2. Порядок призначення та здійснення страхових виплат

У разі настання страхового випадку застрахованій особі ви­плачується допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Підставою для виплати допомоги є виданий в установлено­му порядку листок непрацездатності, в якому повинна бути по­значка зв'язку хвороби із страховим випадком, та наявність акта про нещасний випадок або акта розслідування професійного за­хворювання за встановленою формою.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пов'язаних з нещасним випадком на вироб­ництві або професійним захворюванням, призначається і виплачується за місцем роботи застрахованої особи, на якому став­ся страховий випадок, у розмірі 100% втраченої середньої заро­бітної плати за робочі дні (години) згідно із графіком роботи, що припадають на дні тимчасової непрацездатності.

Якщо застрахована особа працює за сумісництвом, допомога призначається і виплачується страхувальником за місцем ро­боти, де стався страховий випадок.

Допомога добровільно застрахованій особі призначається відділенням, у якому вона зареєстрована, з шостого дня тимча­сової непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на ви­робництві або професійним захворюванням.

Допомога призначається, якщо застрахована особа зверну­лася за нею не пізніше 6 місяців з дня відновлення працездат­ності або встановлення інвалідності.

При зверненні за допомо­гою після шести місяців вона може бути надана лише у виняткових випадках з поважних причин за рішенням постійної комісії правління ФСС НВВ з питань страхових виплат, соціальних по­слуг потерпілим та їх реабілітації.

Одноразова допомога потерпілому призначається при вста­новленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездат­ності.

Для розгляду справи про призначення одноразової допо­моги до відділення ФСС НВВ подаються: заява потерпілого, акт про нещасний випадок за формою Н-1 (Н-5, П-4), рішення суду про встановлення факту нещасного випадку (якщо було засідан­ня суду), висновок МСЕК про ступінь втрати працездатності, довідка про середню заробітну плату потерпілого, копія трудо­вої книжки, завірена страхувальником.

ФСС НВВ проводить одноразову страхову виплату потерпі­лому, сума якої визначається із розрахунку середньої заробітної плати (доходу) потерпілого за кожний відсоток втрати потерпі­лим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески на дату настання права потерпілого на призначення од­норазової допомоги за формулою:

П = З К,

де П - сума допомоги;

З - середньоденна заробітна плата особи;

К - кількість відсотків втрати потерпі­лим професійної працездатності.

Коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому вста­новлено інший, вищий ступінь стійкої втрати професійної пра­цездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншо­го каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому проводиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК. При цьому розмір одноразової допомоги також не може перевищувати чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати, з якої справляються внески.

При повторному ушкодженні здоров'я працівника з вини іншого роботодавця страхова виплата проводиться на загальних підставах.

Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встанов­лено, що ушкодження здоров'я настало не тільки з вини робото­давця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більше ніж на 50%.

ФСС НВВ одноразова допомога виплачується потерпілому в місячний строк з дня визначення МСЕК стійкої втрати профе­сійної працездатності в день, установлений постановою відділен­ня.

Щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, призначається при встанов­ленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Для розгляду справи про призначення виплати до відділення ФСС НВВ подають: заяву потерпілого; акт за формою Н-1 (Н-5, П-4); рішення суду про встановлення факту випадку; висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності; довідку про середню заробітну плату; копію трудової книжки; довідку про розмір пенсії за інвалідністю тощо.

Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відпо­відно до ступеня втрати професійної працездатності та середньо­місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до ушкоджен­ня здоров'я.

Сума щомісячної страхової виплати не повинна пе­ревищувати середньомісячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію за інвалідністю у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна переви­щувати середньомісячний заробіток (доход), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Якщо сума щомісячної страхової виплати та пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на ви­робництві або професійного захворювання перевищує серед­ньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, то зменшенню підлягає сума щомісячної страхової виплати.

Перерахування розміру щомісячних страхових виплат проводиться у випадках:

зміни ступеня втрати професійної працездатності;

зростання у попередньому календарному році середньої за­робітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статисти­ки. Таке перерахування проводиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної стра­хової виплати не зменшується.

При проведенні перерахування щомісячних страхових вип­лат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісяч­на заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (гра­ничну суму) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески. Сума перерахованої виплати та пенсії за інвалідністю обмежуються відкоригованим середньомісячним заробітком.

Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з наступного місяця після місяця, в якому вона призначена, в дні, установлені постановами відділень.

Страхові виплати проводяться протягом строку, на який встановлено МСЕК стійку втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком.

Моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробни­цтва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної праце­здатності, відшкодовується ФСС НВВ за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалеж­но від інших страхових виплат.

Для розгляду справ про страхові виплати до відділення по­даються: заява потерпілого, рішення суду про відшкодування моральної шкоди, висновок медичних органів.

Сума виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається у судовому порядку. При цьому сума цієї виплати не може пере­вищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, вста­новленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших стра­хових виплат.

За потерпілим, тимчасово переведеним на більш легку нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати про­фесійної працездатності.

Необхідність переведення потерпіло­го на іншу роботу, її тривалість та характер встановлюються ЛКК або МСЕК.

За згодою потерпілого роботодавець зобов'язаний надати рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу.

Якщо у встанов­лений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потер­пілого відповідною роботою, ФСС НВВ сплачує потерпілому страхову виплату в розмірі його середньомісячного заробітку.

Якщо працівника за станом здоров'я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК переведено на більш легку нижчеоплачувану роботу, то роботодавець згідно зі ст. 170 Кодексу законів про працю Ук­раїни зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок коштів підприємства, організації, установи.

Починаючи з п'ятнадцятого дня переведення потерпілого на більш легку роботу, доплату потерпілому до середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, провадить підприємство за ра­хунок страхових внесків до ФСС НВВ на строк, встановлений ЛКК або МСЕК.

