- •Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
- •Передмова
- •1. Система державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •1.1. Міністерство зовнішньої торгівлі, його функції та структурні
- •1.2. Державні інститути, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність
- •2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •2.1. Тарифне регулювання
- •2.2. Нетарифне регулювання
- •2.3. Митний контроль
- •3. Практика валютного регулювання
- •3.1. Валютний ринок
- •3.1.1. Характеристика валютних ринків
- •3.1.2. Учасники валютного ринку
- •3.1.3. Строковість операцій
- •3.1.4. Дата валютування й дата закінчення
- •3.2. Механізм валютного регулювання
- •3.2.1. Рівні валютного регулювання
- •3.2.2. Національний рівень валютного регулювання
- •3.2.3. Мвф та Світовий банк у валютному регулюванні.
- •3.3. Об'єкти валютного регулювання
- •3.3.1. Поняття валютного курсу
- •3.3.2. Види валютних курсів
- •3.3.3. Валютні блоки
- •3.3.4. Валютні зони
- •3.4.4. Механізм регулювання платіжного балансу
- •3.4.5. Валютні обмеження
- •3.4.6. Корекція облікових ставок Національного банку
- •3.4.7. Конвертованість валют
- •4. Організація експортно - імпортних операцій
- •4.1. Основні методи операції імпорту та експорту товарів
- •4.2. Органiзацiя експортних операцiй
- •4.3. Організація імпортних операцій
- •4.4. Поняття торгово-посередницьких операцій
- •4.5. Види торгово-посередницьких операцій
- •4.6. Організаційні форми торгово-посередницьких операцій
- •4.7. Економічні методи стимулювання експортного виробництва
- •5. Види міжнародних комерційних угод
- •5.1. Бартерні угоди
- •5.2. Зустрічні закупівлі
- •5.3. Компенсаційні угоди
- •5.5. Операції на давальницькій сировині
- •5.6. Викуп застарілої продукції
- •5.7. Поставки на комплектацію
- •6. Контракт у зовнішньоекономічній діяльності
- •6.1. Контракт та його умови
- •6.2. Умови контракту: кількість
- •6.3. Умови контракту: упаковка товару
- •6.4. Умови контракту: маркірування товару
- •6.5. Умови контракту: якість товару
- •6.6. Умови контракту: строки поставки
- •6.7. Умови контракту: дата поставки
- •6.8. Умови контракту: гарантії
- •6.9. Умови контракту: рекламації
- •6.10. Умови контракту: санкції
- •6.11. Умови контракту: арбітраж
- •6.12. Умови контракту: форс-мажор
- •7. Транспортне забезпечення зовнішньої торгівлі
- •7.1. Базисні умови поставки товару
- •7.2. Групи базисних умов поставки
- •7.3. Види транспортних документів
- •7.3.1. Коносамент
- •7.3.2. Види коносаменту
- •7.3.3. Морська й рейсова транспортні накладні
- •7.3.4. Авіаційна транспортна накладна
- •7.3.5. Дорожня накладна на вантаж (дорожня розписка)
- •7.4. Комерційні документи
- •7.5. Страхові документи
- •8. Цінова політика на зовнішньому ринку
- •8.1. Ціна зовнішньоторгового контракту
- •8.2. Поправки контрактної ціни
- •8.3. Встановлення й фіксація цін
- •9. Механізм розрахунків у зовнішньоторгових операціях
- •9.1. Міжбанківські кореспондентські відносини як основа міжнародних розрахунків
- •9.2. Способи платежу
- •9.2.1. Платіж готівкою
- •9.2.2. Авансовий платіж.
- •9.2.3. Платіж у кредит.
- •9.3. Засоби платежу
- •9.3.2. Вексель
- •9.3.3. Платіжні доручення
- •9.4. Форми платежів.
- •9.4.1. Акредитив
- •9.4.2. Інкасо
- •9.4.3. Банківські гарантії
- •9.4.4. Відкритий рахунок
- •10. Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон
- •10.1. Поняття вільних економічних зон
- •10.2. Вез на Україні
- •10.3. Сучасні типи економічних зон
- •10.4. Особливості роботи у вільних економічних зонах.
- •11. Страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •11.1. Види зовнішньоекономічного ризику
- •11.2. Страхування зовнішньоекономічного ризику
- •11.3. Захист від валютного та кредитного ризику під час здійснення зовнішньоекономічних контрактів.
