1. Доходи бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

Джерелами формування коштів Фонду є:

1. страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і порядку, передбачених законодавчими актами;

2. асигнування державного бюджету;

3. суми фінансових санкцій, застрахованих відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладних відповідно до Закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;

4. дохід, одержаний від тимчасово вільних коштів ФСС ВБ, у тому числі резерву коштів, на депозитному рахунку.

5. благодійні внески підприємств установ, організацій та фізичних осіб;

6. інші надходження відповідно до законодавства України.

2. Характеристика та види матеріального забезпечення.

Кошти ФСС ВБ використовуються на:

1. виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг;

2. відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у частині другій ст. 20;

3. фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції та її робочих органів, управління, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

4. створення резерву коштів.

Видатки бюджету фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться у першочерговому порядку.

З метою забезпечення фінансової стабільності утворюється резерв коштів, який не може перевищувати суму, необхідну для виплати допомоги із безробіття в розрахунку на місяць.

Резерв коштів зберігається на спеціальному рахунку в уповноваженому банку України й використовуються за цільовим призначенням за рішенням правління.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають:

1) застраховані особи;

2) незастраховані особи – військовослужбовці Збройних Сил України, прикордонних військ України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до Законів України, Служби безпеки України, органів внутрішніх справ України, звільнені з військової служби у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію,та особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних

3) громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховою Радою України.

4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівника, які не є членами творчих спілок), фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами, за умови сплати страховику страхових внесків.

Види матеріального забезпечення:

1. допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

2. допомога по безробіттю;

3. матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищена допомога безробітного;

4. матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;

5. допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

У випадках, не пов’язаних із застосуванням підсумкового обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах, для розрахунку страхових виплат застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або за один календарний день.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата не може перевищувати максимальну суму (граничну величину) заробітної плати (доходу) та оподаткованого (прибутку), з яких сплачується страхові внески, в розрахунку на один день (годину), яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44)

Якщо середня заробітна плата (доход) обчислюється таким чином, що застрахована особа не мала заробітку перед настанням страхового випадку або, якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середньоденна заробітна плата (за один календарний день) визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

Для застрахованих осіб, які сплачують єдиний податок, з фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, середньоденний дохід, з якого призначаються страхові виплати обчислюється за формулою:

Д=П В/С/К,

де Д – середньоденний дохід;

П – розмір податку за розрахунковий період, що сплачує особа (без урахування збільшення ставки єдиного податку за кожного найманого працівника або члена сім’ї);

В – відсоток суми встановленого розміру податку, що перераховується до Фонду ЗДСС ВБ;

С – розмір страхового внеску на ЗДСС ВБ;

К – кількість календарних днів за розрахунковий період.

Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Допомога з безробіття призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (кількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору та пред’явленням (за наявності) свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

Військовослужбовці Збройних сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійних засадах (далі — військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, звільнені зі служби, подають довідку (довідки) з військового комісаріату, військової частини або іншого формування, утвореного відповідно до законів України, яке виплачує грошове забезпечення, про строки проходження служби, які включаються та (або) прирівнюються до страхового стажу, а також розмір і строки виплати грошового забезпечення відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням. Відповідні довідки подають також особи, які проходили державну службу в підрозділах міліції та були звільнені у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію або звільнені за станом здоров’я.

Відповідно до абзацу 4 п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007р. № 219, до державної служби зайнятості громадяни подають копії відповідних документів (трудової книжки, диплома або іншого док-та про освіту), які зберігаються в їхній особовій справі.

Рішення про призначення допомоги з безробіття, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформлюється наказом центру зайнятості, номер і дата якого заноситься до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітний має бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку ухвалених рішень керівництва центру зайнятості.

Згідно з п.1 ст.23 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які впродовж 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менш як 26 календарних тижнів, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Розмір цієї допомоги визначається у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.01.2001 р. №1266, залежно від страхового стажу: до 2 років — 50%, від 2 до 6 років — 55%, від 6 до 10 років — 60%, понад 10 років — 70%.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів — 100%, упродовж наступних 90 календарних днів — 80%; у подальшому — 70%.

Допомога по безробіттю не може бути вищою за чотирикратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого законодавством, і нижчою від мінімального розміру, встановленого законодавством.

Потрібно зазначити, що п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що до стабілізації економічного становища в Україні мінімальний розмір виплат допомоги по безробіттю визначається правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття під час затвердження бюджету Фонду виходячи з його реальних можливостей. У зв’язку із цим Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття встановило мінімальний розмір допомоги по безробіттю у 2013 р.

