7.1. Базисні умови поставки товару

Базисними умови зовнішньоторгового контракту купівлі-прода­жу нази­ваються тому, що встановлюють базис ціни залежно від того, чи включаються витрати на транспортування (та інші витрати) у ціну товару чи ні. Базисні умови визначають:

• хто і за чий рахунок забезпечує транспортування товарів по території країн продавця, покупця, транзитних країн, а також при перевезенні товару морським, річним і повітряним транспортом,

• становище вантажу по відношенню до транспортного засобу, що визна­чає обов'язок продавця за встановлену в контракті ціну до­ставити вантаж у певне місце чи перевантажити товар на транспортний засіб, чи підготовити його до завантаження, чи передати транспортній організації;

• обов'язки продавців щодо пакування та маркірування товарів, а також обов'язки сторін зі страхування вантажів;

• обов'язки сторін щодо оформлення комерційної документації від­повідно до існуючих у практиці міжнародної торгівлі вимог;

• де і коли переходять від продавця до покупця права власності на товар;

• заходи, пов'язані з ризиком випадкової втрати чи пошкодження товару, та витрати, які можуть виникнути у зв'язку з цим.

Базисні умови спрощують складання й узгодження контрактів, допома­гають контрагентам знайти способи розподілу відповідаль­ності та вирішення неузгодженостей, що виникають. Особливості базисних умов регламентовані міжнародною практикою. Міжнарод­на торгова палата розробила й випустила в 1953, 1980 та 1990 рр. збірники «Міжнародні правила тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС» (International Commercial Terms). Сьогодні використо­вуєть­ся збірник, виданий у 1990 р. під назвою «ІНКОТЕРМС-90».

Уживаний при позначенні базисних умов термін «франко» походить від слова «вільно». Він означає, що покупець вільний від ри­зику і всіх витрат на доставку товару до пункту, позначеного словом «франко». У контрактах після позначен­ня базисної умови вказується назва географічного пункту. Цими пунктами можуть бути морські та річкові порти, залізничні станції, аеродроми, склади, місцеперебування продавців, покупців, вантажо­одержувачів, бірж, аукціонів, прикордонні пункти, заводи-виробники про­дукції, будівельні площадки об'єктів.

7.2. Групи базисних умов поставки

Залежно від ступеня розподілу між продавцем і покупцем зо­бов'язань щодо поставки товару та відповідальності за ризик пошкод­ження чи втрати вантажу і пов'язаних із цим витрат усі умови ІНКОТЕРМС можна поділити на чотири групи: група Е, група Р, група С і група D.

Група Е регламентує зобов'язання продавця та покупця при здійсненні поставки тільки на умові франко-завод. За цієї умови зобов'язання продавця вважаються виконаними після того, як він представив покупцеві товар на своєму підприємстві. Продавець не відповідає за завантаження товару на нада­ний покупцем транспорт­ний засіб чи звільнення товару від мита на експорт, якщо не обумовлено інше. Покупець бере на себе всі витрати та ризик, пов'язані з пе­реве­зенням товару з підприємства продавця до місця призначення Ця умова пе­редбачає мінімальні зобов'язання для продавця.

Група F містить умови

• «Франко-перевізник» - FСА;

• ФАС або «Франко - уздовж борту судна» - FAS,

• ФОБ або «Франко - борт судна» - FOB

Відповідно цих умов продавець виконав свої зо­бов'язання, після того як він передав товар перевізнику згідно з інструкціями, отриманими від покупця. Ці умови передбачають, що в обов'язки покупця вхо­дить вибір перевізника, укладення з ним договору на перевезення. Продавець повідомляє покупцеві про готовність товару до відвантаження, після чого поку­пець укладає договір перевезення і надає продавцеві інструкції з приводу того, кому, коли і як передати куплений товар. Тому у контрактах, укладених на F-умові, вся ця процедура повинна бути визначена якомога ясніше для обох контрагентів

Умова «франко-перевізник» застосовна для перевезень будь-яким видом транспорту. При цьому під терміном «перевізник» розуміють не тільки фірму, яка справді виконує перевезення вантажів, але і ту, яка забезпечує здійснення перевезення, бере на себе зо­бов'язання щодо перевезення товару. Такі фірми називаються експе­диторськими.

Група С включає такі умови:

• КАФ або «Вартість і фрахт» - САF;

• «Вартість, страхування й фрахт» - СІF;

• «Доставка оплачена до ...» - СРТ,

• «Доставка та страхування оплачені до ...» - СІР

За цими умовами, продавець самостійно укладає договір переве­зення, оп­лачує перевезення до вказаного у контракті місця прийому товару покупцем, а також повідомляє покупця про деталі відправлення й очікуваний час прибуття вантажу в узгоджене місце прийняття поставки. При морських перевезеннях, коли товар перебуває в дорозі тривалий час, повідомлення покупцю робить капітан корабля згідно з умовами договору перевезення.

За контрактами на С-умовах продавець звільняється від відпові­дальності та ризику з моменту передачі товару перевізнику у своїй країні, хоч і зазнає витрат на доставку товару у країну покупця. Продавець зобов'язаний оплатити перевізнику всю вартість транспортування товару незалежно від того, чи фрахт повинен бути оплаче­ним до завантаження товару чи оплата допускається після його доставки у місце призначення (окрім додаткових витрат, пов'язаними з певними обставинами, які виникли після завантаження та відправ­лення товару не з вини перевізника).

Якщо доставка товару потребує перевантажень у проміжних пунктах, то продавець може укласти кілька договорів перевезення. Він має оплатити всю вартість доставки до місця призначення, включаючи вартість перевантажень товару. Але якщо переванта­ження спричинене необхідністю уникнути наслідків непередбачених обставин (природні явища, страйки, урядові акти, війна чи воєнні дії), то додаткові витрати повинен нести покупець.

Укладаючи контракт, сторони мусять домовитися про те, хто оплачува­тиме завантаження товару у місці призначення. При пере­везенні товару на ре­гулярних судноплавних лініях у вартість фрахту звичайно входить вартість завантаження. Тому, якщо характер вантажу передбачає перевезення саме лінійним судном, то ці витрати автоматично несе продавець. При перевезеннях чартерними суднами продавець може взяти на себе витрати на розвантаження, додавши у контракті після термінів СІФ чи КАФ слово «landed» (включаючи розвантаження).

Група D передбачає умови:

• ДАФ або «Поставлено на кордон» - DAF;

• «Поставлено з борту судна» - DES;

• «Поставлено з пристані» - DEQ;

• «Поставлено без сплати мита» - DDU,

• «Поставлено зі сплатою мита» - DDP.

Контракти на D-умовах можна поділити на дві категорії. До першої на­лежать контракти, укладені на умовах «Поставлено на кордон», «Поставлено з борту судна» та «Поставлено без сплати мита». Відповідно до цих умов продавець не звільняє товар для імпорту.

У другу категорію входять: «Поставлено з пристані» та «Поставлено зі сплатою мита». За цими умовами продавець повинен отримати усі необхідні імпортні ліцензії, а також оплатити мито, митні збори та податки. Загалом умови групи D є найп­ривабливішими для по­купця, оскільки продавець зобов'язаний доставити товар у вказане місце, беручи на себе всі витрати та ризик щодо поставки товару. Тому контракти на D-умовах відносяться до групи «до ставкових контрактів», тоді як контракти на С-умовах називаються «відвантажувальними контрак­тами».