Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pos1bnik_Ekon_Anal1z2010.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

4.5. Економічна оцінка показників ефективності капітальних інвестицій

Для вибору найефективніших напрямів капітальних інвестицій у сільське господарство, обґрунтування найкращих варіантів бу­дівництва нових, розширення і реконструкції діючих підприємств і об'єднань, впровадження нових технологій, машин і устаткування необхідно проводити детальний аналіз показників економічної ефек­тивності інвестицій. У практиці сільськогосподарського виробництва визначають і аналізують загальну (абсолютну) і відносну (порів­няльну) ефективність капітальних інвестицій. Загальна — це відношення ефекту до капітальних вкладень, які його зумовили, а відносна — відношення економії поточних витрат до різниці вкла­день по більш і менш капіталомістких варіантах. Розрахунки загаль­ної і відносної ефективності вкладень доповнюють один одного. По окремих сільськогосподарських підприємствах ефектом капітальних інвестицій у сільське господарство є приріст прибутку (чистого дохо­ду). Ефективність же визначається як відношення його до вкладень, що зумовили цей приріст.

Загальну економічну ефективність капітальних інвестицій у сільське господарство на рівні господарств розраховують на всіх етапах роз­робки бізнес-планів розвитку, при проектуванні окремих будов і об'єктів, оцінці результатів виконання планів капітального бу­дівництва та виборі першочергових напрямів капітальних вкладень.

Категорія ефективності капітальних інвестицій у сільське госпо­дарство складна й багатогранна. Для її всебічної характеристики необхідно застосовувати систему економічних показників.

По сільськогосподарських підприємствах (організаціях), зокрема по цільових комплексних програмах будівництва на селі, окремих техніко-економічних проблемах чи заходах визначають відношення приросту річного обсягу чистої продукції (валового доходу) до ка­пітальних інвестицій, які зумовили цей приріст, і відношення при­росту річного обсягу валової продукції в порівняльних цінах до зазначених вкладень.

По окремих сільськогосподарських об'єктах, будовах, заходах чи техніко-економічних проблемах ефективність характеризується по­казником рентабельності вкладень, який обчислюють за формулою:

Еп =

де Еп. — показник рентабельності капітальних вкладень;

Ц — середньорічна вартість продукції по закупівельних ці­нах, грн.;

С — середньорічна собівартість продукції, гри.;

К — кошторисна вартість об'єкта, будови (заходу), грн.

Крім того, розраховують й аналізують відношення приросту ва­лової продукції (у натуральному виразі і в порівняльних цінах) до капітальних вкладень. %

Показники загальної економічної ефективності капітальних інвестицій порівнюють в планово-нормативними і з аналогічними показ­никами за попередній період, а також з досягнутими в передових однотипних господарствах, на підприємствах, в об'єднаннях.

Капітальні вкладення вважають економічно ефективними, якщо коефіцієнти загальної ефективності не нижчі планових нормативних і аналогічних показників за попередній період.

Згідно з Типовою методикою визначення ефективності капіталь­них інвестицій норматив загальної ефективності для сільського госпо­дарства становить 0,07, тобто нормативний строк окупності вкла­день дорівнює 14,3 року.

До основних показників загальної економічної ефективності ка­пітальних вкладень у сільськогосподарське виробництво на рівні господарства відносять підвищення продуктивності живої праці, яке припадає на 1 гривню капітальних інвестицій, що його зумовили, а також строки окупності загальних обсягів капітальних вкладень за рахунок приросту чистого доходу (прибутку).

Якщо капітальні вкладення забезпечують підвищення якості сільськогосподарської продукції, то їх ефективність виражається відношенням одержаного ефекту до вкладень, що його зумовили:

Eяк =

де Ц2 і Ц1 — реалізаційна ціна одиниці продукції підвищеної та

попередньої якості, грн.;

q — кількість продукції підвищеної якості, ц;

К1—додаткові капітальні вкладення, пов'язані з підвищен­ням якості продукції, грн. :

Оскільки в сільському господарстві — земля — головний засіб виробництва, на підвищення родючості витрачаються великі кошти, то при розрахунках та аналізі загальної ефективності капітальних вкладень сільськогосподарських підприємств обов'язково визначають продуктивність земельних угідь, що характеризується розмірами валової продукції, валового та чистого доходу (прибутку), одержа­них з одиниці земельної площі.

