- •Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
- •Передмова
- •1. Система державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •1.1. Міністерство зовнішньої торгівлі, його функції та структурні
- •1.2. Державні інститути, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність
- •2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •2.1. Тарифне регулювання
- •2.2. Нетарифне регулювання
- •2.3. Митний контроль
- •3. Практика валютного регулювання
- •3.1. Валютний ринок
- •3.1.1. Характеристика валютних ринків
- •3.1.2. Учасники валютного ринку
- •3.1.3. Строковість операцій
- •3.1.4. Дата валютування й дата закінчення
- •3.2. Механізм валютного регулювання
- •3.2.1. Рівні валютного регулювання
- •3.2.2. Національний рівень валютного регулювання
- •3.2.3. Мвф та Світовий банк у валютному регулюванні.
- •3.3. Об'єкти валютного регулювання
- •3.3.1. Поняття валютного курсу
- •3.3.2. Види валютних курсів
- •3.3.3. Валютні блоки
- •3.3.4. Валютні зони
- •3.4.4. Механізм регулювання платіжного балансу
- •3.4.5. Валютні обмеження
- •3.4.6. Корекція облікових ставок Національного банку
- •3.4.7. Конвертованість валют
- •4. Організація експортно - імпортних операцій
- •4.1. Основні методи операції імпорту та експорту товарів
- •4.2. Органiзацiя експортних операцiй
- •4.3. Організація імпортних операцій
- •4.4. Поняття торгово-посередницьких операцій
- •4.5. Види торгово-посередницьких операцій
- •4.6. Організаційні форми торгово-посередницьких операцій
- •4.7. Економічні методи стимулювання експортного виробництва
- •5. Види міжнародних комерційних угод
- •5.1. Бартерні угоди
- •5.2. Зустрічні закупівлі
- •5.3. Компенсаційні угоди
- •5.5. Операції на давальницькій сировині
- •5.6. Викуп застарілої продукції
- •5.7. Поставки на комплектацію
- •6. Контракт у зовнішньоекономічній діяльності
- •6.1. Контракт та його умови
- •6.2. Умови контракту: кількість
- •6.3. Умови контракту: упаковка товару
- •6.4. Умови контракту: маркірування товару
- •6.5. Умови контракту: якість товару
- •6.6. Умови контракту: строки поставки
- •6.7. Умови контракту: дата поставки
- •6.8. Умови контракту: гарантії
- •6.9. Умови контракту: рекламації
- •6.10. Умови контракту: санкції
- •6.11. Умови контракту: арбітраж
- •6.12. Умови контракту: форс-мажор
- •7. Транспортне забезпечення зовнішньої торгівлі
- •7.1. Базисні умови поставки товару
- •7.2. Групи базисних умов поставки
- •7.3. Види транспортних документів
- •7.3.1. Коносамент
- •7.3.2. Види коносаменту
- •7.3.3. Морська й рейсова транспортні накладні
- •7.3.4. Авіаційна транспортна накладна
- •7.3.5. Дорожня накладна на вантаж (дорожня розписка)
- •7.4. Комерційні документи
- •7.5. Страхові документи
- •8. Цінова політика на зовнішньому ринку
- •8.1. Ціна зовнішньоторгового контракту
- •8.2. Поправки контрактної ціни
- •8.3. Встановлення й фіксація цін
- •9. Механізм розрахунків у зовнішньоторгових операціях
- •9.1. Міжбанківські кореспондентські відносини як основа міжнародних розрахунків
- •9.2. Способи платежу
- •9.2.1. Платіж готівкою
- •9.2.2. Авансовий платіж.
- •9.2.3. Платіж у кредит.
- •9.3. Засоби платежу
- •9.3.2. Вексель
- •9.3.3. Платіжні доручення
- •9.4. Форми платежів.
- •9.4.1. Акредитив
- •9.4.2. Інкасо
- •9.4.3. Банківські гарантії
- •9.4.4. Відкритий рахунок
- •10. Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон
- •10.1. Поняття вільних економічних зон
- •10.2. Вез на Україні
- •10.3. Сучасні типи економічних зон
- •10.4. Особливості роботи у вільних економічних зонах.
- •11. Страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •11.1. Види зовнішньоекономічного ризику
- •11.2. Страхування зовнішньоекономічного ризику
- •11.3. Захист від валютного та кредитного ризику під час здійснення зовнішньоекономічних контрактів.
- •12. Техніка залучення кредитних ресурсів для реалізації міжнародних підприємницьких проектів
- •12.1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- •12.2. Форми міжнародного кредиту
- •12.3. Криза заборгованості
- •13.1. Платіжний баланс
- •13.2. Види балансів міжнародних розрахунків
- •13. Платіжний баланс
- •13.3. Структура платіжного балансу
- •13.4. Фактори, що впливають на платіжний баланс
- •Перелік використаної літератури
- •49027, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
9.4.2. Інкасо
Документарне інкасо – це інкасо фінансових документів, що супроводжуються комерційними документами (рахунку, транспортні, страхові документи), а також інкасо тільки комерційних документів.
Інкасова операція починається в банку, куди фірма-експортер після відвантаження товару передає оформлені в відповідності з умовами контракту товарні документи з додаванням до них інкасового доручення, що містять повні й точні інструкції для банку. Банк, що одержує інкасове доручення від свого клієнта – експортера називається банком – ремітентом. Банк – ремітент спрямовує документи, що інкасувалися в інкасуючий банк країни - імпортера, що є звичайно і представляючим банком (тобто він повідомляє платника про наявних в банку неоплачених або неакцептованих документах і подає документи платнику). Інкасучий банк видає документи платнику – імпортеру, без яких він не зможе отримати товар в своє розпорядження, згідно інструкції, означеної в інкасовому дорученні.
