Корова із затриманим послідом.

При затриманні посліду змінюється зовнішній вигляд тварини: спина вигнута, живіт підтягнутий. Скорочення черевного преса можуть призводити до ускладнень (ви­падання матки).

Повне затримання посліду проявляється на 4—5-й день після родів ознаками гнійно-катарального ендомет­риту. Із статевих органів виділяється гній з домішками виділень сірого кольору. Нерідко мікроорганізми послі­ду, що гниє, потрапляють у лімфатичні або кровоносні судини, спричинюючи сепсис або піємію. Іноді при та­кому важкому стані корови розкладений послід повністю виділяється назовні, після чого можливе поступове по­ліпшення загального стану хворої тварини. Функції ста­тевого апарату відновлюються повністю. У деяких ви­падках у статевих органах виникає запальний процес, який зумовлює тривалу або постійну неплідність.

У дрібних тварин затримання посліду супроводжує­ться скривленням спини та сильним натужуванням, що призводить до випадання матки. Послід загниває, про що свідчать виділення із статевих органів смердючого гною. При вагінальному дослідженні відмічають некроз слизової оболонки піхви. Виникають ускладнення — пра­вець, септицемія або газова гангрена. Вівці менш спри­йнятливі до хвороби, ніж кози. У свиней розвивається хронічний ендометрит.

Діагноз. Неповне затримання посліду характери­зується звисанням з статевої щілини червоного або сіро-червоного тяжа (рис. 37). Повне затримання посліду визначають вагінальним і ректальним дослідженнями.

Оглядом виявляють шматки посліду, які залишилися у матці, та місця наявних і минулих запальних про­цесів.

Прогноз вважається сприятливим, якщо затримання посліду не спричинило загального захворювання орга­нізму через інтоксикацію або проникнення мікробів у лімфатичну та кровоносну системи. При розкладі по­сліду та ускладненнях прогноз обережний.

Лікування. Методи лікування затримання послі­ду поки що не досить розроблено. Є консервативний і оперативний способи лікування.

Консервативний спосіб полягає в застосуванні засо­бів, що сприяють послабленню зв'язку ворсинок з крип­тами, стимулюють скорочувальну здатність м'язів матки і загальний стан тварини.

Корову із затриманим послідом ізолюють. Спочатку їй дають всередину 400—500 г цукру, який розчиняють у 1,5—2 л води. Скорочувальну функцію стимулюють пітуїтрином, синестролом, ерготином, окситоцином. Все­редину дають проносне. Роблять масаж матки через пряму кишку. Щоб запобігти гниттю посліду, у матку вводять антимікробні засоби: трициклін, септиметрин, метромакс або екзутер.

У ділянці шиї підшкірно ін'єкують 20 мл молозива від тієї самої корови або дають всередину 2—3 л, що активізує скорочувальну здатність матки. Дають всередину також навколоплідні води у дозі 3—5 л, за Н. О. Флагматовим. Зібрані у чистий посуд навколоплід­ні води зберігають при температурі +3 °С протягом трьох днів. Повторно застосовують води через 5—6 год до виділення посліду. Через 2—8 год після напування корови навколоплідними водами підвищується м'язовий тонус матки, що сприяє виділенню посліду. Цей метод лікування можна застосовувати у господарствах, де тва­рини хворіють на бруцельоз та туберкульоз, при умові найсуворішої санітарії і тільки тим коровам, від яких одержано навколоплідні води.

Д. Д. Логвінов розробив комбінований метод ліку­вання, який полягає у внутрішньоаортальній ін'єкції 1 %-го розчину новокаїну у дозі 100 мл з введенням у матку 30 (%-го розчину іхтіолу у дозі 500 мл. У разі по­треби повторне лікування проводять через 2 доби.

Оперативний (ручний, механічний) спосіб видалення посліду здійснюють протягом доби після його затримання. Звисаючі частини посліду та зовнішні статеві органи зрошують розчином дезинфікуючої речовини. Особливу увагу приділяють підготовці рук та додержанню правил особистої гігієни. Однією рукою утримують послід, дру­гою відшукують найближчий карункул. Його ніжку роз­міщують між вказівним та середнім пальцями. Великим пальцем видаляють судинну оболонку. Такі маніпуля­ції пальцями повторюють до повного виділення по­сліду.

Після виділення посліду проводять ревізію матки для видалення обірваних карункулів, частин посліду. У матку вводять 20—30 г стрептоциду, змішаного з 1 000000 ОД пеніциліну або стрептоміцину, трициліну (10—15 г), 1—2 таблетки екзутеру, 1—2 палички метромаксу, 2—5 капсул септиметрину. Для скорочення м'язів матки призначають стимулюючі засоби під шкіру: 2—3 мл 0,1 %-ного розчину карбахоліну, 25—30 ОД (5— 6 мл) окситоцину.

М. П. Рязанський із співробітниками (1973) запро­понував електровідділювач посліду ЕП-2 (рис. 38). Піс­ля підготовки статевих органів і фіксації корови петлеводом уводять один електрод у верхівку колишнього ва­гітного рога матки. Другий електрод укріплюють за послід біля вульви. Після визначення оптимальної на­пруги подають імпульси електричного струму через 4— 5 хв протягом 60 хв. Ефективність методу досягає 65—80 процентів.

У кобил послід видаляють не пізніш ніж через 2 год після жереблення. Оброблений розчином дезинфікуючої речовини послід скручують. Підготовлену руку вводять між хоріоном і слизовою оболонкою матки і роз'єднують ворсинки з криптами. Закінчивши видалення посліду, спринцюють матку розчинами дезинфікуючих речовин або антибіотиків. Розчини, введені у матку, обов'язково відсмоктують, щоб не виникло ускладнення. Стежать за загальним станом кобили.

В овець і кіз медикаментозна терапія полягає у за­стосуванні пітуїтрину, окситоцину, розчину глюкози, глюконату кальцію або кальцію хлориду. У порожнину мат­ки вводять розчин етакридину лактату, фурациліну та ін. Розчини з матки видаляють, піднімаючи тварин за передні кінцівки. Механічно видалити послід можна неве­ликою рукою. Техніка видалення посліду така сама, як і у корів.