1. Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням

Методика визначення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат регламентується Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. зі змінами та доповненнями.

Показник середньоденної заробітної плати розраховується за формулою:

З.П.с.д. = З.П.р.п. / Кр.д.,

де З.П.р.п. – заробітна плата за розрахунковий період;

Кр.д. – кількість робочих днів за розрахунковий період.

Розрахунковий період для розрахунку середньої заробітної плати визначається згідно із пп. 3, 4, 5, 6 Порядку №1266:

1. п.4 – якщо робітник працював більше 6-ти місяців, то розрахунковим періодом є останні 6 календарних місяців(з 1-го по 1-ше число), що передують місяцю, у якому настав страховий випадок;

2. п.5 – якщо робітник працював менше 6 місяців, то розрахунковим періодом є фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го по 1-ше число);

3. п.6 – якщо робітник працював менше 1 календарного місяця, то розрахунковим періодом є фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку.

Визначення суми заробітної плати за розрахунковий період

Зарплата, для включення до розрахунку, має відповідати наступним умовам:

1. вона повинна включатися до фонду оплати праці. До нього включається основна, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються Інструкцією №5.

2. з цих виплат сплачувалися страхові внески;

3. ці виплати обкладалися податком з доходів фізичних осіб;

4. ці виплати здійснено за відпрацьований час (звідси проблема обліку відпускних при визначенні серед. зарплати)

5. виплати не повинні перевищувати граничної суми заробітної плати з якої сплачувалися страхові внески до фондів СС. Розмір граничної суми складає з 1.01.2013=1147×17=19499 грн.

Максимальна величина бази нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) - максимальна сума доходу застрахованої особи, яка дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається, виходячи із місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої на момент настання страхового випадку.

Коли на підприємстві встановлено неповний робочий день (робочий тиждень), середня заробітна плата обчислюється, виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Середній доход добровільно застрахованої особи обчислюється так:

Середньоденна заробітна плата (доход) =	Оподаткований доход (прибуток) за розрахунковий період, з якого сплачувалися страхові внески
	Кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування святкових і неробочих днів, встановлених законодавством)

Для застрахованої особи, якій встановлено підсумований облік робочого часу, застосовується наступна формула розрахунку:

Середньогодинна заробітна плата =	Нарахована за розрахунковий період заробітна плата
	Кількість відпрацьованих годин за певний період

Якщо застрахованій особі виплати призначаються у робочих органах виконавчих дирекцій ФСС ТВП і видаються довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи та за сумісництвом, середня заробітна плата (доход) обчислюється цими робочими органами сумарно.

Особам, які працюють за сумісництвом, середній заробіток для надання допомоги на період тимчасової непрацездатності обчислюється окремо за основним місцем роботи і окремо – за сумісництвом.

Суми відпускних не беруть участі у розрахунку середньої заробітної плати. Про це також свідчить Лист Мінпраці № 20-443, 08.07.2002р

п.9 Порядку №1266 свідчить: У разі коли застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та 6-річного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, та виплати, що не передбачені актами законодавства або що провадяться понад встановлені зазначеними актами норми, в такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу. Отже, разові виплати включаються до розрахунку середньої заробітної плати пропорційно відпрацьованому часу тільки в тому випадку, якщо у розрахунковому періоді було невідпрацьовано деякий час з поважних причин а саме:

1. тимчасова непрацездатність;

2. відпістка у зв’язку з вагітністю та пологами;

3. відпустка по догляду за дитиною до 3-річного віку та 6-річного віку за медичним висновком.

Наприклад: працівник у звітному місяці відпраціював 10 днів, інші дні він був на лікарняному, кількість робочих днів у місяці – 22, заробітна плата 1500 грн., лікарняні 1000 грн., разова премія до дня незалежності 500 грн. Загальна заробітна плата складає 1500 + 1000 + 500 = 3000.

Сума одноразової матеріальної допомоги включається до заробітної плати пропорційно відпрацьованим дням: 500 / 22 × 10 = 227,3 грн.

Отже заробітна плата, що приймає участь у розрахунку середнього показника 1500 + 227,3 = 1727,3 грн.

Для розрахунку допомоги по вагітності та пологах середньоденна заробітна плата розраховується шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, — тимчасова непрацездатність, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку за медичним висновком).

Таким чином, середньоденна зарплата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах, розраховується за такою формулою:

ЗПср = Д : Ккд(рп),

де Д — дохід, що бере участь у розрахунку середньої зарплати та припадає на розрахунковий період;

Ккд(рп) — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Як бачимо, для розрахунку допомоги по вагітності та пологах необхідно розраховувати середньоденну зарплату за один календарний день.

Щодо показника Д (дохід, що бере участь у розрахунку середньої зарплати та припадає на розрахунковий період) зауважимо, що всі виплати, які включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5 та з яких сплачувалися страхові внески до Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності (з урахуванням обмеження за максимальною величиною, у межах якої здійснюється обкладення внесками до соціальних фондів), уключаються до розрахунку середньої зарплати для обчислення допомоги по вагітності та пологах.

Це означає, що до розрахунку середньої зарплати для визначення суми допомоги по вагітності та пологах необхідно включати всі виплати як за відпрацьований, так і за невідпрацьований час. До останніх, зокрема, належать відпускні, оплата простоїв не з вини працівника та інші виплати, зазначені в п.п. 2.2.12 Інструкції № 5.

Водночас звертаємо увагу на порядок включення до розрахунку заохочувальних та компенсаційних виплат, які мають разовий характер, та виплат, не передбачених актами законодавства або які проводяться понад установлені зазначеними актами норми, якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком) (абзац другий п. 9 Порядку № 1266). У цьому випадку такі виплати включаються до розрахунку середньої зарплати для визначення суми допомоги по вагітності та пологах пропорційно відпрацьованим у такому місяці робочим дням.