Коли платежі по інкасо забезпечені гарантією іноземного банку, в інкасове доручення додатково включається вимога про платіж в рахунок гарантії на випадок несплати платником документів, що інкасувалися, встановлених в термін, за умови, однак, що така вимога не буде суперечити положенням виданої гарантії. Якщо банк – гарант не бере участь в інкасуванні, в інкасовому дорученні може міститися прохання до банку, що подає подати вимогу платежу в рахунок гарантії банку – гаранту.
Банк – ремітент укладає інкасове доручення банку, що інкасує, причому всі оборотні документи (тратти, коносаменти, страхові поліси) постачаються переказним надписом на користь банку, що інкасує. Це інкасове доручення відсилається банку, що інкасує заказаною авіапоштою, частина документів може рушати при супровідному листі другою поштою на наступний робочий день. Надаючий банк подає документи платнику та повинен або оплатити їх (виписати заяву на переказ або платіжне доручення), або акцептувати векселі або чеки. Акцептовані фінансові документи залишаються в банку, що інкасує до настання строку платежу або відсилаються банку – ремітенту, а після цього, на час платежу по них, банк – ремітент зворотно відсилає їх за кордон для оплати. Банки звичайно страхують документи, що відсилаються, від втрати в дорозі.
Якщо документи оплачені, інкасуючий банк кредитує рахунок банка – ремітента, а той, у свою чергу після одержання кредитового авізо або електронного сповіщання про зарахування коштів на рахунок, кредитує рахунок експортера.
Якщо платник своєчасно не оплачує акцептовані векселі, що зберігаються в інкасуючому банку, банк самостійно переказує гроші в банк – ремітент і відносить видатки по переказу на рахунок платника.
Чисте інкасо – це інкасо фінансових документів, коли вони не супроводжуються комерційними документами.
9.4.3. Банківські гарантії
Метою гарантійних операцій є додаткове забезпечення фінансових інтересів сторін, що беруть участь в зовнішньоторговельних угодах. Навіть ретельно розроблений зовнішньоторговельний контракт, докладно обов'язку сторін, застосування ,що визначає різноманітні санкції за їх невиконання, порядок розгляду претензій і суперечок не є достатньою гарантією виконання контрагентами своїх зобов'язань. Деякі особливості поставки й приймання товару, впровадження платежів впливати на реалізацію зовнішньоторговельної угоди, виявляються в ході виконання контракту і не можуть бути враховані в повному обсязі заздалегідь. Навіть можливий виграш діла в суді ще не означає, що питання врегульоване. Процес розгляду претензій в суді тривалий і досить дорого коштує. При розгляді діла в суді третьої, «нейтральної» країни судові витрати, звичайно вище, ніж якщо діло розглядалося б в суді країни одного з учасників угоди. Кредитору необхідно здійснити стягнення з боржника, що не завжди можливо (наприклад, якщо останній зробився банкрутом). З урахуванням цього імпортери й експортери прагнуть до додаткового забезпечення своїх інтересів, висловленого в одержанні банківської гарантії.
Розрізняють наступні види гарантій, що можна поділити на платіжні й договірні (контрактні) гарантії. Платіжні гарантії застосовуються при розрахунку по відкритому рахунку і у формі інкасо, при розрахунку на умові комерційного кредиту. Такі гарантії захищають інтереси експортерів. Договірні (контрактні) гарантії виставляються банками в забезпечення інтересів імпортера. До них відносяться, передусім, гарантії повернення авансу, гарантії належного виконання контракту, гарантії участі в тендерних торгах, гарантії на тимчасовий ввіз товару.
Основні види договірних гарантій:
Гарантія пропозиції (конкурсна або тендерна гарантія) застосовується в зв'язку з міжнародними торгами;
Гарантія авансових платежів;
Гарантія виконання (виконання договору, контракту);
Митна гарантія (гарантія митної очистки, тимчасового ввозу) – видається банками для забезпечення безмитного тимчасового ввозу обладнання або матеріалів для будівництва і т. п.
Гарантія якості;
Гарантія платежу;
Гарантія забезпечення кредиту – надає можливість кредитору забезпечити собі повернення кредиту;
Гарантія за втрачений коносамент – застосовується найчастіше в тих випадках, коли платіж забезпечується акредитивом, а товар вже знаходиться в порту призначення;
Гарантія поставки;
Гарантія відрахування засобів (грошей).
Розрізняють три основних види банківських гарантій за метою їх використання:
- в тендерній торгівлі. Організація, що проголосила торги, гарантує відшкодування збитків, пов'язаних з відмовою постачальника виконати її замовлення. Така гарантія складає до 10% вартості замовлення і діє до підписання контракту;
- гарантія під авансові платежі. Забезпечує покупцю повернення авансу, який він заплатив продавцю під виконання контракту, в випадку невиконання продавцем своїх зобов'язань;
- контрактні гарантії. Сума гарантій звичайно не перевищує 110% вартості контракту.
Фірмова гарантія може служити достатньо надійним засобом забезпечення платежів, якщо йдеться про солідні фірми з крупним капіталом, що мають гарну фінансову репутацію, підтверджену банками.
Особиста гарантія може бути оформлена як поручительство особи, що має солідне майно або рахунок в банках і добре відомого в ділових колах.
Урядова гарантія надається для забезпечення погашення кредиту, що надається державі і державним банкам на основі міжурядових кредитних угод.
Найбільш надійними є гарантії банків, що беруть на себе зобов'язання здійснити за покупця передбачені контрактом платежі. Покупці платять банкам вартість гарантій, що є оцінкою ризику невиконання платіжних зобов'язань продавця. Вартість банківських гарантій залежить від надійності фірми, очікуваної перспективи її фінансового стану, відношень між фірмою і банком і т. п.
