- •Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності
- •Передмова
- •1. Система державних органів управління зовнішньоекономічною діяльністю
- •1.1. Міністерство зовнішньої торгівлі, його функції та структурні
- •1.2. Державні інститути, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність
- •2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •2.1. Тарифне регулювання
- •2.2. Нетарифне регулювання
- •2.3. Митний контроль
- •3. Практика валютного регулювання
- •3.1. Валютний ринок
- •3.1.1. Характеристика валютних ринків
- •3.1.2. Учасники валютного ринку
- •3.1.3. Строковість операцій
- •3.1.4. Дата валютування й дата закінчення
- •3.2. Механізм валютного регулювання
- •3.2.1. Рівні валютного регулювання
- •3.2.2. Національний рівень валютного регулювання
- •3.2.3. Мвф та Світовий банк у валютному регулюванні.
- •3.3. Об'єкти валютного регулювання
- •3.3.1. Поняття валютного курсу
- •3.3.2. Види валютних курсів
- •3.3.3. Валютні блоки
- •3.3.4. Валютні зони
- •3.4.4. Механізм регулювання платіжного балансу
- •3.4.5. Валютні обмеження
- •3.4.6. Корекція облікових ставок Національного банку
- •3.4.7. Конвертованість валют
- •4. Організація експортно - імпортних операцій
- •4.1. Основні методи операції імпорту та експорту товарів
- •4.2. Органiзацiя експортних операцiй
- •4.3. Організація імпортних операцій
- •4.4. Поняття торгово-посередницьких операцій
- •4.5. Види торгово-посередницьких операцій
- •4.6. Організаційні форми торгово-посередницьких операцій
- •4.7. Економічні методи стимулювання експортного виробництва
- •5. Види міжнародних комерційних угод
- •5.1. Бартерні угоди
- •5.2. Зустрічні закупівлі
- •5.3. Компенсаційні угоди
- •5.5. Операції на давальницькій сировині
- •5.6. Викуп застарілої продукції
- •5.7. Поставки на комплектацію
- •6. Контракт у зовнішньоекономічній діяльності
- •6.1. Контракт та його умови
- •6.2. Умови контракту: кількість
- •6.3. Умови контракту: упаковка товару
- •6.4. Умови контракту: маркірування товару
- •6.5. Умови контракту: якість товару
- •6.6. Умови контракту: строки поставки
- •6.7. Умови контракту: дата поставки
- •6.8. Умови контракту: гарантії
- •6.9. Умови контракту: рекламації
- •6.10. Умови контракту: санкції
- •6.11. Умови контракту: арбітраж
- •6.12. Умови контракту: форс-мажор
- •7. Транспортне забезпечення зовнішньої торгівлі
- •7.1. Базисні умови поставки товару
- •7.2. Групи базисних умов поставки
- •7.3. Види транспортних документів
- •7.3.1. Коносамент
- •7.3.2. Види коносаменту
- •7.3.3. Морська й рейсова транспортні накладні
- •7.3.4. Авіаційна транспортна накладна
- •7.3.5. Дорожня накладна на вантаж (дорожня розписка)
- •7.4. Комерційні документи
- •7.5. Страхові документи
- •8. Цінова політика на зовнішньому ринку
- •8.1. Ціна зовнішньоторгового контракту
- •8.2. Поправки контрактної ціни
- •8.3. Встановлення й фіксація цін
- •9. Механізм розрахунків у зовнішньоторгових операціях
- •9.1. Міжбанківські кореспондентські відносини як основа міжнародних розрахунків
- •9.2. Способи платежу
- •9.2.1. Платіж готівкою
- •9.2.2. Авансовий платіж.
- •9.2.3. Платіж у кредит.
- •9.3. Засоби платежу
- •9.3.2. Вексель
- •9.3.3. Платіжні доручення
- •9.4. Форми платежів.
- •9.4.1. Акредитив
- •9.4.2. Інкасо
- •9.4.3. Банківські гарантії
- •9.4.4. Відкритий рахунок
- •10. Проблеми та перспективи розвитку вільних економічних зон
- •10.1. Поняття вільних економічних зон
- •10.2. Вез на Україні
- •10.3. Сучасні типи економічних зон
- •10.4. Особливості роботи у вільних економічних зонах.
- •11. Страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •11.1. Види зовнішньоекономічного ризику
- •11.2. Страхування зовнішньоекономічного ризику
- •11.3. Захист від валютного та кредитного ризику під час здійснення зовнішньоекономічних контрактів.