З 1 січня допомогу по безробіттю в розмірі 544 грн. передбачено для осіб, визнаних в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, осіб, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (понад 6 місяців) перерви, а також осіб, які шукають роботу вперше, та інших незастрахованих осіб, визнаних у встановленому порядку безробітними, та застрахованих осіб, звільнених з останнього місця роботи з підстав, передбачених пп. 3,4,7,8 ст. 40, ст. 41 і 45 Кодексу законів про працю України. Зазначені особи мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Для застрахованих осіб, визнаних у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески, розмір допомоги встановлено на рівні 882 грн.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Виплата допомоги по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, починається з 91-го календарного дня.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом 2 років. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів, для осіб, які шукають роботу вперше, та інших незастрахованих осіб — 180 календарних днів.

Згідно з п. 5.4 Порядку надання допомоги по безробіттю тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

1) приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (в тому числі поза межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю — на строк, не менший від кількості календарних днів тимчасової роботи. Тимчасовою вважається робота, на яку працівника прийнято на строк до двох або чотирьох місяців у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким на законних під ставах зберігається його місце роботи;

2) порушення умов і строку реєстрації, перереєстрації як безробітного — на строк не менш як 30 календарних днів;

3) недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», наданих безробітному в письмовій формі, — на строк не менш як 15 календарних днів;

4) припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості — на строк не менш як 60 календарних днів.

Згідно з п.4.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінпраці України від 20.11.2000 р. №307, однією з умов для призначення допомоги по безробіттю є готовність особи до участі в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для неї є підходящою. У разі відмови особи від участі в таких громадських роботах без поважних причин розмір допомоги по безробіттю, визначений відповідно до цього пункту, зменшується на 50% строком до трьох місяців.

Виплата допомоги з безробіттю нараховується та виплачується в межах її загальної тривалості в разі невідвідування центру зайнятості з поважних причин, а саме в разі:

- хвороби безробітного — на підставі довідки довільної форми, виданої в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455. За дорученням безробітного, який хворіє, оформленим у встановленому порядку, за наявності названої довідки допомога з безробіття може бути одержана іншою особою;

- надання права безробітному за його заявою залишити місце постійного проживання строком не більш як на 30 календарних днів упродовж календарного року для оздоровлення та літнього відпочинку дітей віком до 14 років;

- сесії чи захисту дипломної роботи, якщо безробітний навчається за заочною чи вечірньою формами навчання в навчальних, закладах не за направленням державної служби зайнятості — за наявності довідки-виклику на сесію та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості впродовж цього періоду;

- призову на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори у Збройні сили України згідно із Законом України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу»;

- визнання особи інвалідом у період одержання допомоги з безробіття, призначеної відповідно до п. 2. 7 та 4. 1 Порядку надання допомоги з безробіття.

Виплата допомоги по безробіттю припиняється в такому разі:

- працевлаштування безробітного, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з одержанням доходу безпосередньо від такої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб’єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами);

- поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення);

- вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва (з дня зарахування до навчального закладу);

- проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості (з дня початку занять);

- призову на строкову військову або альтернативну (не військову) службу (з дати, зазначеної в повістці);

- набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного (з дня набрання законної сили вироком суду або рішенням суду);

- призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку;

- призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості (з дня встановлення порушення);

- призначення безробітній жінці допомоги з вагітності та пологів (з дня набуття такого права відповідно до медичної довідки);

- подання письмової заяви про бажання доглядати за дитиною до досягнення нею трирічного віку (з дня подання заяви або з дати, зазначеної в заяві);

- подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості (з дня подання заяви або з дати, зазначеної в заяві);

- переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість або закінчення строку реєстрації місця проживання (з наступного дня після виписки або закінчення строку реєстрації);

- закінчення строку її виплати (з наступного дня);

- зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості впродовж 30 і більше календарних днів (з наступного дня після останнього відвідування безробітним центру зайнятості);

- визнання непрацездатною особи з інвалідністю в період перебування її на обліку як безробітної (з дня видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії);

- відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, в тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності);

- відмови безробітного від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;

- смерті безробітного (з дня смерті).

Питання для самоконтролю

1. На які цілі використовуються кошти бюджету ФФСС ВБ?

2. Як розрахувати розмір допомоги з безробіття?

3. Якою є тривалість виплати допомоги з безробіття?

4. Яким є максимальний розмір допомоги з безробіття?

5. Які умови надання, розмір та тривалість виплати допомоги з часткового безробіття?