Контрольні питання

1. Історичні корені примусового виконання рішень в Україні у радянський період.

2. Виконання судових рішень в Україні часів радянського періоду.

3. Виконання судових рішень у незалежній Україні до створення державної виконавчої служби.

4. Причини, що зумовили створення Державної виконавчої служби в Україні.

5. Чи виправдане створення єдиної Державної виконавчої служби в Україні?

6. Чим відрізняється Державна виконавча служба від інституту судових виконавців?

Література

1. Арсанукаева М.С. Арабский халифат. Шариат (мусульманское право) / М.С. Арсанукаева – М., 2002.

2. Балашов С.И. Исполнение судебных решений / С.И. Балашов – М., 1979.

3. Берихем У. Вступ до права та правової системи США / У. Берихем – К., 1999.

4. Власов Ю.Н. Судебные приставы. Исполнительное производство / Ю.Н. Власов – М.: Пропаганда, 1998. – С. 7.

5. Зимин А.А. Правда Русская / А.А. Зимин – М., 1999.

6. Фіолевський Д.П., Державна виконавча служба України: навч. посіб. / За заг. ред. Д.П. Фіолевського, С.Ю. Лобанцев, Є.І.Мєзєнцев. – К.: Алерта, 2004. – 564 с.

7. Фурса С.Я. Виконавче провадження в Україні / С.Я. Фурса, С.В. Щербак // Атіка. – К., 2002.

Тема 3. Правовий статус ДержавниХ виконавЦів

3.1. Державний виконавець – основна фігура державної виконавчої служби

Основною функціональною одиницею ДВС, на яку Законом покладається здійснення виконавчого провадження, є державний виконавець.

Державними виконавцями (у якості посадової особи до компетенції якої законом віднесено примусове виконання рішень судів, інших органів та посадових осіб) на республіканському рівні є:

– заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який одночасно є начальником відділу примусового виконання рішень;

– заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

– головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

– старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;

– державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Державними виконавцями на регіональному рівні є:

– начальники підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції;

– заступники начальників підрозділів ПВР ВДВС;

– головні державні виконавці підрозділів ПВР ВДВС;

– старші державні виконавці підрозділів ПВР ВДВС;

– державні виконавці підрозділів ПВР ВДВС.

Державними виконавцями на територіальному рівні є:

– начальник районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції;

– заступник начальника відділу ДВС;

– головний державний виконавець відділу ДВС;

– старший державний виконавець відділу ДВС;

– державний виконавець відділу ДВС.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. На думку авторів, у даному випадку поняття «порядок, передбачений законом» підлягає розширеному тлумаченню через те, що державний виконавець у власній діяльності керується не лише законом, але й підзаконними нормативними актами та рішеннями компетентних органів.

Законодавче визнання державного виконавця представником влади є не тільки формальним визнанням за останнім статусу державного службовця, але й надає додаткові гарантії правового захисту працівникам органів ДВС, оскільки опір представникові влади під час виконання ним службового обов’язку є злочином, передбаченим статтею 342 КК України.

До того ж, законодавцем не досить вдало сформульовано назву посади керівника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України: заступник директора – начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. У цьому випадку посада керівника відділу ПВР Департаменту ДВС поєднує в собі два блоки службових функцій:

1) організаційно-контрольні функції (у якості заступника директора Департаменту), у тому числі й функція відомчого контролю за діяльністю державних виконавців на підставі ст.ст. 8-83 Закону України «Про виконавче провадження»;

2) функції державного виконавця (у якості начальника відділу ПВР) – право особисто здійснювати примусове виконання рішень судів та інших органів у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Це становище створює ситуацію, коли керівник відділу ПВР Департаменту ДВС може, здійснюючи виконання судового рішення, скасовувати власною постановою будь-який власний процесуальний документ, а також вправі у будь-який момент зупиняти виконавче провадження на власний розсуд, витребовуючи у самого себе виконавче провадження для перевірки. Це не тільки є невиправданим поєднанням у одній особі виконавчих та контрольних функцій, але й створює підґрунтя для можливого порушення норм статті 7 Закону України «Про звернення громадян», згідно якої забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Наділяючи державного виконавця широкими повноваженнями і правами, Закон жорстко регламентує коло його функцій та обов’язків.