Потерпілому, який проходить професійне навчання або перекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року), ФСС НВВ провадить щомісячні страхові виплати у розмірі середньомісячного заробітку протя­гом строку, визначеного програмою реабілітації.

У разі смерті потерпілого право на одержання одноразової допомоги має його сім'я та особи, які перебували на його утриманні, а також його дитина, яка народилася протягом не більше ніж десятимісячного строку після його смерті.

Право на отримання страхової допомоги настає з дня смерті годувальника, але не раніше дня виникнення права на страхові виплати.

Особи, які перебували на утриманні потерпілого:

1)діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами денної форми навчання – до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ними 23 років;

2)жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3. інваліди – члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4. неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачу­вав або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5. непрацездатні особи, які не перебували на утриманні по­мерлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпі­лого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померло­го, або інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Відділення приймає рішення про призначення виплати у разі втрати годувальника за умови подання відповідних документів.

Розмір одноразової допомоги сім'ї потерпілого повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого, і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну осо­бу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більше ніж десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Розмір одноразової допомоги сім'ї потерпілого не залежить від наявності та кількості в сім'ї осіб, які перебували на його утри­манні. Розмір допомоги кожній особі, яка перебувала на утри­манні потерпілого, не залежить від розміру одноразової допо­моги сім'ї потерпілого.

Розмір одноразової допомоги не обмежується і не підлягає зменшенню з підстави, що комісією з розслідування нещасного випадку було встановлено ушкодження здоров'я не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим норматив­них актів про охорону праці.

Одноразова допомога сім'ї та особам, які мають на це право, у разі смерті потерпілого виплачується у місячний строк з дня смерті застрахованої особи в день, установлений постановою відділення.

У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більше ніж десятимісячного строку після його смерті.

Особам, які мають право на виплату в зв'язку із смертю годуваль­ника, страхові виплати провадяться з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Відділення розглядає справи про призначення виплат у разі втрати годувальника за умови подання законодавчо визначених документів у триденний строк з моменту звернення заявника.

Суми страхових виплат особам визначаються із середньомі­сячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка при­падала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

Страхові виплати особам, які втратили годувальника, прова­дяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів.

Якщо потерпілий одержував страхові виплати і не працював, то розмір відшкоду­вання шкоди у разі його смерті визначається на основі суми що­місячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних стра­хових виплат.

Страхові виплати провадяться щомісячно з наступного міся­ця після місяця, в якому вони призначені, в дні, установлені по­становами відділень.

Допомога на поховання.При настанні страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку організувати похован­ня померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуаль­них послуг відповідно до місцевих умов.

Витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги провадяться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Украї­ни «Про затвердження Порядку проведення витрат на похован­ня у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на вироб­ництві або професійного захворювання» від 11 липня 2001р. № 826 та Постанови правління ФСС НВВ «Про витрати на по­ховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» від 15 серпня 2001р. № 22 і Постанови правління ФСС НВВ «Про внесення допов­нення до постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 15 серпня 2001р. № 22» від 1 листопа­да 2001р. №39.

ФСС НВВ повинен виплачувати допомогу дитині у випадку завдання шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності.

ФСС НВВ надає щомісячну допомогу такій дитині як інваліду дитинства до 16 років або до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Після досягнення заз­наченими особами 16 років ФСС НВВ зобов'язаний проводити їм виплати у розмірі середньомісячного заробітку, що склався на території області (міста), в якій вони проживають, але не мен­ше середньомісячного заробітку в країні на день виплати.

ФСС НВВ зобов'язаний сприяти створенню умов для надан­ня допомоги при настанні нещасного випадку, організовувати лікування потерпілих, вживати заходів для підтримання і віднов­лення їх працездатності.

Сюди можна віднести, наприклад, надання потерпілим, які стали інвалідами, безоплатно путівок на санаторно-курортне лікування і компенсацію їх вартості у встановленому розмірі, якщо потерпілий самостійно придбав таку путівку.

Надають путівки інвалідам за висновком МСЕК не частіше одного разу на три роки, а інвалідам І групи – щорічно.

Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад. Особі, яка супроводжує потерпілого, компенсуються витрати на проїзд і житло згідно із законодавством про службові відрядження.

Потерпілому, який став інвалідом і використав щорічну відпустку до одержання путівки в санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (включаючи час проїзду) зі збереженням на цей час середньомісячного заробітку, який він мав до пошкодження здоров'я, або заро­бітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого).

За наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля ФСС НВВ компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, ремонту і технічного обслуговування.

ФСС НВВ фінансує інші витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, лікування, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.

Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою на місяць від:

1. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, – на спеціальний медичний догляд;

2. половини розміру мінімальної заробітної плати – на постійний сторонній догляд;

3. чверті розміру мінімальної заробітної плати – на побутове обслуговування.

Питання для самоконтролю

1. Які види страхових виплат у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання можуть призначатися потерпілому?

2. Який порядок призначення допомоги у зв'язку з тимчасовою не­працездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності?

3. Як призначається одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності?

4. Які умови і порядок призначення щомісячної грошової суми в разі втрати працездатності?

5. Який розрахунок грошової суми за моральну (немайнову) шкоду?

6. Як визначити виплату потерпілому при тимчасовому переведенні його на легшу роботу?

7. Чи здійснюються виплати потерпілому під час його професійної реабілітації?

8. Який механізм визначення щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого?

9. Як визначити одноразову допомогу у разі смерті потерпілого?

10. Чи обмежуються витрати на поховання потерпілого?

11. Яким чином здійснюється управління соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання?