2. Нетрадиційні джерела фінансування соціальної сфери

Фінансування соціальної сфери в Україні здійснюється під впливом економічних, організаційних, соціальних чинників із використанням коштів соціального страхування, коштів державного і місцевого бюджетів, а також спеціа­льних фондів.

Важливим питанням формування фінансової бази соціальних програм є створення недержавних пенсійних фондів. Але вони не можуть розв'язати всіх проблем фінансування соціальних заходів. У той час, як соціальне забезпе­чення здійснює перерозподіл доходів у межах єдиної системи державного захисту, приватні послуги залежать від внесків індивідів та ризику втрати здоров'я і працездатності. Одним із найбільших недоліків функціонування недержавних пенсійних фондів може бути низький рівень віддачі вкладених коштів у через високі адміністративні затрати та інвестиційні обмеження.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає ряд найновіших підходів та положень, зокрема персоніфікацію обліку пенсійних рахунків, визначення розмірів пенсій на основі середнього заробітку за весь період трудового стажу, заохочення до відкладання терміну виходу на пенсію, збільшення тривалості трудового стажу для одержання пенсій, зарахування до трудового стажу місяців, за які сплачувалися внески, покладення відповідальності за фінансу­вання соціальної допомоги на державний бюджет тощо.

Перехід до ринкових відносин покликав до життя нові нетрадиційні для нашої держави, джерела фінансування соціальної сфери. Це різноманітні благодійні та близькі до них за призначенням соціальні фонди. Роль цих джерел у задоволенні соціальних потреб зростатиме, тому що ринок неминуче породжує соціальну диференціацію громадян, внаслідок чого утворюється значна за чисельністю група людей, які не забезпечуються ні державними структурами, ні підприємствами та організаціями. Реальна фінансова допомога для таких категорій громадян може надходити тільки в порядку благодійності або шляхом збору та перерозподілу коштів інших со­ціальних груп.

Спеціальні цільові фонди — це особлива форма організації фінансів, яка характеризується добровільністю об'єднання коштів різних суб'єктів господарювання та населення для реалізації конкретних цілей і програм у галузі економічного розвитку та розв'язання соціальних проблем.

Джерела надходження коштів до цільових фондів і напрямки їх витрачання специфічні і залежать від характеру та мети їх створення. Проте можна виділити властиву цим коштам закономірність, яка полягає у перева­жній частці надходжень від підприємств і організацій, установ та окремих громадян на основі спонсорства. Витрати ж фондів не переслідують мети до­бування прибутку, хоч у цілому вони можуть і супроводжуватись одержанням доходу.

За статутною діяльністю цільові фонди не мають фінансових зобов'язань перед державним бюджетом, у тому числі вони звільнені від спла­ти податків, державних та митних стягнень (мита).

Благодійний фонд — це особлива форма організації фінансових відносин, яка характеризується виключно добровільними надходженнями коштів для створення фондів і використанням наявних коштів на благодійні цілі.

Благодійні фонди, як правило, функціонують на правах юридичної особи і є самоврядними суб'єктами.

Приклад.

У Донецькій області на 1.01.2001 р. було зареєстровано 136 благодійних фондів. Деякі з них носять імена своїх створювачів, вже кілька років існує благодійний обласний фонд імені Євгена Щербаня.

Діють також фонди Донецької області, як «Донецький фонд соціального захисту та милосердя», «Донбас - милосердя», «Хесед Цдака (милосердя, допомога потребуючим)», «Доброта», «Забота», «Захист та сприяння» тощо.

У Харківській області протягом 2003 року було зареєстровано понад 60 благодійних організацій.

Це самоврядні органи громадськості, метою створення яких виступає благодійна діяльність, що здійснюється передусім відносно хворих та громадян пенсійного віку.

Кошти цих фондів створюються за рахунок:

1) добровільних внесків, дарунків, відрахувань громадських організацій, творчих спілок, колективів підприємств, установ, окремих громадян;

2) прибутку, одержаного від виробничо-господарської діяльності організацій та підприємств, створюваних фондами;

3) надходжень від закордонних фондів та окремих осіб;

4) доходів від заходів, що проводяться на користь фонду, лотерей, платних послуг, видавничої та іншої діяльності (телемости, телемарафони).

Напрями витрачання грошових коштів, що надходять у благодійні фонди, визначаються правлінням фонду або пленумом представників засновників і фіксуються в кошторисі доходів та витрат. Витрачання коштів визначається цілями створення фонду, які конкретизують статутні завдання фонду. Головною надзвичайною рисою є витрачання коштів на безоплатній основі з благодійною спрямованістю.

В Україні благодійні фонди тільки починають розвиватися, а в інших державах їх кількість істотно більша. У США існує понад 50 тисяч рі­зних благодійних фондів. Вони носять імена своїх засновників: фонд Рокфеллера, фонд Карнегі та ін. Кошти, направлені підприємцями у ці фонди, звільнюються від оподаткування

Питання для самоконтролю

1. Які існують проблеми соціального страхування в Україні в умо­вах трансформаційних перетворень?

2. Які види державного обов'язкового соціального страхування вже запроваджено?

3. Які особливості реформованої пенсійної системи України?

4. Які напрями подальшого удосконалення пенсійного страхуван­ня?

5. Які проблеми та напрями удосконалення соціального страхуван­ня з тимчасової втрати працездатності?

6. Що необхідно змінити в системі соціального страхування від нещасного випадку на виробництві?

7. Які існують заходи щодо покращення соціального страхування на випадок безробіття?

8. Що стримує запровадження медичного страхування?

9. Чи є досконалою організаційна структура системи соціального страхування?

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Асистанс — договір страхування на випадок раптового захворювання, тілесних пошкоджень внаслідок нещасного випадку, а також смерті під час перебування за кордоном.

Безробіття - втрата працездатною особою працездатного віку роботи з об'єктивних чи суб'єктивних причин, яка призвела до втрати заробітної плати або інших, передбачених законом доходів.

Державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.

Державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Загальний трудовий стаж - це загальна тривалість трудової або іншої суспільно-корисної діяльності та інших періодів, визначених в законодавстві, незалежно від перерв.

Застрахована особа - найманий працівник, а також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Інвалідність - це стійкий розлад функцій організму, зумовлений захворюванням, наслідком травм або вродженим дефектом, який призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

Індекс вартості життя - індекс роздрібних цін спеціального набору товарів і послуг, що входить до бюджету середнього споживача (споживчий кошик) і становить його прожитковий мінімум (використовується світовою практикою).

Індекс людського розвитку - це індекс розвитку людського потенціалу, який використовують для визначення рівня життя в різних країнах.

Кошик споживача - вартість стандартного набору товарів та послуг масового вживання середнього споживача в конкретній країні в певний час.

Малозабезпеченість - це неспроможність особи чи сім'ї з огляду на об'єктивні чинники забезпечити середньомісячний сукупний дохід на рівні прожиткового мінімуму.

Матеріальна допомога - є формою соціальних послуг, яка надається особам, що перебувають у складній життєвій ситуації, у вигляді грошової або натуральної допомоги: продуктів харчування, засобів санітарії і особистої гігієни, засобів догляду за дітьми, одягу, взуття та інших предметів першої необхідності, палива, а також технічних і допоміжних засобів реабілітації.

Медичне страхування - передбачає страхування на випадок втрати здоров'я з будь-якої причини, у тому числі: у зв'язку з хворобою та нещасним випадком.

Міністерство праці та соціальної політики України - головний орган у системі органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі зайнятості, соціального захисту населення, соціального страхування, оплати, нормування праці, пенсійного забезпечення, соціального обслуговування, трудової міграції, соціально-трудових відносин, трудової міграції.

Найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи.

Недержавне пенсійне забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Обмеження життєдіяльності - це повна або часткова втрата здатності обслуговувати себе, самостійно пересуватись, орієнтуватись, спілкуватись, контролювати свою поведінку, вчитись, займатись трудовою діяльністю.

Об'єкт загальнообов'язкового державного соціального страхування - страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Пенсійний контракт - є договором між пенсійним фондом та його вкладником, який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника.

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Професійне захворювання - захворювання, яке виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлене дією на організм виключно або переважно факторів виробництва, характерних для конкретної професії.

Рівень і якість життя - інтегровані показники соціально-економічного розвитку країн.

Рівень життя населення - міра задоволення матеріальних, духовних та соціальних потреб людей.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованих в Україні іноземних підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників.

Спеціальний трудовий стаж - це тривалість роботи у певних галузях народного господарства, у певних умовах праці, у визначених місцевостях чи природнокліматичних умовах, за професіями, посадами, а також деяких видів суспільно-корисної діяльності.

Страхові внески - відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Страхові пенсії - це щомісячні грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, передбачених законом.

Страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг.

Страховими виплатами - є грошові суми, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, за настання страхового випадку.

Страховий ризик - це обставина, внаслідок якої застрахована особа або члени її сім'ї можуть втратити тимчасово засоби існування та потребувати матеріального забезпечення або надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Страховий стаж - це період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і сплачує або за неї сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в порядку, встановленому законодавством.

Страхування від нещасного випадку - є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї - це обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Соціальна допомога - гарантовані, врегульовані нормами права разові або періодичні виплати соціально-аліментарного характеру чи набір товарів і послуг, що надаються з метою матеріальної підтримки громадян, які в силу певних соціальних випадків, передбачених законом, потребують такої допомоги.

Соціальні норми і нормативи - показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами.

Соціальні послуги - комплекс правових, економічних, психологічних, освітніх, медичних, реабілітаційних та інших заходів, спрямованих на окремі соціальні групи чи індивідів, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги (далі - особи, що потребують соціальних послуг), з метою поліпшення або відтворення їх життєдіяльності, соціальної адаптації та повернення до повноцінного життя.

Соціальний ризик - це імовірність погіршення матеріального становища в результаті втрати тимчасово або назавжди заробітку або трудового доходу з об'єктивних соціально значущих причин, а також у зв'язку з додатковими витратами по утриманню дітей та інших членів сім'ї, що потребують допомоги, по задоволенню потреб у медичних і соціальних послугах.

Соціальне страхування - це форма соціального захисту населення, система заходів щодо матеріального забезпечення та соціального обслуговування в старості, на випадок тимчасової або постійної втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття та в інших випадках, передбачених законодавством.

Соціальні фонди - це термін, який відображає їх цільове призначення: реалізація соціальних завдань, тобто фінансування соціальних виплат, послуг та пільг.

Суб'єкти загальнообов'язкового державного соціального страхування - застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники і страховики.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Безугла В. О., Загірняк Д. М., Шаповал Л. П. Соціальне страхування. Навч. Посіб. / В. О. Безугла, Д. М. Загірняк, Л. П. Шаповал - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 208 с.

2. Внукова Н.М. Соціальне страхування: Навч. Посібник / Н.М. Внукова, Н.В. Кузьминчук – К.: Кондор, 2006. – 412 с.

3. Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі обов’язкового державного пенсійного страхування: Постанова КМУ від 04.06.1998 р. №794

4. Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р.№1266

5. Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в результаті захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 06.05.2001 р. №439

6. Про державну допомогу сім’ям з дітьми: Закон від 22.03.2001 р. №2334-ІІІ

7. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон від 09.07.2003 р. №1058–ІV

8. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: ЗУ від 02.03.2000 р. № 1533–ІІІ

9. Про зайнятість населення: Закон від 01.03.91 р. № 803-ХІІ

10. Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи в Україні: Закон від 8.07.2011 р. № 3668-VI

11. Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування: Закон від 26.06.1997 р. №400/97–ВР

12. Про збір та облік єдиного внеску на ЗДСС: Закон від 8.07.2010 р. № 2464-VІ

13. Про ЗДСС від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон від 23.09.1999 р. № 1105–ХІІ

14. Про ЗДСС у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням : Закон від 18.01.2001 р. № 2240-III.

15. Про недержав­не пенсійне забезпечення: Закон від 09.07.2003 № 1057-IV

16. Про пенсійне забезпечення: Закон від 05.11.1991 р. № 1788-XII

17. Про Пенсійний фонд України: Положення від 06.04.2011 р. № 384/2011

18. Про розміри внесків на деякі види ЗДСС: Закон від 11.01.2001 р. № 2213-III.

19. Про страхові тарифи на ЗДСС від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон від 22.02.2001 р. №2272—ІІІ.

20. Юрій С.І. Соціальне страхування: Підручник/ С.І. Юрій – К.: Кондор. – 2004.