Тема 5. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг

Тема 5.1. Аналіз виробництва продукції рослинництва

5.1.1. Аналіз виконання виробничої програми рослинництва.

5.1.2. Аналіз причин зміни посівних площ і урожайності сільськогосподарських культур

5.1.3. Резерви збільшення виробництва продукції рослинництва і поліпшення її якості.

0. 5.1.1. Аналіз виконання виробничої програми рослинництва

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції один з основних показників, які характеризують діяльність сільськогосподарських підприємств. Від його величини залежить об’єм реалізації продукції, а отже, і ступінь задоволення потреб населення в продуктах харчування, а промисловості – в сировині.

Від об’єму виробництва продукції залежать також рівень її собівартості, сума прибутку, рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства, його платоспроможність та інші економічні показники. Тому аналіз діяльності підприємства необхідно розпочати з вивчення об’єму виробництва продукції рослинництва.

Завданням аналізу виробництва продукції рослинництва є виявлення додаткових можливостей збільшення виробництва продукції, поліпшення її асортименту і якості та зменшення втрат. За допомогою аналізу оцінюють: досягнутий рівень виробництва продукції; виконання контрактів і замовлень, договорів з покупцями і забезпечення продукцією потреб підприємства; виконання плану валового виробництва і фактори, які його зумовили. Аналізують його також причини зміни розміру посівної площі та урожайності культур, вивчають передовий світовий досвід щодо виробництва екологічно чистої продукції, розробляють заходи збільшення виробництва продукції, поліпшення її якості, оптимізації витрат на виробництво, нарощування обсягу конкурентоспроможної продукції, обґрунтовують стратегію розвитку галузі, тощо.

Основними джерелами інформації є: форма статистичної звітності №50 с. г. “Основні економічні показники роботи сільгосппідприємства”, дані бухгалтерського обліку, виробничий звіт 10.3а с. г., нормативно-довідкова література, тощо.

Рівень виконання плану валового збору оцінюють на основі порівняння фактичного валового збору з плановим (табл. 5.1.1).

Аналіз даних таблиці 5.1.1. показує, що план валового збору зернових перевиконано на 3292 ц (28257-24965), або на 13,2%. Це сталося в основному за рахунок перевиконання плану урожайності всіх культур, крім вівса і гречки. Крім того збільшилась площа посіву пшениці і кукурудзи відповідно на 42 і 5 га.

Таблиця 5.1.1.

Виконання плану валових зборів зернових культур

Культура	Валовий збір, ц.			Площа посіву, га.			Урожайність, ц/га.
	За планом	Фактично	Відхилення (+;-)	За планом	Фактично	Відхилення (+;-)	За планом	Фактично	Відхилення (+;-)
Пшениця Ячмінь Кукурудза Горох Овес Гречка	12528 6072 3105 1925 1140 195	15483 6808 3480 1647 700 139	+2955 +736 +375 -278 -440 -56	348 184 115 77 38 15	390 184 120 61 25 12	+42 - +5 -16 -13 -3	36 33 27 25 30 13	39,7 37 29 27 28 11,6	+3,7 +4 +2 +2 -2 -1,4
Разом:	24965	28257	+3292	777	792	+15	32,1	35,7	+3,6

Відхилення валового збору по окремих культурах зумовлюється двома факторами – зміною посівної площі та врожайності. Щоб виявити вплив цих факторів на зміну валового збору, застосовують метод ланцюгових підстановок або різниць. Розрахунок ведуть за формулами:

,

де і відхилення валового збору відповідно за рахунок зміни розміру площі посіву і врожайності;

і - площа посіву за планом і фактично;

і - урожайність окремої культури за планом і фактично.

Використавши вищенаведені рівняння, виявимо зміну валового збору за рахунок зміни площі і врожайності по окремих культурах (табл. 5.1.2).

Дані таблиці 4.1.2. показують, що збільшення валового збору пшениці сталося як за рахунок збільшення посівної площі, так і підвищення врожайності.

Невиконання плану посіву гороху на 16 га призвело до недоодержання 400 ц зерна. Цей недобір був частково (122 ц) компенсований підвищенням урожайності гороху на 2 ц/га.

Таблиця 5.1.2.