8.2.2. Автоматизовані системи

та задачі органів прокуратури

Інформаційна система органів прокуратури у цілому має забезпечувати виконання таких завдань:

розслідування постійно зростаючої кількості кримінальних справ (аналіз великої кількості аналогічних злочинів, груп осіб і т. ін.);

підвищення інтенсивності нагляду за законністю в органах внутрішніх справ та інших органах, які ведуть боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями і розслідують діяння, що містять ознаки злочину;

нагляд за судовими постановами з кримінальних, цивільних і господарських справ;

проведення систематичних перевірок великого обсягу нормативного матеріалу, що видається органами влади і управління.

Виходячи з цього, можна визначити такі задачі автомати-

зації:

ведення слідства, облікових даних на звинувачуваних, підозрюваних, свідків, даних про проведення експертиз, відомостей про передачу матеріалів до суду і результати розгляду справ у суді;

ведення матеріалів про інциденти, кримінальні справи;

контроль за термінами слідства і термінами утримання під вартою;

ведення бази даних кореспонденції, що надходить;

контроль виконання скарг, заяв і окремих доручень;

ведення бази даних вихідної кореспонденції;

реєстрація і систематизація даних про осіб, які звертаються в прокуратуру, а також про осіб, які є предметом її розгляду.

Схему формування бази даних ІС прокуратури наведено на рис. 8.5.

Рис. 8.5. Схема формування бази даних ІС прокуратури

Зокрема, база даних з карного правосуддя має містити:

деталі всіх зареєстрованих злочинів, дані про осіб, яких звинувачено у злочинах, і наступні рішення про судові переслідування, вжиття або невжиття заходів;

деталі справ, що знаходяться в судах, із взаємними посиланнями на злочини та осіб, що проходять по справах;

деталі справ, одержаних прокурорами, з інформацією про зміни в деталях обвинувачення і рішеннями про те, чи слід починати розслідування та про час, необхідний для підготовки справи до слухання у суді;

рішення, прийняті судами з кожної справи (для кожного злочину та звинувачуваного) зі встановленими взаємозв’язками;

дані про ув’язнених (щойно заарештованих і кількість осіб, що утримуються) і звільнення до/після суду;

дані про терміни покарання для засуджених і фактичний час, проведений ними під вартою;

рішення судів про умовне звільнення;

реакцію установ, відповідальних за умовний осуд і суспільні роботи (зроблені рекомендації, взяті до уваги чинники і т. ін.);

дані про осіб, які відбувають термін покарання;

дані про притягнення до суспільних робіт, про порушення, що мали місце і т. ін., а також інформацію про кількість поточних справ;

дані про виплати, накладення судами штрафів і відшкодувань;

дані про апеляції щодо перегляду судових рішень і вжитих у зв’язку з цим заходів.

Архів кримінальних справ має містити:

відомості про зареєстрованих небезпечних злочинців та їх засудження;

деталі злочинів і вироків;

деталі місць вчинення злочинів, про служби, що виконали арешти, і суд, який виніс вирок;

деталі інших злочинів, які було взято до уваги;

в деяких випадках, деталі поводження злочинців.

У такій системі може бути і ряд реєстрів, які не мають безпосереднього відношення до кримінальної справи:

викрадених транспортних засобів;

осіб, які зниклі безвісті;

нерозкритих злочинів;

викраденої власності (крім транспортних засобів);

наркоманів;

незапитаної власності;

розшукуваних злочинців.

На різних рівнях прокуратури щойно наведені задачі вирішуються за допомогою сукупності інформаційних систем, типовий перелік яких можна сформувати наступним чином.

ІС міських (районних) прокуратур:

нагляду за виконанням законів під час проведення попереднього слідства і дізнання:

нагляду за розглядом заяв і повідомлень про заподіяні злочини;

нагляду за обґрунтованістю відмов у порушенні карної справи;

нагляду за виконанням законів при проведенні попереднього слідства і дізнання;

оброблення даних про роботу прокурора з нагляду за слідством і дізнанням;

оброблення даних про демографію, економіку, культуру та побут («Соціальна статистика»);

нагляду за законністю судових постанов за карними справами («Судовий нагляд»);

нагляду за виконанням законів стосовно неповнолітніх («Неповнолітні»);

оброблення даних про скарги («Скарга»);

оброблення інформації, що проходить через канцелярію прокуратури («Канцелярія»).

В обласних прокуратурах створюються такі ІС:

нагляду за виконанням законів під час проведення слідства і дізнання:

оброблення інформації по карних справах з продовженими строками слідства або утримання під вартою («Строки»);

оброблення інформації по карних справах щодо злочинів, заподіяних злочинними угрупуваннями («Організована злочинність»);

оброблення інформації про демографію, економіку, культуру та побут («Соціальна статистика»);

нагляду за законністю судових постанов з карних справ;

організаційного забезпечення, статистики та контролю:

оброблення даних про виконання плану та позапланових завдань («План»);

оброблення даних про виконання рішень колегії та оперативних нарад («Рішення»);

оброблення даних про документи, виконання яких узято на контроль («Документ»);

оброблення даних про листи, скарги та заяви громадян, які взято на контроль («Скарга»);

оброблення даних про публікації у пресі («Публікація»);

оброблення даних про контрольні перевірки («Перевірка»);

оброблення даних про кадровий склад органів прокуратури:

персонального обліку кадрів («Кадри»);

контролю за своєчасним атестуванням співробітників прокуратури і реалізації результатів їх проведення («Атестація»);

контролю за своєчасним присвоєнням класних чинів («Класність»);

оброблення статистичної інформації про рух кадрів в органах прокуратури;

оброблення статистичної інформації органів прокуратури.

ІС забезпечення розслідування злочинів:

інформаційного забезпечення розслідування карних справ про масові безпорядки на міжнаціональній основі;

інформаційного забезпечення розслідування порушень правил безпеки руху на залізничному транспорті;

інформаційного забезпечення розслідування порушень правил безпеки руху на морському транспорті;

інформаційного забезпечення розслідування навмисних злочинів, заподіяних:

на сексуальному підґрунті;

з розбійними нападами на житло;

з метою заволодіння автотранспортом;

розслідування навмисних вбивств, які мають схожі криміналістичні характеристики.

Автоматизація прокуратури —

закордонний досвід

Однією з найбільш відомих комп’ютерних систем, що використовуються для автоматизації роботи прокуратури є PROMIS (Prosecutor’s Management Information System, Управлінська ІС прокуратури), розроблена на початку 1970-х років за грантом Адміністрації допомоги правоохоронним органам Міністерства юстиції США (U.S. Department of Justice Law Enforcement Assistance Administration, LEAA). Авторство і права на удосконалену версію системи належать корпорації Inslaw (http://www.inslawinc.com/).

Головним призначенням PROMIS є нагромадження всієї інформації, з якою працює прокурор. Зокрема, по кожному підсудному, якому присвоєно унікальний ідентифікатор, зберігаються відомості про фізичні ознаки, прізвиська, попередні арешти та/або засудження, відомих спільників, адреси, застереження і т. ін. Система також надає доступ до інформації щодо свідків, жертв, прокурорів, адвокатів, суддів, експертів, доказів і показань свідків, вироків та апеляцій. Функціями PROMIS є відстеження стану справи, виконаних і запланованих дій; оцінювання справ, що розглядаються, і впорядкування їх за тяжкістю злочинів та обставинами їх заподіяння (наприклад, насильницький злочин або рецидивізм); генерування календарних планів судових засідань для розподілу навантаження й організації підготовки до слухання справ; складання графіків появи свідків у суді тощо. Нагромаджена системою статистика є основою для визначення та оцінювання політики і пріоритетів щодо вирішення проблем боротьби зі злочинними угрупованнями, наркоманією, підлітковою злочинністю та ін.

Застосування PROMIS (в окрузі Вашингтон — з 1971 року) показало, що до її впровадження не виконувалось повне обґрунтуван-

ня дій прокуратури. Усвідомлення цієї проблеми призвело до збільшення кількості середнього юридичного персоналу — підвищення структурованості і систематизованості роботи дало можливість передати більше завдань працівникам, які не мають диплома юриста. Додатково до цього PROMIS використовується під час визначення напрямів підвищення кваліфікації працівників.

Водночас застосування PROMIS супроводжується численними гучними скандалами. За твердженням Білла Хемілтона, засновника і співвласника Inslaw Inc., Міністерство юстиції, одержавши систему, припинило виплати по укладеному десятимільйонному контракту. Розпочатий судовий розгляд є прикладом нескінченної

тяжби. Справа має особливий аспект, оскільки PROMIS з певними доробками було продано у Канаду, Австралію, Бразилію, Великобританію, Ірак та деякі інші країни. Нещодавно у засобах масової інформації було розповсюджено повідомлення про те, що модифікована система містила «чорний хід», який давав можливість спецслужбам США та Ізраїлю проникати у секретні бази даних країн-покупців. Цей факт повною мірою можна оцінити тільки з огляду на те, якою зброєю стала PROMIS.

Призначена для використання і на мейнфреймах, і в мережному середовищі, PROMIS з самого початку була спроможна до одночасного читання та інтегрування будь-якої кількості різних комп’ютерних програм і баз даних, незважаючи на мови програмування, операційні системи, апаратні платформи. У 1980-х роках систему було доповнено елементами штучного інтелекту. Сьогодні вона спроможна контролювати розвідувальні операції, агентів і цілі. Її можливості, зокрема, використовуються для відстеження терористів на основі фінансової інформації — операцій з кредитними картками, спекуляцій з цінними паперами, купівель авіаквитків, оренди автомобілів та ін.

Завдяки локальним комп’ютерним мережам в органах прокуратури України вже стало можливим використання:

мережного варіанта комп’ютерної правової бібліотеки «ЗАКОН» інформаційно-аналітичного центру «Ліга»;

мережного варіанта комп’ютерної інформаційно-пошукової правової бази «ЗАКОНОДАВСТВО» Секретаріату Верховної Ради України;

мережного варіанта оброблення статистичної звітності;

мережного варіанта оброблення карток по скаргах;

мережного варіанта пакета прикладних бухгалтерських програм «1С-Бухгалтерія»;

мережного варіанта документообігу міжнародно-правового управління (у Генеральній прокуратурі України).

Впровадження в експлуатацію систем електронного модемного зв’язку надало можливість вирішити такі прикладні за-

дачі:

щотижневе оновлення даних комп’ютерної інформаційно-пошукової правової бази «ЗАКОНОДАВСТВО» у прокуратурах обласного рівня;

збирання даних місячної статистичної звітності в органах прокуратури;

обмін інформаційними посилками з прокуратурами обласного рівня;

обмін інформаційними посилками з центральними органами влади України.

8

За матеріалами сайтів http://www.inslawinc.com/, http://www.eff.org/, http://www. copvcia.com/.

.2.3. Документообіг

Генеральної прокуратури України

Поліпшення діловодства і документообігу для органів прокуратури України, як і для інших правоохоронних органів, є надзвичайно важливим завданням. Сьогодні в органах прокуратури всіх рівнів пересилається більше 290 тис. службових і процесуальних документів щорічно. Це означає у середньому 650 документів на 1 працівника, а за деякими службами — до 1000 документів на особу. Потреба в папері становить 30 т на рік — його нестача часто призводить до затримок у листуванні.

У середньому на одного співробітника припадає 3 міжміських дзвінка на день. Понад 5 тис. карних і цивільних справ пересилається щорічно для перевірки і дачі вказівок вищими органами прокуратури. Крім того, звичайною є практика виклику місцевих оперативних працівників у відрядження для доповідей і звітів.

Усе сказане зумовлює потребу в системі автоматизації документообігу, електронній пошті, сучасних засобах телеконференцій, можливо, з передачею «відео-голос-дані» для скорочення і прискорення документообігу, а отже, продуктивнішого використання робочого часу.

Розглянемо схему документообігу на прикладі Генеральної прокуратури України (рис. 8.6). Уся кореспонденція, що надходить, поступає у секретаріат (відділ, прирівняний до управління), де документи проходять первинне сортування. Якщо в супроводжувальному листі вказано, в якій підрозділ та з якого питання надісланий документ, його передають у відповідний підрозділ.

Рис. 8.6. Схема документообігу

в Генеральній прокуратурі України

Листи, які надходять особисто на ім’я Генерального прокурора, його заступників і помічників, передаються у відповідні приймальні. Якщо зі змісту документа не зрозуміло, в яке управління він надійшов, його направляють Генеральному прокуророві або його заступникам для накладання резолюції та розпису виконавців. У разі потреби вказується строк виконання і документ автоматично ставиться на контроль. Усі дані щодо сортування документів, їх руху, виконання, контролю та ін. відображаються у картотеці секретаріату.

Після цього документи надходять до канцелярії управлінь та у відділи, прирівняні до управлінь. Там вони передаються начальникам на резолюцію та розпис виконавців, проходять реєстрацію і ставляться на контроль, якщо були вказані кінцеві строки розгляду документа. Якщо до складу управління входять відділи, то документи проходять тільки етап накладення резолюцій начальником відділу і розпис підлеглим прокурорам на виконання.

Після надходження документа до кінцевого виконавця (прокурора або слідчого) він розглядається, на нього даються відповіді та зауваження. Після підготовки відповіді на надісланий документ, її підписує безпосередньо сам виконавець, начальник відділу, начальник управління, один із заступників Генерального прокурора або особисто Генеральний прокурор. Підписаний документ з додатками (якщо надісланий документ підлягає поверненню) передається у канцелярію управління. У канцелярії управління реєструється відповідь і вносяться необхідні дані про виконання документа. Після реєстрації у канцелярії управління документ передається у секретаріат в експедицію для відправлення адресату. Якщо документ знаходився на контролі, його реєструють та вносять необхідні дані у картотеку.

За аналогічною схемою зверху вниз передаються накази, розпорядження та вказівки на виконання.

Як середовище створення системи автоматизації документообігу було вибрано систему Lotus Notes — мережну платформу типу клієнт—сервер для розробки і розміщення прикладних програм, яка забезпечує спільну роботу людей (які перебувають в одному приміщенні або розділені територіально) над спільними завданнями в єдиному технологічному циклі. Lotus Notes відноситься до класу програм, орієнтованих на спільне виконання завдань робочими групами (groupware, див. розд. 4).

Робочий простір Lotus Notes ідентичний робочому столу ОС Wіndows і складається з фіксованих екранних вікон, у яких розміщені піктограми, що подають бази документів системи.

Документ є базовим поняттям системи Lotus Notes. База документів поєднує в собі властивості бази даних і додатку. Вона містить різноформатні документи, бланки документів, макроси і засоби перегляду вмісту бази та її елементів. База документів, як правило, перебуває у колективному використанні і розміщується на одному чи кількох серверах, але може бути і локальною, наприклад для розміщення незавершеної роботи або копії колективної бази даних при віддаленій роботі.

Документ для бази даних не потрібно конструювати спеціальним чином, він відповідає паперовому документу. Його структура визначається бланком і може містити числові, текстові і «розширені» поля. Останні складають основу документів і забезпе­чують їх різноманіття. Вони можуть містити текст, таблиці, графіку, звук, відео, а також об’єкти, які було впроваджено засобами OLE (Wіndows), у тому числі і мультимедіа-продукти. Єдиний тип зв’язку, який підтримує Lotus Notes, — зв’язок супідрядності «основний документ — документ у відповідь».

Крім документної структури даних і мережної організації Lotus Notes має такі особливості:

єдиний користувацький інтерфейс для звертання до інших користувачів, усіх мережних ресурсів та інформації;

відкритість — підтримка багатьох операційних систем, додатків, зовнішніх джерел даних, систем передачі повідомлень тощо;

масштабовуваність — підтримка організацій будь-якого розміру від робочої групи з двох осіб до корпоративної мережі з десятками тисяч користувачів;

забезпечення повного життєвого циклу кожного документа в організації — відстеження його руху, візування, узгодження, прийняття, здача до архіву, зберігання;

функції повнотекстового пошуку документів за словами, фразами, числами і датами;

контекстний пошук за заданими документами і полями;

підтримка версій документів (зберігання та оброблення кількох редакцій одного документа);

вбудована поштова система із засобами повідомлення, автоматичної маршрутизації і циркулярної розсилки документів;

механізм реплікації (тиражування) — забезпечення доступу до нової інформації всіх співробітників, у тому числі територіально віддалених, процедура виконується автоматично на рівні серверів;

повна система захисту інформації на всіх рівнях (обмеження доступу, шифрування, електронний підпис);

розвинена система швидкої розробки додатків, включаючи засоби проектування бланків, настройки засобів перегляду баз і документів, використання макросів і функцій. Сама розробка може бути еволюційною: спочатку форми документів, які передбачають ручне заповнення, потім — програмні сервісні функції, наприклад, автоматичний агент, який перевіряє час, відведений на роботу з документами або описаний механізм заповнення за шаблонами, і нарешті, повністю автоматичні учасники бізнес-процесу з досить складною поведінкою;

засоби підтримки відкритості системи у вигляді версій для різних платформ, підтримки різних комунікаційних протоколів і зовнішніх баз даних. Можливою є інтеграція створеної системи з іншими продуктами, наприклад з СКБД.

Як базову прикладну систему спільної роботи з документами в органах прокуратури вибрано систему автоматизованого документообігу «ЭСКАДО», призначену для підготовки, зберігання, класифікації та пошуку довільних документів. «ЭСКАДО» забезпечує: захист від несанкціонованого доступу; підтримку кількох електронних підписів; прийом і зберігання документів у довільному форматі (факси, телетайпи, пошта і т. ін.); підготовку і відправлення документів у довільному форматі; спільне використання документів; об’єднання документів у групи за певними ознаками (договори, угоди, контракти); планування роботи співробітників; відстеження взаємодії з іншими організаціями.

У Міжнародно-правовому управлінні Генеральної прокуратури України використовується автоматизована система забезпечення оперативного контролю за станом роботи у сфері надання правової допомоги та міжнародного співробітництва («Megdunar»). Система призначена для обліку виконаної роботи працівників управління шляхом уведення документів за визначеними критеріями (рис. 8.7), їх оброблення і формування звітів і довідок, а також для здійснення контролю за термінами виконання окремих завдань.

8.3. Комп’ютерні технології в судовій експертизі

8.3.1. Основні напрями комп’ютеризації

судової експертизи

Поняття «судова експертиза» позначає широке коло різноманітних досліджень, що їх проводять у тих випадках, коли при дізнанні, попередньому слідстві або судовому розгляді необхідні спеціальні знання з науки, техніки, мистецтва або ремесла, щоб виявити і пізнати приховану сутність явищ і речей і дати їх наукове тлумачення.

Юридичні факти встановлюються сукупністю доказів. Висновок судового експерта входить у зазначену сукупність. У такому висновку відображається зв’язок між запитаннями, поставленими перед експертом, джерелами інформації, інформаційним полем, завданнями дослідження, предметом дослідження, методами дослідження і доказом юридичних фактів. Отже, можна говорити про певний вид інформаційної діяльності.

Тривалий час зберігався суттєвий розрив між теорією і практикою використання інформаційних технологій у судовій експертизі. Існували значні проблеми науково-методичного та інформаційного забезпечення експертної діяльності. Зміни ситуації обумовлені сучасними умовами:

сьогодні об’єктами експертного дослідження можуть бути тисячі різновидів матеріалів, речовин і виробів, кожен з яких характеризується багатьма властивостями й ознаками;

оперативне одержання інформації про конкретний об’єкт дослідження та її аналіз стали можливими лише за умов використання різних сучасних автоматизованих систем і комплексів, на базі яких нині розроблено безліч методик вирішення широкого кола експертних задач;

використання новітніх технічних засобів і технологій дає змогу визначити шляхи розвитку нових методів, спрямованих на об’єктивізацію досліджень і підвищення наукової обґрунтованості висновків експертів;

важливою сферою автоматизації стала організаційно-управлінська діяльність у галузі судової експертизи.

Сьогодні виділяють кілька напрямів комп’ютеризації судово-експертної діяльності. Їх можна класифікувати за такими ознаками:

за характером математичного апарату, на якому базуються комп’ютерні технології і конкретні методики судово-експертних досліджень — методики, основані на даних метрології, теорії ймовірностей і математичної статистики, проективної геометрії і т. ін.;

за характером експертних задач, що вирішуються. У цьому разі можна говорити про застосування математичного апарату (будь-якого) та обчислювальної техніки для вирішення:

діагностичних задач (наприклад, установлення факту виконання тексту навмисно зміненим почерком, скорописним способом, установлення факту контактної взаємодії двох об’єктів);

класифікаційних задач (наприклад, установлення статі або темпераменту за почерком, віднесення невідомої речовини до групи наркотичних);

ідентифікаційних задач (стосовно людини, знаряддя, матеріалу, речовини і т. ін.);

за характером задач, не пов’язаних з виробництвом конкретного експертного дослідження, але спрямованих на оптимізацію і підвищення ефективності рішення експертних задач певного виду або експертної діяльності в цілому:

автоматизація вимірювань і первинного оброблення даних;

створення та експлуатація автоматизованих банків даних про властивості різноманітних об’єктів;

розв’язування складних обчислювальних задач, що виникають як у науково-дослідній роботі, так і в експертному вироб-

ництві;

створення та експлуатація програм для логічного аналізу даних;

використання автоматизації для вирішення задач управління, обліку кадрів, збирання статистичних даних з судової експертизи і т. ін.

Судові експертизи — приклад експертної системи

Працівниками прокуратури Полтавської області створено програму «Судові експертизи». Проаналізувавши судово-слідчу практику і відповідні наукові розробки, автори систематизували в приблизний перелік запитання, які можуть бути поставлені перед експертом під час проведення судових експертиз. У програмі розроблено варіанти призначення більше сотні різноманітних експертиз. Це не вичерпний перелік досліджень, які можуть проводитись в експертних закладах України. Для інших експертиз поки недостатньо відпрацьована методика проведення або вони передбачають унікальні дослідження. Схему роботи програми показано на рис.

Користувач може залишати формулювання конкретних запитань в редакції авторів або створювати і записувати до бази даних власні запитання.

У судовій експертизі застосовуються найрізноманітніші пристрої. Наприклад, для дослідження рельєфних клейм і маркірувань, нанесених на поверхні виробів з магнітного металу в Київському НДЦ судових експертиз (http://www.expert.com.ua/) використовується портативний магнітооптичний візуалізатор «Подорожник» (рис. 8.8, а), а для дослідження фонограм (відеофонограм) з метою виявлення способу їх виготовлення (ознак монтажу), визначення їх оригінальності та ідентифікації записуючої апаратури — «Магнитоскоп» (див. рис. 8.8, б).

Рис. 8.8. Технічні засоби експертизи:

а — «Подорожник», б — «Магнитоскоп»

Існують і суто програмні розробки, наприклад, транскрайбер RAT — програмний продукт, призначений для розшифрування фонограм за допомогою комп’ютера, програмний пакет VIS для автоматичної текстонезалежної ідентифікації за голосом на основі довгочасового усереднення параметрів мовлення. Але найбільший ефект дають комплекси, в які входять спеціальні пристрої і комп’ютер.

Одним із прикладів таких комплексів є вимірювально-обчислювальний комплекс дослідження фонограм, до складу якого входить студійний цифровий магнітофон, спектроаналізатор типу сонограф (наприклад, DSP SONA-GRAPH моделі 4300 або його апаратно-програмний аналог) і персональна ЕОМ з периферійними пристроями. Наявність ЕОМ дає змогу не тільки автоматизувати процес порівняння фонограм, а й побудувати спеціальні алгоритми оброблення інформації, входом в які є показники сонографа, представлені у цифровому виді, а виходом — акустичні ознаки, що характеризують особу, яка говорить. Для експертизи відеозаписів необхідні мультисистемний (PAL, SECAM, NTSC) відеомагнітофон з можливістю роботи у режимах запису SP і LP; два відеомагнітофона формату запису S-VNS з можливістю покадрового режиму роботи і з наявністю лічильника фреймів, шкали регулювання трекінгу та аудіосигналу; два монітора з можливістю комутації по двох лініях; мікшерний пульт; відеопринтер; осциллограф з можливістю виділення телевізійного рядка; комп’ютер з можливістю введення та оброблення відеокадрів; відеокамера.

Ще одним важливим напрямом використання подібних комплексів є організація спеціалізованих інформаційно-пошукових систем. Прикладом є автоматизована дактилоскопічна інформаційно-пошукова система DEX, перша версія якої («Дактоексперт») встановлена в Печерському РУ ГУ МВС України м. Києва та в м. Обухові.

На сьогодні в Україні проблему виявлення, вилучення та дослідження слідів дактилоскопічного походження загалом вирішено. Накопичено великі масиви слідів і дактилокарт осіб, які підлягають обліку. Їх обробка методом ручного візуального порівняння практично неможлива через необхідність значних затрат

людських і матеріальних ресурсів. Система DEX призначена:

для встановлення особистості за відбитками пальців рук;

для розкриття злочинів — сліди дозволяють установити підозрюваного, а також об’єднати нерозкриті злочини, якщо встановлено, що вони вчинені однією особою;

для виявлення дублікатів дактилокарт — виявлення осіб, зареєстрованих під різними прізвищами та виявлення надлишкових карток реєстрації осіб.

DEX реалізується як сукупність апаратних підсистем, що взаємодіють одна з одною на лініях різної пропускної спроможності. Кожна підсистема будується на базі окремих спецпроцесорів відповідної потужності, які забезпечують незалежну паралельну роботу над загальними полями пам’яті. Автономні повнофункціональні модулі DEX утворюють DEX-кластери, з яких формується глобальна обчислювальна та інформаційна мережа DEXNET, в якій здійснюється:

введення, коригування, вилучення, архівація, пересилка дактилоскопічної інформації;

формування, коригування, вилучення, запуск, пересилка пакетів завдань;

автоматичне кодування зображення відбитка чи сліду пальця руки;

автоматичне порівняння пари кодів відбитка чи сліду пальців рук.

перегляд, варіація, коригування, вилучення, роздрукування, пересилка пакетів результатів;

підготовка, коригування, вилучення, роздрукування, пересилка пакетів електронних експертиз та іншої дактилоскопічної і

системної інформації.

Пошук дактилоскопічної інформації відбувається за схемами:

«карта—карта» — встановлення особи з певною дактилокартою;

«слід—карта» — для розкриття злочинів;

«карта—слід» — встановлення злочинів, вчинених певною особою;

«слід—слід» — встановлення можливості об’єднання вчинених нерозкритих злочинів.

Усі види пошуку можливі як у керованому оперативному, так і в цілковито автоматичному режимі. У першому випадку експерт сам ініціює процес обробки і перегляд результатів, у другому система визначає необхідність порівняння, проводить пошук і зберігає результати для наступного негайного пред’явлення за запитом експерта.

Процес інформаційного пошуку в системі DEX та інших має свою специфіку. По-перше, якщо експерт має можливість аналізувати і використовувати всю гамму ознак і властивостей об’єкта, виділених в інформаційному полі, то ІПС оперує тільки тими ознаками, що їх було введено у систему. Наприклад, в основу алгоритму порівняння «слід—відбиток», що використовується у значній кількості закордонних дактилоскопічних ІПС (японській «NEC», американській «Принтрак», німецькій «Дермалог», російських «Сонда» і «Папілон») покладено менуціальний принцип порівняння (за індивідуальними особливостями), взятий фірмами-розробниками з традиційної дактилоскопії. Застосування цього принципу в автоматичній дактилоскопії надто обмежене через високий ступінь геометричних та інших викривлень дактилоскопічної інформації, що з’являються при слідоутворенні, а також через значний вплив суб’єктивізму людини при візуальному визначенні індивідуальних особливостей. Як показує практика, неможливо двічі отримати однакові відбитки певного пальця. Розробники ж алгоритму порівняння системи DEX за основу алгоритму взяли найбільш незмінну ознаку дактилоскопічного відбитку (сліду) — інтегральну кривизну потоків папілярних ліній. Менуціальний принцип, доданий в алгоритм, дає змогу розкривати злочини за «важкими» слідами.

По-друге, потребують адекватного сприйняття результати експертизи, одержані за допомогою комп’ютерної техніки на основі кількісних методів. Так, однією з особливостей судової відеофонографічної експертизи є застосування програм, які використовують різні ймовірнісно-статистичні методи оцінки збігів і відмінностей ідентифікаційних ознак (наприклад, ознак голосу і мови). Можливості таких методів у даний час далеко не безмежні, тому експерт не завжди може зробити категоричний висновок й іноді змушений удаватися до ймовірної форми висновків.

Водночас практична корисність ймовірних висновків не викликає сумніву — вони можуть служити для побудови версій, визначення напрямку розслідування, виявлення інших доказів і тим самим сприяти розкриттю злочину.

Ще одна важлива особливість пов’язана зі специфікою автоматизованого оброблення інформації. Більшість методів і результатів застосування ЕОМ під час дослідження, наприклад голосу, не забезпечує ілюстративність у звичайному розумінні. Експерт одержує інформацію про досліджуваний об’єкт після того, як за допомогою ЕОМ програмно виділить і порівняє ознаки голосу. Тому, оцінюючи такі висновки, слідчий і суд повинні перевірити дані, що їх було введено до ЕОМ (такі дані експерт повинен повно і доступно описати у висновку).