Зовнішне дослідження на вагітність

Метод включає зовнішній огляд тварини, пальпацію та аускультацію серця плода крізь стінку живота.

Зовнішнім оглядом встановлюють ознаки вагітності, зміну конфігурації нижньої третини живота з правого боку в другій половині вагітності, зализування твариною волосся на правому боці, набряк вульви, кінцівок, вимені, нижньої стінки живота. Надійними ознаками ва­гітності є поштовхи плода, які добре помітні після на­пування тварини холодною водою.

Пальпацією виявляють поштовхи плода. У корови плід промацують справа по прямій лінії, яку проводять умовно від колінного суглоба до підребер'я. Долонею лівої руки вдавлюють черевну стінку і тим самим зміщу­ють частини плода з місця. Потім різко послаблюють тиск долонею на черевну стінку, і плід з поштовхом по­вертається на те саме місце, що відчувається долонею.

Аускультацією визначають биття серця плода. Сер­цевих скорочень у плода майже вдвоє більше, ніж у до­рослих тварин. Серцеві тони вислуховують через рушни­ки у тому самому місці, де проводять пальпацію плода. Гірше чути биття серця плода через фонендоскоп, сте­тоскоп або стетофонендоскоп. Іноді биття серця у плода корів не відчувається через велику товщину тканини.

До зовнішнього дослідження корів на тільність вда­ються лише в другій половині вагітності. Вагітність, встановлена за цим методом, у більшості випадків е достовірною.

Зовнішнє дослідження кобили на вагітність доцільно проводити з 7-го місяця жеребності. Йoro починають з огляду тварини. Кобилу ставлять на рівному місці. Спе­ціаліст стає на кілька кроків позаду тварини, щоб кра­ще оглянути контур черева. У жеребної кобили відмі­чають зміну конфігурації черевної стінки (випинання) зліва. Наприкінці жеребності спостерігається відвисан­ня нижньої частини черевної стінки, набряки кінцівок і нижньої стінки живота, збільшення вимені, набряк і збільшення піхви, розслаблення зв'язок таза; крім того, помітні рухи плода крізь черевні стінки. Особливо по­мітне здригання черевної стінки після напування коби­ли холодною водою.

Пальпацію проводять так: спеціаліст стає зліва об­личчям до крупу тварини. Ліву руку кладе на холку або на спину. Долоню правої руки розміщує по лінії, яка йде від колінного суглоба до пупка, і надавлює на черевну стінку, а потім швидко відпускає в попереднє по­ложення. Поштовхи плода об черевну стінку відчува­ються долонею руки.

Аускультація серцевих тонів (120—130 скорочень за 1 хв) у плода кобили майже не дає результатів. Роботу серця заглушає перистальтика кишок.

Зовнішнє дослідження овець і кіз. Вагітність визна­чають за зовнішніми ознаками та методом зовнішнього дослідження.

До зовнішніх ознак вагітності належать: відсутність охоти через 20—30 днів після покриття, поліпшення апе­титу. В першій половині вагітності тварини мають кра­щу вгодованість, ніж у другій. Спостерігаються збіль­шення об'єму живота та зміна його контурів, відвисан­ня і вигинання ділянки черевної стінки справа. Остання ознака не є характерною для вагітності старих тварин — у них живіт мас відвислу конфігурацію.

Якості молока погіршуються, і воно стає гіркувато-солоним. У самок, які раніше були вагітними, вим’я набрякає за 15—30 днів до родів, а в тих, що ягняться вперше,— за 45—60 днів до родів. За кілька днів до родів у вимені з'являється молозиво.

Перед тим як провести зовнішнє дослідження, тва­рину витримують на голодній дієті протягом 12 год. Її ставлять так, щоб задня частина тулуба була вища від передньої. При такому положенні кишки і рубець змішуються до діафрагми, що полегшує дослідження.

Плід промацують різними прийомами. Один з них полягає у промацуванні твердих частин плода кінчиками пальців з обох боків стінок живота. З одного боку живота можна натискувати долонею, а з другого — пальпувати кінчиками пальців.

Масове дослідження овець і кіз на вагітність прово­дять так. Акушер, присівши біля тварини, праву ногу, зігнуту в коліні, підводить під нижню стінку живота, а правою рукою знаходить тверді частини плода. До 3-х місяців вагітність важко встановити через нагромадження навколоплідних вод та невеликі розміри плодів.

Зовнішнє дослідження свині. Щоб свиня лягла на лівий бік, їй чухають живіт. Пальпацією на 3-му місяці вагітності на рівні двох останніх дійок виявляють плоди. Цим методом можна визначити супоросність у погано вгодованих і нежирних свиней.

З овнішнє дослідження на вагітність крільчих проводять починаючи з 12-го дня сукрільності методом пальпації. Крільчиху кладуть на стіл головою до ветеринарного працівника, який її досліджує. Для фіксації розміщують великі пальці рук на крижі, а інші просувають між кінцівками і стінкою живота. Обережно стискують черевну стінку з обох боків, виявляють м'які ампулоподібні розширення в матці. При дослідженні треба бути уважним, щоб грудочки калу не вважати за ампулоподібні розширення в матці.

ВАГІНАЛЬНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ТІЛЬНОСТІ

Методика полягає в дослідженні піхви, шийки матки та її каналу. В піхву вводять підготовлене піхвове дзеркало. Візуально визначають стан слизової оболонки піх­ви. Вона у вагітної самки суха і бліда, іноді з ціанотичним відтінком. Слизову оболонку піхви вкриває в'язкий та липкий слиз. Оглядаючи канал шийки матки, вияв­ляють слизовий густий корок. Шийка матки виступає вперед і трохи опущена в черевну порожнину.

Рис. матка корови при тільності в один місяць (за Бенешом)

І ноді для визначення тільності на 8—9-му міся­цях вагітності проводять пальпацію .плода рукою, введеною в піхву. Перед цим руку змазують тонким ша­ром стерильного вазеліну, що полегшує її просування в піхву. Метод вагінального дослідження на тільність має обмежене застосування в практичних умовах.

РЕКТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ТІЛЬНОСТІ

Установлення вагітності у корів і телиць грунтується на виявленні комплексу помісячних змін з боку стате­вих органів, маткових артерій і плода.

М атка знаходиться в тазбвій порожнині, а її розправлені роги досягають лобкового зрощення. Іно­ді верхівки рогів злегка звисають у черевну порожнину. Вагітний ріг містить до 100 мл рідини. При пальпації він не скорочується. Невагітний ріг менший, має більш пружну консистенцію і еректує. Матка стає асиметрич­ною (рис. 31).

Яєчник вагітного рога матки збільшений. У ньому ут­ворилось жовте тіло вагітності, яке можна промацати. В сумнівних випадках тільність повторно перевіряють через 2—4 тижні.

В агітний ріг матки збільшений удвоє порів­няно з невагітним. Обидва роги розслаблені і майже не скорочуються. Вони разом з яєчником опущені в черевну порожнину. Шийка матки промацується біля входу у таз. Міжрогова борозенка виражена не чітко. Відмічається туга флуктуація у вагітному розі. Він містить 0,3—1 л рідини. Плід досягає 6—7 см. Яєчники у тому самому стані, що й на першому місяці вагітності.

Р іг з плодом збільшений втроє і досягає роз­міру голови дорослої людини. Можна виявити карункули величиною з квасолину. Розмір плода становить 14—16 см. Його іноді можна промацати. Окреслення міжрогової борозенки розпливчасті. Добре відчувається пуль­сація середньої маткової артерії, яка досягає 8— 10 мм у діаметрі.

М атка опу­щена в черевну порожни­ну. Вагітний ріг збільше­ний приблизно в 3,5—4 рази. Шийка матки змен­шується через край лоб­кового зрощення. Карункули набувають величини лісового горіха або бобу. Пальпацією встановлюють наяв­ність плаваючого плода, розмір якого коливається в межах 24—26 см. Середня маткова артерія у вагітному ро­зі має просвіт 10—12 см і вібрує.

Вагітний ріг матки збільшується в 4,5—5 разів і глибше опускається в черевну порожнину, тому плід не завжди доступний для пальпації. Середня мат­кова артерія чітко вібрує.

М атка з плодом лежить глибоко в черевній порожнині. Плід завдовжки до 50 см, відчу­ваються коливальні рухи. Карункули мають величину з го­луб'яче або куряче яйце. Слабка вібрація з'являється в середній матковій артерії невагітного рога. Діаметр се­редньої маткової артерії у вагітному розі дорівнює 15—18 мм, що супроводжується чіткою і підсиленою вібрацією її.

Матка лежить глибоко на нижній стінці че­ревної порожнини. Шийка матки опущена також у черевну порожнину. Плід має довжину до 70 см. Карунку­ли досягають розмірів від курячого до качиного яйця. Середні маткові артерії в обох рогах чітко вібрують.

Дослідженням виявляють частини плода. Шийка матки переміщується ближче до тазової порожнини або входить у неї. Плід досягає довжини 80 см. Карункули залишаються розміром з качине яйце. У ва­гітному розі пульсує задня маткова артерія.

Плід інтенсивно збільшується, йо­го частина уклинюється в тазову порожнину. Шийка матки знаходиться також у тазовій порожнині. Середні і задні маткові артерії вібрують з обох боків.

Рисунок матка корови на де­в'ятому місяці тільності.

Виникають зовнішні ознаки родів (набряк вульви і вимені, розслаблення і западання крижових зв'язок, поява молози­ва). Молозиво у вимені може з'явитися за 1—2 дні до родів.

Визначаючи строк вагітності у корів, треба врахову­вати їхні індивідуальні і вікові особливості, породу, кон­ституцію, умови годівлі та утримання. Висновок про строки вагітності не роблять за єдиною ознакою (збіль­шення карункулів або вібрація маткових артерій).

При ректальному дослідженні у вгодованих корів важко відшукати матку та її судини через жирове потовщення зовнішньої оболонки прямої кишки. Лише комплекс ознак вагітності дає змогу виявити тільність і уникнути помилок.