8.3. Встановлення й фіксація цін

В міжнародній торгівлі практикується декілька методів встановлення й фіксації ціни.

Тверді ціни погоджуються при укладенні контракту і не підлягають зміні в ході його виконання.

Ціни з наступною фіксацією встановлюються в призначений договором термін на основі погоджених джерел. Ціни можуть бути встановлені на погоджену дату або в день поставки товару покупцю. Джерелами цін у контракті можуть бути передбачені ціни, що публікуються в довідниках, галузевих журналах, інших офіційних виданнях, а також біржові котирування.

Ковзаючі ціни застосовуються в контрактах з тривалими термінами поставок, в течії яких економічні умови виробництва товару можуть істотно змінюватися. Насамперед ковзаючі ціни встановлюються при торгівлі машинами і обладнанням із термінами поставки, що перевищують один рік, а також при виконанні значних по обсягу і тривалих в часу підрядних робіт.

Ковзаюча ціна складається з двох частин: базової, що встановлюється на дату пропозиції або підписання контракту, і змінної, що визначається на період виготовлення або поставки товару. Базова ціна розраховується продавцем на основі конкретних матеріалів або інших джерел і погоджується з покупцем в процесі вибору умов угоди, а після цього фіксується в контракті. Остаточна ціна звичайно розраховується по формулі:

де С₁ — кінцева ціна;

С₀ - базова ціна;

А, В - частки, які займають у ціні окремі складові, наприклад, вартість товару, вартість робочої сили і т.д.;

М₁, М₀ - індекси цін на матеріали, що використовуються для ви­готовлення проданої продукції, на періоди їх закупівлі постачаль­ником (М,) і встановлення базової ціни (М₀);

Б₁, Б₀ - індекси заробітної плати на періоди перерахунку ціни (Б,) та встановлення базової ціни (Б₀);

Д - незмінна частка у змінній частині ціни (прибуток, амортизація, накладні витрати).

Якщо у вартості продукції велика частка припадає на інші компоненти (наприклад, паливо, електроенергію), то змінна частина наведеної формули може бути поширена на необхідне число складових елементів. При цьому сума всіх часток повинна дорівнювати одиниці, тобто А+B+D=1.

Коефіцієнт гальмування D звичайно встановлюється в межах від 0.1 до 0.2 і відображає частину вартості основних фондів, яка переноситься на продукцію, прибутки, накладні витрати.

Індекси зміни цін на товар і ставок заробітної плати публікуються в більшості промислово розвинених і країн, що розвиваються в офіційних і приватних економічних виданнях. Продавці й покупці записують в контракті джерело уточнення індексу цін, що публікуються в спеціальних виданнях.

При угодах купівлі-продажу звичайно використовуються індекси країн-постачальників; на роботи, що виконуються національними підрядними фірмами, - індекси країн, де споруджуються об'єкти.

В міжнародній торговельній практиці точкою розрахунку змінних цін є дата комерційної пропозиції експортера і дата підписання контракту, яка використовується рідкіше.

Після вручення пропозиції з боку продавця послідовність етапів укладення контракту на поставку машин і обладнання і його виконання така: переговори, укладення контракту, проектування випуску продукції, закупівля сировини і матеріалів, виготовлення, відвантаження й поставка товару покупцю. За весь період, що розглядається, незмінною частиною ціни залишається величина C*D. Змінна частина А, що являє собою частку матеріалів, може змінитися на етапі закупівлі матеріалів. Такою датою вважається час закінчення НІОКР і начало виготовлення продукції. За період зміни змінної частини ціни В, яка передбачає собою частку заробітної плати, прийнято враховувати час від начала до закінчення 2/3 циклу виготовлення експортної продукції.