Аналіз конкурентоспроможності

Показник	АК “Золота нива”				СТОВ “Гостинне”
	Реаліза-ційна ціна 1 грн.	Вироб-нича собівар-тість 1 ц, грн.	Прибу-ток на 1 ц, грн.	Коеф. цінової конку-ренто-спро-можності	Реаліза-ційна ціна 1 грн.	Вироб-нича собівар-тість 1 ц, грн.	Прибу-ток на 1 ц, грн.	Коеф. цінової конку-ренто-спро-можності
Зерно в т. ч. озима пшениця	87,5 88,0	75,4 71,3	+12,1 +16,7	+0,14 +0,19	87,0 86,5	77,2 78,6	+9,8 +7,9	+0,11 +0,09
Привіс ВРХ	1242,1	1268,6	-26,5	-0,02	1287,8	1282,6	+5,2	+0,004
Молоко	94,8	92,4	+2,4	+0,03	98,8	88,9	+9,9	+0,1

Максимальний прибуток можна одержати не обов’язково при встановленні максимальної ціни на товар. І тут виникає проблема оптимізації ціни, тобто потрібно знайти таку ціну на товар (при певному об’ємі його продажу), при якій прибуток буде максимальний (цільовий).

Для розрахунку оптимальної ціни необхідно визначити залежність собівартості продукції від об’єму виробництва і виручки від об’єму продажу. В загальному вигляді ця залежність при постійній ціні зображена на графіку:

Виручка (Р) С

К

Затрати (С) С пер.

4 С п

С, Сп 3

2

1 В

0 Bx Об’єм виробництва

Лінія 1 відображає постійні затрати підприємства (Сп), які не залежать від об’єму виробництва (В). Лінія 2 характеризує зміну перемінних затрат (Спер.), пропорційних об’єму виробництва. Ріст загальних затрат (С = Сп + Спер.) при збільшенні виробництва продукції характеризується лінією 3, а збільшення виручки від реалізації (Р) – лінією 4.

При повному обсязі виробництва (Вх) виручка від реалізації продукції тільки покриває товаровиробнику затрати на її виробництво (точка К.), тобто немає прибутку, ні збитку. Таким чином, об’єм виробництва в порівнянні Вх є мінімально необхідним об’ємом продажу, при якому виручка рівна затратам. Збільшення об’єму виробництва Вх забезпечує прибуток, а зменшення – збиток.

Точка Вх називається критичним об’ємом, точка К називається точкою беззбитковості і вимірюється в грошовому виразі.

Точку беззбитковості розраховують за формулою:

,

а поріг беззбитковості – за формулою:

.

При встановленні ціни по даній методиці при умові прямолінійної динаміки затрат і виручки її рівень визначають за формулою:

Наприклад: при виробництві продукції постійні затрати (Сп) на одиницю складають 150 тис. грн., а перемінні – 250 грн. Ринкова ціна одиниці продукції складає 400 грн.

1. Визначаємо мінімальний об’єм продукції: Це означає, що якщо буде вироблено і реалізовано 1000 одиниць продукції, то товаровиробник тільки покриє свої затрати.

2. Поріг беззбитковості: Якщо при розробці нового товару і незмінних вихідних даних (Сп;Спер.) буде виявлено попит в кількості 1000 одиниць продукції, то рівень ціни складе

Однак, кожен товаровиробник при плануванні своєї діяльності має за мету одержання певного прибутку. В цьому випадку виручка від реалізації повинна покривати затрати і забезпечити задану суму прибутку .

Тоді ціна одиниці товару і необхідний об’єм виробництва визначаються за формулами:

Такий метод дозволяє аналізувати різноманітні варіанти співвідношення об’єму виробництва і цін, які передбачають одержання заданого прибутку і збережуть підприємство від збитків.

В умовах зміни ринкової кон’юнктури іноді виникає необхідність прийняття рішення про випуск і реалізацію відповідної продукції при зниженні ціни. Як поведе себе виробник: скоротить випуск і реалізацію цієї продукції чи буде продовжувати випуск і продавати продукцію за більш низькою ціною.

Для того, щоб прийняти вигідне рішення, необхідно провести аналітичне дослідження.

Наприклад:

Підприємство мало на рік пакет замовлень – 1000 одиниць за ціною 240 грн., а прибуток був передбачений на суму 40 тис. грн. Собівартість в розрізі витрат становить:

• Матеріали – 23 грн./од. 23 х 1000 = 23 тис. грн.;

• Зарплата – 54 грн./од. 54 х 1000 = 54 тис. грн.;

• Накладні змінні витрати – 15 грн./од. 15 х 1000 = 15 тис. грн.;

• Накладні постійні витрати - 88 тис. грн.;

_______________________

180 тис. грн..

Собівартість одного виробу становить 180 грн. (180 тис. грн.. : 1000).

У результаті скорочення замовлень обсяг виробництва цієї продукції становитиме лише 70% запланованого. Водночас виникає можливість додаткової реалізації 250 одиниць цієї ж продукції за нижчою ціною – 170 грн. Тобто ціна нижча від собівартості одиниці виробу.

Таблиця 6.4.2.