більше 1,5 см, УЗД-ознаки (зокрема, мікрокальцинати).

Лікування

Хірургічне лікування

Оперативному лікуванню підлягають злоякісні і деякі доброякісні утворення.

Показання для хірургічного лікування: