5. Показники оцінки кредитоспроможності підприємства.

Розглянемо найтиповіший підхід до оцінки фін. стану підпр-в, який застосовується провідними євр ба­нками. В основі цього підходу лежить розрахунок таких основ­них блоків показників:• ліквідності та платоспроможності;• які характеризують структуру капіталу та майна підпр-ва;• прибутковості та самофінансування (поточні та прогнозні);• оборотності.

Показники ліквідності та платоспроможності. Аналіз лікві­дності підпр-ва грунтується на зіставленні відображених у балансі поточ.платіжних зобов'язань підпр-ва та поточ­них активів. Показник абсолютної ліквідності хар-є платоспромо­жність підпр-ва на дату складання балансу і показує, яку ча­стину короткострокових зобов'язань воно має можливість пога­сити негайно. Надто високе зна­чення цього показника негативно впливає на рентаб.підпр-ва, оскільки залучений капітал вкладається в неробочі активи, якими є грошові кошти та їх еквіваленти. Оптимальною вважається ситуація, коли показник абсолютної ліквідності зна­ходиться на рівні 0,2. З метою забезпечення стабільної поточної платоспроможності підпр-ва можуть формувати резерви лі­квідності.

Показник покриття є одним з тестів, на основі якого можна перевірити рівень дотримання золотого правила фінансу­вання. Він хар-є платоспроможність підпр-ва в середньостроковому періоді. Значення цього показника має переви­щувати 100%. В ек-но розвинутих країнах нормальною вважається ситуація, коли значення цього показника знаходиться в межах 150 %..

Коефіцієнт покриття необоротних активів довгостроковим капіталом хар-є рівень дотримання фін. рівноваги підпр-ва у коротко-та довгостроковому періодах. Значення цього показника повинно бути більшим за 1.

Показник роб.капіталу показує частину оборотних активів, що фінансуються за рахунок ВК і довгострокових зобов'язань. Одержані значення ро­бочого капіталу дають змогу зробити висновки щодо:а) зміни резервів поточної ліквідності;б) наявного потенціалу довгострок.фін-ня та дов­гострок.ліквідності .

Структура капіталу підпр-ва досить докладно хар-ється під час розгляду вертикального правила фінансування. Висновки щодо задовіль­ності показників структури капіталу та майна робляться на осно­ві їх зіставлення із середньогалузевими значеннями.

Показники прибутковості та самофінансування. Здатність підпр-ва виконувати свої зобов'язання значною мірою зале­жить від рівня його прибутковості та самофінансування. Саме тому в процесі оцінки кредитоспроможності аналізують фактично досягнуті та прогнозні показники рентабельності, прибутку, Cash-flow. Ці показники дають змогу дати відповідь на два запитання:• яку частку інвестицій, інших грошових видатків підпр-во може фінансувати за рахунок результатів своєї ді-ті;• чи зможе підпр-во виконати свої зобов'язання у майбу­тньому за рахунок внутрішніх фінансових джерел.

Окрім звітних даних у процесі аналізу вивчаються планові по­казники фін.рез-тів, прогноз руху грош.коштів, фін. план тощо.

Показники рентабельності основної д-ті, активів, інвестицій порівнюють також із %ною ставкою, за якою залучається кредит. Зрозуміло, що у разі пе­ревищення %ної ставки над плановими показниками рентаб. підпр-ва можуть виникнути труднощі із вико­нанням зобов'язань.

Показники оборотності. Ця група показників хар-є ефективність управління грош.потоками підпр-ва, в т.ч. оборотними активами, к/з, д/з тощо.

Досліджуючи показники оборотності, слід виходити з того, що чим швидше обертаються вкладені кошти, тим менше їх слід залучати, а отже, тим меншою буде вартість капіталу, що позити­вно впливає на рентаб.і платоспроможність підпр-ва. Фін. аналітик повинен орієнтуватися при цьому на середньогалузеві показники оборотності.

Згідно із суч.тенденція­ми оцінки кредитоспроможності увага насамперед акцентується на аналізі достатності та реальності прогнозних показників балансу, фінансових результатів та Cash-flow. У разі, якщо на підпр-ві відсутні фахівці з питань планування чи бюджетування, працівни­ки банку можуть розрахувати відповідні планові показники, вихо­дячи з наданої позичальником інф-ції.