Додатковими показниками загальної економічної ефективності капітальних інвестицій у сільськогосподарське виробництво на рівні господарства є: збільшення розмірів валової продукції, приросту валового та чистого доходу (прибутку) на 1 грн. приросту основних виробничих фондів; підвищення фондовіддачі та зниження фондо­місткості продукції; зниження собівартості продукції; питомі капітальні інвестицій (на одиницю земельних угідь, на одиницю потуж­ностей, що вводяться в дію, або на одиницю приросту продукції), підвищення рентабельності виробництва.

Для повного аналізу загальної ефективності капітальних інвестицій до розрахунку включають сукупні капітальні інвестиції, спря­мовані як на розширене, так і на просте відтворення основних засо­бів виробництва. Проте необхідно визначити й аналізувати також ефективність чистих капітальних інвестицій, спрямованих лише на розширене відтворення основних засобів. При цьому з суми усіх ка­пітальних інвестицій в об'єкт сільськогосподарського призначення вираховують вартість основних фондів, які вибули.

Відносну економічну ефективність капітальних інвестицій визна­чають та аналізують на стадії планування чи проектування для ви­бору найкращого з кількох можливих варіантів вирішення госпо­дарських або технічних завдань, будівництва нових, розширення і реконструкції діючих підприємств, впровадження нової технології, техніки, досконалих способів організації виробництва, формування основного стада тварин і багаторічних насаджень тощо.

Основним показником відносної ефективності капітальних інвестицій є мінімум приведених витрат (Пз, і Пз), який визначають за фор­мулою:

Пз = С1 + Ен х К1 - мінімум,

або

Пз = К1 + Тн х С1 - мінімум

де К1 — капітальні вкладення на і-му варіанту, грн.;

С1 — собівартість по і-му варіанту, грн.;

Ен — нормативний коефіцієнт відносної ефективності капіталь­них вкладень у сільське господарство;

Тн — нормативний строк окупності капітальних вкладень у сіль­ське господарство, років.

Нормативний коефіцієнт відносної ефективності в цілому по сільському господарству може прийматися у розмірі 0,12, а по вкла­деннях у сільськогосподарську техніку — 0,15.

При оцінці двох варіантів вкладень показником порівняльної ефективності може бути строк окупності додаткових капітальних вкладень за рахунок економії, одержаної від зниження собівартості (Т)

Т = або Е = ,

де Е — коефіцієнт порівняльної ефективності;

К1 і К2 — капітальні вкладення по варіантах, що порівнюються, грн.;

С1 і С2 — собівартість (поточні виробничі витрати) по тих же варіантах, грн.

По більш капіталомісткому варіанту строк окупності капіталь­них вкладень (Т') можна визначити за формулою:

де П — різниця річного чистого доходу по більш і менш капітало­місткому варіантах, зумовлена додатковими капітальними вкладен­нями, грн.

Розрахунковий строк окупності порівнюється з нормативним, який для сукупних капітальних вкладень становить 8,33 року, а для вкладень у нову техніку — 6,66. Варіант заходу із терміном окупності нижче нормативного приймається за найефективніший, якщо при його впровадженні не зменшується вихід продукції з оди­ниці земельної площі.

При визначенні й аналізі економічної ефективності капітальних вкладень у сільськогосподарське виробництво враховують розрив у часі між здійсненням капітальних вкладень і одержанням ефекту. При капітальних вкладеннях у техніку такого розриву (лагу) немає або він незначний і його можна не враховувати, в будівництво ж сільськогосподарських об'єктів необхідно враховувати. Це розрив може бути приблизно визначений на основі нормативних строків освоєння проектних потужностей об'єктів. Більш ефективними є такі вкладення, лаг між якими та часом одержання розрахункового ефекту мінімальний.