- •12. Техніка залучення кредитних ресурсів для реалізації міжнародних підприємницьких проектів
- •12.1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- •12.2. Форми міжнародного кредиту
- •12.3. Криза заборгованості
- •13.1. Платіжний баланс
- •13.2. Види балансів міжнародних розрахунків
- •13. Платіжний баланс
- •13.3. Структура платіжного балансу
- •13.4. Фактори, що впливають на платіжний баланс
- •Перелік використаної літератури
- •49027, М. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.
10.2. Вез на Україні
Вільна економічна зона – це частина території країни, на якій встановлюється і діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, порядок застосування і дія законодавства. На території вільної економічної зони впроваджуються пільгові митні, валютно-фінансові, податкові й інші умови економічної діяльності національних і іноземних юридичних і фізичних осіб.
Підставою для створення спеціальних економічних зон (ВІЗ) в Україні є Закон України від 13.1092 р. № 2673-ХІІ «Про загальні принципи створення і функціонування вільних економічних зон». Законом визначено порядок створення, ліквідації і механізм функціонування ВЕЗ, загальні правові й економічні основи, а також загальні правила регулювання відносин суб'єктів цих зон з місцевими радами народних депутатів, органами державної виконавчої влади й інших органів. Термін функціонування ВЕЗ визначається законами про їх створення.
Відповідно до закону на території України передбачено створення вільних економічних зон: вільних митних зон і портів; експортних зон; митних складів; технологічних парків; технополісів; комплексних виробничих зон; туристично-рекреаційних; страхових; банківських і інших. Крім цього, ВЕЗ можуть поєднувати в собі функції, властиві різних типів спеціальних економічних зон. Пільговий режим оподатковування кожної зони встановлюється індивідуально, виходячи з умов, часу функціонування і мети створення.
На території України законодавчо визначене існування семи вільних економічних зон: «Сиваш», «Донецьк», «Азов», «Закарпаття», «Яворів», «Славутич», «Курортополіс Трускавець».
Спеціальні (вільні) економічні зони створюються Верховною Радою України з ініціативи Президента України, Кабінету Міністрів України чи місцевих рад народних депутатів України і місцевої державної адміністрації.
У випадку створення спеціальної економічної зони з ініціативи Президента чи Кабінету Міністрів України рішення про створення ВЕЗ приймається після одержання письмової згоди місцевої ради народних депутатів України і місцевої державної адміністрації, на території якої передбачається розташувати вільну економічну зону.
Як правило, на територіях, що функціонують у режимі спеціальної економічної зони, керування здійснюють органи господарського розвитку і керування – адміністрації, що є юридичними особами і які створюються суб'єктами зони за узгодженням з місцевими радами, на території яких створена ВЕЗ. Орган господарського розвитку, керування і суб'єкти економічної діяльності вільної економічної зони є самостійними в здійсненні своєї діяльності.
Створення першої в Україні експериментальної спеціальної митної зони «Сиваш» викликано потребою вироблення нових підходів у здійсненні економічних реформ в Україні, впровадження нових форм підприємницької діяльності. Впровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області й у спеціальній зоні «Славутич» передбачає створення робочих місць і працевлаштування працівників, що вивільняються у зв'язку із закриттям нерентабельних шахт і Чорнобильської АЕС. Зона «Яворів» була створена з метою забезпечення працевлаштування працівників Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства «Сірка», рішення екологічних проблем, використання потенційних можливостей економіки регіону завдяки вигідному прикордонному розміщенню.
Найбільш привабливе у вільних економічних зонах – наявність податкових пільг. Законодавством про ВЕЗ не визначено єдиного, однакового для усіх, шаблона щодо надання пільг в оподатковуванні.
Існує відмінність і в підходах у ліцензуванні видів діяльності і переміщенні окремих видів товарів, внесенні платежів у різні фонди, оподатковуванні доходів нерезидентів, стягуванні митних платежів і ПДВ при ввозі товарів для використання на території зон.
У випадку розгляду питання оподатковування у ВЕЗ, що мають статус вільної митної зони, варто звернути увагу на те, що є деякі загальні моменти при переміщенні товарів через їх границі. Характерною рисою вільних митних зон є визнання їх законодавством як таких, які не є складеною митною територією України, тому режим оподатковування при переміщенні товарів через кордон цих зон спільний для усіх, за винятком автопорта «Краковець»; до товарів остаточно переробленим чи зроблених на його території при ввозі на митну територію України не застосовується звільнення від митних оплат.