- •12. Техніка залучення кредитних ресурсів для реалізації міжнародних підприємницьких проектів
- •12.1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- •12.2. Форми міжнародного кредиту
- •12.3. Криза заборгованості
- •13.1. Платіжний баланс
- •13.2. Види балансів міжнародних розрахунків
- •13. Платіжний баланс
- •13.3. Структура платіжного балансу
- •13.4. Фактори, що впливають на платіжний баланс
- •Перелік використаної літератури
- •49027, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
5. Види міжнародних комерційних угод
Міжнародні комерційні угоди можна поділити на угоди купівлі-продажу і товарообмінні угоди. Така класифікація ґрунтується на тому, що при угодах купівлі-продажу продавець (що називається в зовнішньоторговельних угодах експортером) зобов'язується передати товар, що є об'єктом угоди у власність безпосередньому учаснику угоди – покупцю (що в зовнішньоторговельних угодах називається імпортером) за умови, що останній зобов'язується сплатити за товар деяку грошову суму, тоді як при товарообмінних угодах один товар обмінюється на інший з додержанням деяких умов, що залежать від типу угоди. Природно, що при угодах купівлі-продажу і при товарообмінних угодах мають місце вивіз товарів за кордон (експорт) і ввіз товару із-за кордону (імпорт).
Але при угодах купівлі-продажу ми маємо діло, умовно кажучи, з експортом і імпортом у чистому вигляді; в таких угодах один контрагент (торговельний партнер) виступає в кожному контракті тільки як продавець-експортер або тільки як покупець-імпортер, тоді як при товарообмінних операціях, що називаються також угодами зустрічної торгівлі (countertrade), один і той же контрагент може виступати імпортером одних товарів і експортером інших, або, будучи експортером, бере на себе зобов'язання закупити якийсь товар (тобто виступити імпортером) у інших підприємців країни покупця.
Існує декілька типів зустрічної торгівлі, опис яких викладений нижче.
5.1. Бартерні угоди
Бартерна операція (barter transaction) – це операція по обміну певної кількості товару одного або різних видів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару або товарів.
Таким чином, бартерна операція не припускає жодних грошових розрахунків між контрагентами. В бартерній угоді встановлюються або кількість товарів, що постачаються взаємно, або визначається сума, на яку сторони зобов’язуються поставити товар. Перевага даної операції перед операцією купівлі-продажу в тому, що для її здійснення не потрібна валюта, і сторони не вдаються до посередництва банків.
Сторони при погодженні обсягу поставок оперують цінами і ведуть по них переговори, вказівка цін у самому тексті контракту потрібна тільки для того, щоб митні органи могли визначити розміри митних зборів і для статистики зовнішньої торгівлі.
5.2. Зустрічні закупівлі
Зустрічні закупівлі означають зобов'язання експортера закупити на певну суму товар у країні імпортера. Техніка здійснення таких операції полягає в наступному. Припустимо, імпортер з Білорусі закуповує в Італії якесь обладнання або інші товари на значну суму, тоді в процесі переговорів після погодження ціни товару імпортер ставить обов'язковою умовою контракту закупівлю експортером товару в його країні на певну суму. При цьому товари можуть бути будь-які, не обов'язково стосовні до предмета даної угоди. Більш того, в період переговорів сторони можуть і не знати, які конкретно товари імпортер може запропонувати і що експортер може закупити. Для імпортера важливо записати цю обставину в контракт з тим, щоб шляхом зустрічної закупівлі зберегти частину валюти у своїй країні. Експортер, будучи зацікавлений в реалізації своєї продукції, звичайно погоджується з таким записом у контракті.
Предметом переговорів, і звичайно дуже завзятих, є визначення обсягу таких закупівель, що фіксується в контракті «від його загальної суми». Добре, якщо цей обсяг складе 40%, але навіть якщо він буде усього 10%, то при більших обсягах поставок по імпорту економія валюти для Бєларусі буде значною. Визначивши обсяг зустрічних закупівлі, сторони записують в умовах контракту, що експортер на протязі, наприклад, 12 місяців з дати підписання контракту підпише імпортні контракти з контрагентами в Бєларусі на закупівлю товарів (не, вказуючи яких) на певну суму. Після підписання контракту білоруський імпортер, попередньо з'ясувавши зацікавленість італійської фірми-експортера в тих або інших товарах, починає пошук цих товарів в своїй країні й організує вислання пропозицій контрагенту в Італію. Пропозиції можуть висилатися будь-якими фірмами в Бєларусі, рівно як і контракти на поставку товарів по них в Італію можуть підписувати будь-які італійські фірми, яких зможуть привернути італійський експортер і зацікавити білоруський товар. Ряд країн південно-східної Азії законодавчим шляхом встановили обов'язковість зустрічних закупівель при імпорті в ці країни. Розповсюдження зустрічних закупівель зараз набирає все більшу чинність, особливо в країнах, що розвиваються.
