6. Порівняльна характеристика різних видів кредитного забезпечення.

Застава означає, що в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання кошти, одержані від реалізації заставленого майна, спрямовуються передусім на задоволення вимог заставодержателя. Заставодавцем може бу­ти як сам боржник, так і третя особа.Використання застави як забез­печ.кредиту залежить від ряду чинників:• визнач-ся,наскільки легко реалізувати дане майно і чи це взагалі можливо;• чи є можливість встановити точну ціну і чи ця ціна постійна.

На практиці з метою зменшення кредитних ризиків банк може вимагати страхування застави, яке здійснюється, як правило, на суму, що не перевищує суми кредиту та %ів за ним.

Кредитне забезпечення у вигляді рухомого майна. Найпо­ширенішими предметами застави рухомості є транспортні засо­би, обладнання, товари в обороті та переробці, сировина, готова продукція. Слід мати на увазі, що транспортні засоби дуже легко оцінити і на них існує, як правило, стійкий попит. У той же час у разі невиконання кредитних зобов'язань чи банкрутства підпр-ва найважче продати обладнання та запаси неліквідної про­дукції.

Застава рух.майна може бути зареєс­трована в Держ.реєстрі шляхом внесення відповідного за­пису. Підставою внесення запису є заява заставодержателя або заставодавця.

Найпоширенішим ви­дом застави майнових прав є застава ДЗ. Цінність даної форми кредит.забезпеч.залежить від платоспроможності клієнтів підпр-ва.

Кредити під заставу нерухомості. Іпо­текою визнається застава землі, нерухомого майна, за якої пред­мет застави залишається у заставодавця або третьої особи. Пред­метом іпотеки можуть бути (зем. ділянка; жилий будинок, квартира, частина будинку; дачний будинок, гараж та будь-яке інше приміщення госп. призначення; підпр-во або його структурний підрозділ).

У разі іпотеки земе­льної ділянки право застави не поширюється на будівлі та споруди, що знаходяться на даній ділянці.

Надійним засобом забезпечення кредитів може бути заклад ЦП. Однак у зв'язку з недостатньою розвинутістю вітчизняного фонд.ринку та недоліками при прове­денні приватизації в даний час в Україні цей вид забезпечення не набув достатнього поширення.

В У-ні досить популярними є кредити під заставу вексе­лів. Прийняття векселів у заставу банк здійснює на підставі укла­деного з векселедержателем-позичальником договору застави, в якому також встановлюється місце зберігання заставлених вексе­лів. Як правило, в заставу приймаються векселі, строк платежу за якими є віддаленішим у часі, ніж термін дії позички.

Гарантії та поручительства

Виконання зобов'язань з повернення кредиту може бути за­безпечено також поручительством і гарантією. Поручительство являє собою дод.зо­бов'язання стосовно кредитора, оформлене договором між кре­дитором за основним зобов'язанням і поручителем для забезпе­чення виконання осн.зобов'язання. Відповідно до такого договору поручи­тель бере на себе зобов'язання перед кредитором 3-ої особи відповідати за виконання зобов'язання цієї особи ці­лком або частково.

У вітчизн. практиці досить пошир. є майнове пору­чительство, за якого заставодавцем є не лише боржник за за­безпеченим заставою зобов'язанням, а й 3-тя особа,оскільки така особа не є боржником за основним договором.

Гарантія хар-є зобов'язання 3-ої особи задоволь­нити вимоги кредитора у разі настання певних, заздалегідь обу­мовлених гарантійних випадків. На відміну від поручительства, гарантія не має акцесорного характеру, тб безпосередньо не пов'язана з умовами договору між кредитором і боржником. Гарантія відрізняється від звич.договору поруки тим, що оформляється у формі гарантійного листа,який має юр.значення за умови, що буде прийнятий кредито­ром.

У вітчиз.практиці найвідомішими є 2 види гарантій: державна гарантія та банківська. Держ.гарантії тривалий час були досить поширеними при отриманні вітчизняними підпр-вами кредитів від нерезидентів. Держава брала на себе зобов'язання погасити борги підпр-в у разі настання гарантійних випадків. Банківські гарантії здебільшого вико­ристовуються як інструмент забезпечення договірних зо­бов'язань при здійсненні міжнародних комерційних операцій (експорт-імпорт).